Справа № 0308/9191/12 Провадження №11/773/50/14 Головуючий у 1 інстанції: Ющук О.С.

Категорія: ст. 149 КК України Доповідач: Хлапук Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Хлапук Л.І.,

суддів - Хомицького А.М., Міліщука С.Л.,

з участю прокурора - Хомука Г.М.,

засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

їх захисників - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інтенції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Колона Іваничівського району Волинської області, житель АДРЕСА_1, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, непрацюючого, пенсіонера, інваліда III групи, депутата Милятинської сільської ради, мешканця АДРЕСА_2 раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст.149 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, українку, громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_3, з середньою-спеціальною освітою, одружену, має на утриманні малолітню дитину, продавця магазину «Одяг», раніше не судиму,

засуджено за ч. 2 ст.149 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування даного покарання з випробуванням якщо ОСОБА_1 протягом 3 років, а ОСОБА_2 протягом 2 років не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації .

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та арештованого майна,

в с т а н о в и в:

Даним вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в торгівлі людьми за попередньою змовою між собою та іншими особами, з використанням уразливого стану потерпілих та з метою їх експлуатації - зайняття проституцією в Республіці Польща. Злочини вчинені при наступних обставинах.

ОСОБА_1 в лютому 2009 року, подавши ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправдиві данні про легальну роботу в Республіці Польща, перемістив їх в місто Костшин над Одра та передав особам, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, для сексуальної експлуатації.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дізнавшись про дійсний характер праці, відмовилися надавати сексуальні послуги і під погрозами звернутися в поліцію змусили ОСОБА_1 та особу, матеріали справи щодо якої виділенні в окреме провадження, повернути їх на Україну.

В серпні 2009 року ОСОБА_1 таким же шляхом обманув ОСОБА_2 про легальну роботу в Республіці Польща. А 26 серпня 2009 року на власній автомашині завіз її в м. Костшин над Одра, передав особам, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, для сексуальної експлуатації. Ті скористались відсутністю у ОСОБА_2 грошових коштів, змусили її займатися проституцією в нічному клубі «Міленіум».

В січні 2010 року ОСОБА_1 вступив у зговір з ОСОБА_2 та схилив ОСОБА_8, а ОСОБА_2 - ОСОБА_9 до проституції та 03 лютого 2010 року на автомашині під керуванням раніше засудженого ОСОБА_10 завезли їх в Республіку Польща в м. Костшин над Одра та передали особі, матеріали справи щодо якої виділенні в окреме провадження, яка забезпечила надання ними оплатних сексуальних послуг в нічному клубі «Сімона».

В березні 2010 року ОСОБА_1 підшукав ОСОБА_11 та ОСОБА_7, пообіцявши їм легальну роботу. А 19.03.2010 року перемістив їх власною автомашиною в Республіку Польща, де на виїзді з м. Костшин передав ОСОБА_2 та особі, матеріали щодо якої виділенні в окреме провадження, для сексуальної експлуатації. При цьому ОСОБА_2 намагалась схилити ОСОБА_11 та ОСОБА_7 до зайняття проституцією, однак, ті відмовились займатись цією діяльністю і повернулись в Україну.

В липні 2010 року ОСОБА_1 через особу, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, схиляв до зайняття проституцією в Польщі з метою сексуальної експлуатації ОСОБА_12 Проте вона відмовилась від даної поїздки.

16 жовтня 2010 року схилив до такої діяльності та перемістив на власній автомашині в м. Костшин над Одра Республіка Польща ОСОБА_13 та передав її особам, стосовно яких матеріали виділенні в окреме провадження, для сексуальної експлуатації. Останні в свою чергу, залучили ОСОБА_13 до зайняття проституцією.

В жовтні 2010 року ОСОБА_1 намагався схилити ОСОБА_14 до поїздки в Республіку Польща, маючи намір передати її особі, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, для сексуальної експлуатації в нічному клубі «Міленіум». Однак, ОСОБА_14 відмовилася від поїздки.

В поданій на вищевказаний вирок апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що той є незаконним і підлягає скасуванню у зв'язку із неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильною перекваліфікацією дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з ч. 3 на ч. 2 ст. 149 КК України та виключення з обвинувачення кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину організованою групою. Вказує про не надання судом оцінки кількості злочинів, постійні складу і кількості учасників злочинного угрупування, керівної ролі у них ОСОБА_1, тривалості злочинної діяльності, розподілу ролей та узгодженості дій між ними під час злочину, залучення до складу злочинного угрупування нових злочинців. Крім того вважає обране ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання надто м'яким.

Тому просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити покарання за ч. 3 ст. 149 КК України: ОСОБА_1 - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, ОСОБА_2 із застосуванням ст. 69 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляції, прокурора, який її підтримав, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, засуджену ОСОБА_2, які заперечили проти апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

В силу ст. 323, 334 КПК України вирок має бути законним і обґрунтованим. При цьому суд повинен оцінювати докази, виходячи з всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності. Мотивувальна частина вироку має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з розкриттям, як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони злочину, в тім числі способу його вчинення, наслідків від нього, з зазначенням мотивів, з яких суд бере до уваги одні докази, відкидаючи інші.

Всупереч вищевказаним вимогам закону суд виніс обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ТА перекваліфікувавїх дії з ч. 3 на ч. 2 ст. 149 КК України не дослідивши всіх представлених обвинуваченням доказів І не давши їм належної юридичної оцінки.

Зокрема, органами досудового розслідування ОСОБА_1 вмінялося створення стійкого злочинного об'єднання з метою сексуальної експлуатації жінок для отримання матеріальної вигоди від цього, їх вербування, переміщення з України в Республіку Польща, залучення в в злочинну групу інших осіб, в тім числі ОСОБА_2, жінку по імені Наташа, жителів Польщі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - власників борделів, які працювали під виглядом нічних клубів. А ОСОБА_2 звинувачувалася в активній співучасті в даному злочинному угрупуванні, підборі жінок для зайняття проституцією, поширенні серед них неправдивої інформації щодо легальної роботи, заохочення осіб жіночої статі до зайняття проституцією. Схилянні до обізнаною скрутним матеріальним становищем ОСОБА_9 схилила її до заняття проституцією ОСОБА_9, перевезення її і ОСОБА_8 разом з ОСОБА_1 в Польщу, та передачу їх ОСОБА_17 для сексуальних послуг в нічний клуб «Сімона». Та схиляння до сексуальної праці отриманих разом з ОСОБА_17 19 березня 2010 року від ОСОБА_1 ОСОБА_11 та ОСОБА_7

Між тим суд першої інстанції не перевірив всіх представлених доказів в підтвердження обвинувачення, поспішно та передчасно прийшов до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 злочинів в складі організованої групи.

З представлених обвинуваченням 10 потерпілих, судом допитано лише 5 потерпілих, а з 13 свідків - 4. При цьому допит проводився поверхово і формально без з'ясування обставин, при яких потерпілі познайомилися з обвинуваченими, як і з чиєю допомогою потрапили в борделі.

Досудовим слідством встановлено особи, з якими у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зв'язок по поставці жінок для сексуальної експлуатації. Однак суд не звернув увагу на невиконання його ж доручення про допит цих осіб. Обмежився приєднанням до справи копії вироку щодо сутенерської діяльності ОСОБА_15 та ОСОБА_17. Проте в ньому відсутні будь-які докази про їх зв'язок з ОСОБА_1 та ОСОБА_2та потерпілими по даній справі.

Скасовуючи попередній вирок щодо даних засуджених, апеляційний суд в своїй ухвалі від 18 травня 2012 року вказав про необхідність вияснення способу здійснення ОСОБА_18 та ОСОБА_2 торгівлі людьми: продажу, оплатної передачі, вербування і т.д., з'ясування мети, яку переслідували вони займаючись такою діяльністю.

Фактично не спростовано показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не займався торгівлею людьми, їх вербуванням для закордонних борделів, а лише за плату перевозив потерпілих в Республіку Польща.

Не з'ясовано і ролі ОСОБА_2 у вербуванні потерпівлих для сексуальної експлуатації за кордоном.

Не було встановлено і допитано співучасників організованої групи: власників борделів, свідків-жителів Республіки Польща.

Крім того, самі обвинувачені допитані поверхово. У них не з'ясовано коли і при яких обставинах вони познайомились з іншими особами - співучасниками організованої ОСОБА_1 групи. Не встановлено характер існуючого між ними зв'язку, умови, на яких доставлялися в борделі ОСОБА_1 потерпілі.

Суд проігнорував ці вказівки вищестоящого суду, так і не з'ясувавши даних обставин.

Не усунув розбіжностей в показаннях обвинувачених, потерпілих та свідків щодо характеру відносин, які між ними склались.

Не дав оцінки оперативним даним щодо характеру і змісту телефонних розмов між засудженими, власниками борделів і потерпілими, іншим доказам щодо тривалості діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по вербуванню людей, їх домовленості з власниками польських борделів про поставку дівчат, підшуковування молодих осіб з привабливою зовнішністю, наявністі телефонних переговорів між ними, розподілу функцій між співучасниками, отримання засудженими плати за свою діяльність по вербуванню людей.

Дана неповнота судового слідства, не виконання вимог вищестоящого суду істотно вплинули на законність і обґрунтованість постановленого щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вироку, правильність кваліфікації їх дій та обрання покарання.

Враховуючи вказане, істотні порушення норм матеріального і процесуального права, допущені судом при розгляді кримінальної справи і постановлення судового рішення по ній, судова колегія скасовує вирок щодо даних засуджених, направляючи справу на новий судовий розгляд.

В його ході слід ретельно допитати підсудних, потерпілих, свідків, в тім числі шляхом дачі безпосереднього доручення у відповідністю з Договором про правову допомогу між Україною та Республікою Польща, дослідити докази, здобуті оперативним шляхом, інші представлені як стороною обвинувачення, так і стороною захисту докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які обвинуваченням вказуються як докази про їх вчинення саме організованою групою, щодо виду об'єднання, мети і часу його створення, плану злочинної діяльності, тривалості існування, кількісного складу, вербування нових членів, розподілу між ними функцій.

Перевірити дані обвинувачення щодо часу створення ОСОБА_1 організованої групи, його керівної ролі, участі в ній ОСОБА_2, інших осіб, розподілу функцій кожного із членів групи. В залежності від встановленого кваліфікувати їх дії.

В разі доведеності обвинувачення в повному об'ємі, вважати призначене їм судом першої інстанції покарання надто м'яким. Його необхідно призначити у відповідності з вимогами ст. 50, 65 КК України.

Керуючись ст. 365, 366, 367, 368 КПК України, апеляційний суд -

у х в а л и в:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 24 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Головуючий:

Судді: