Справа № 2-25

     2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 20 січня 2009 року                      Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі :

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного кооперативу «Перемога», третьої особи - Герцаївської районної державної адміністрації про зобов'язання видати сертифікат на право на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача як правонаступника колгоспу «Перемога», третьої особи - Герцаївської районної державної адміністрації про зобов'язання видати сертифікат на право на земельну частку (пай), посилаючись на те, що вона як пенсіонерка яка вийшла на пенсію з колгоспу «Перемога», згідно Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року має право на земельну частку (пай), однак по теперішній час сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримала. Оскільки відповідач відмовляється видати їй сертифікат на право на земельну частку (пай), просила задовольнити її вимоги.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і у своєму поясненні послалася на те, що вона вийшовши на пенсію з колгоспу «Перемога»а тому, має право на земельну частку (пай). Так як  сертифікат на право на земельну частку (пай) їй не було видано, а сама вона є особою похилого віку, то її донька та онучка на протязі останніх майже п'яти років зверталися до відповідача з вимогою видати належній їй сертифікат, однак по теперішній час вказаного сертифікату нею не отримано, в зв'язку з чим просила зобов'язати відповідача видати їй сертифікат на право на земельну частку (пай).

Представник відповідача позовні вимоги позивачки не визнав пославшись на те, що хоча позивачка й вийшла на пенсію з колгоспу проте у списках громадян який додається до державного акту на право колективної власності на землю і в наступні уточнюючи списки остання відсутня. На сьогоднішній день вся земля в господарстві розпайована, члени колективного сільськогосподарського підприємства почали отримати державні акти не землю і надати позивачки такої землі немає можливості. Безпосередньо до нього, як до керівника вказаного господарства якій очолює її більше ніж 20 років, ні позивачка ні її родичі з вказаним питанням не зверталася. З урахуванням того, що позивачка пропустила строк позовної давності для захисту свого порушеного права, просив суд відмовити в задоволенні її вимог.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог позивачки заперечував з підстав пропуску нею строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали по справі встановив наступне.

Позивачка на протязі часу з 1947 по 1976 року працювала в колгоспі «Перемога» який розташований в с. Горбово Герцаївського районі, тобто була членом вказаного колгоспу, що підтверджується її трудовою книжкою № 523 й.

Той факт, що позивачка працювала в колгоспі «Перемога» і по досягненню пенсійного віку вийшла на пенсію підтверджується витягом з протоколу засідання правління колгоспу «Перемога» від 22 січня 1977 року № 1.

Згідно ст.ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства набувають право на земельний пай за наявності трьох умов : - перебування в членах КСП на час паювання, - включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, - одержання КСП цього акта.

15 листопада 1995 року колгоспу «Перемога» було видано державний акт на право колективної власності на землю. Позивачка, у списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, тобто колгоспу «Перемога» який додається до державного акту не значиться.

Як вбачається з уточнених списків громадян які працювали в колгоспі «Перемога» і мали право на земельну частку (пай) при цьому помилково були пропущені, затверджені на загальних зборів колгоспу «Перемога» від 8 лютого 1997 року позивачка у них не значиться. Відсутня позивачка і у додатковому списку-громадян, які були внесені до державного акта на право колективної власності на отримання земельної части (пай) згідно рішення загальних зборів колгоспу «Перемога» від 17 квітня 2000 року.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

З урахуванням того, що позивачка на момент передачі державою землі в колективну власність колгоспу «Перемога» була пенсіонеркою хоча і не була включена до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, вона набула право на земельну частку (пай).

Разом з тим, як встановлено судом, позивачка до відповідача з вимогою про видачу їй сертифікату на право на земельну частку (пай) ніколи не зверталася що підтверджено як її поясненням так і поясненням представника відповідача. Звернення ж до відповідача родичів позивачки на протязі останніх майже п'яти років з зазначеними же вимогами свідчать про те, що позивачці було відомо про порушення свого права на отримання право на отримання сертифікату на земельну частку (пай).

Статтями 257, 261 ЦК України встановлено трьох річний строк позовної давності для захисту свого цивільного права або інтересу якій  починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

При вищенаведених обставинах, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки задоволенню не підлягають, оскільки вона пропустила строк позовної давності для захисту свого порушеного права щодо одержання сертифікату на право на земельну частку (пай) в колгоспі «Перемога» правонаступником якого є СПК «Перемога».

 На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги  або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання  після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя