Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/742/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Завгородній Є. В.

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду Палічук А.< Суддя-доповідач По батькові >.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Палічука А.О.,

суддів: Могильного О.П., Широкоряда Р.В.,

із секретарем: Яременко З.А.,

за участі прокурора - Могили В.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12014120020002712 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам’янече, Новоархангельського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 18.03.2003 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-ох років 6-ти місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- 13.12.2005 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5-ти років позбавлення волі;

- 29.07.2011 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-ох років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання;

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк 3 місяці.

Також, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 196 грн. 56 коп. судових витрат.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази по справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та стосовно нього ухвалено обвинувальний вирок за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно.

Так, 27.04.2014 року, приблизно 02.00 год. ОСОБА_3 знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, таємно, з корисливих спонукань, викрав майно, яке належить на праві власності потерпілому ОСОБА_4, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 4046, 30 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким обвинуваченому призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Мотивуючи апеляційну скаргу, прокурор вказав, що судом не враховано того, що ОСОБА_3 раніше судимий за аналогічні злочини, має не зняту та не погашену судимість.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого, який в дебатах та в останньому слові просив залишити вирок суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання - скасуванню, з таких підстав.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи те, що ніким із учасників судового розгляду юридична кваліфікація інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та вина у його вчиненні не оспорюється, колегія суддів апеляційного суду не входить в обговорення доведеності вини засудженого, та вважає, що суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3, та правильно кваліфікував дії останнього за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, вірно врахував тяжкість вчиненого правопорушення, який відноситься до категорії середньої тяжкості, як особа обвинувачений, за місцем проживання характеризується позитивно, осудний, не працює, раніше судимий, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Належно враховано також обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння злочину, з чим повністю погоджується колегія суддів.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що покарання у виді арешту на строк 3 місяці є достатнім та необхідним для перевиховування обвинуваченого.

Так, на думку колегії суддів, дане покарання є занадто м'яким для виправлення та перевиховування обвинуваченого, оскільки судом першої інстанції неналежно та не в повній мірі враховано особу ОСОБА_3 Зокрема, згідно довідки про судимість, обвинувачений має три непогашені судимості в тому числі і за вчинення аналогічних, корисливих тяжких злочинів.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне, вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 скасувати, постановивши новий вирок.

З урахуванням вищевикладеного, обставин справи та характеризуючи даних про особу обвинуваченого, покарання необхідно призначити в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Клопотання обвинуваченого про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» є необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні".

Пунктом «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» визначено, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

З огляду на викладене, підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього акту амністії - відсутні.

Керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 419-420 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2014 року щодо ОСОБА_3 - скасувати в частині призначеного покарання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

В решті вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2014 року залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту його проголошення а обвинуваченим - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Судді:

Палічук А.О. Могильний О.П. Широкоряд Р.В.