У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                                                      У Х В А Л А

21.11.06                                                              Справа №7/317-АП-06

     Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Хуторной В.М.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Акімовій Т.М.

За участю представників від позивача – Куцак А.П., довіреність від 20.11.06 р.; від відповідача – Вінтоняк О.І., довіреність № 5538/9/01 від 20.11.2006 р.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області на постанову господарського суду Херсонської області від 15.08.2006 р. у справі № 7/317-АП-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод», м. Запоріжжя (далі ВАТ “Бериславський машинобудівний завод”);

до відповідача – Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області (далі ДПІ у Бериславському районі);

          про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

          Постановою господарського суду Херсонської області від 15.08.2006 р. у справі № 7/317-АП-06 (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено. Визнано нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства прийняте ДПІ у Бериславському районі податкове повідомлення-рішення від 10.07.2006 р. № 0001362301/0 про зменшення ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" суми бюджетного відшкодування на 99028 грн. 71 коп. Присуджено ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

          Постанова суду мотивована тим, що податковий кредит щодо спірних господарських операцій позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» від 3.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон про ПДВ). ТОВ "Діон", ТОВ "Віста-Дніпро" та ПП "Міріон-Міленіум", постачальники позивача, на момент здійснення господарських операцій у встановленому порядку були зареєстровані в якості платників ПДВ та надали покупцю (ВАТ "Бериславский машинобудівний завод") податкові накладні, заповнені у повній відповідності з вимогами п/п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону про ПДВ.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, ДПІ у Бериславському районі, відповідач у справі, у поданій суду апеляційній скарзі вказує, що місцевим господарським судом при вирішенні спору по суті було неправильно застосовано норми матеріального права. Зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при надмірній сплаті податку на додану вартість, а не с самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, не підтверджено сплату до бюджету постачальником сум ПДВ, що в подальшому включено до податкового кредиту та заявлена до відшкодування з бюджету ВАТ «Бериславський машинобудівний завод».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.

Позивач у справі у поданому суду запереченні на апеляційну скаргу вказує, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача підтримав доводи, викладенні у запереченні на апеляційну скаргу, просить прийняту у справі постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Відповідно до Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.99 р. №1573 із змінами та доповненнями, Державна податкова адміністрація України, до складу якої входить відповідач, є одним із органів державної виконавчої влади.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України тому, що відповідач є суб’єктом владних повноважень, оскільки ст. 18 КАС України встановлює, що адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади.

За заявою представників сторін судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації, в судовому засіданні 21.11.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.11.2006 р. № 3305 справа передана для розгляду колегії суддів у складі : Федоров І.О. – головуючий, доповідач, Хуторной В.М., Мойсеєнко Т.В.

Сутність спору:

ДПІ у Бериславському районі складено акт № 75/23/00211004 від 28.06.2006 р. про результати додаткової невиїзної позапланової перевірки ВАТ “Бериславський машинобудівний завод” з питань обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету за результатами проведених зустрічних перевірок I півріччя 2005 р.

Актом перевірки встановлено, що позивач одержував продукцію, продавцями якої були ТОВ "Діон" м. Дніпропетровськ, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 03921223; ТОВ "Віста-Дніпро", м. Дніпропетровськ, номер свідоцтва платника ПДВ 04342478; ПП "Міріон-Міленіум", м. Вишневе, номер свідоцтва платника податку 13849402.

По кожній з господарських операцій, пов'язаних з одержанням продукції від зазначених постачальників, позивач одержав податкові накладні, на підставі яких відніс до складу податкового кредиту сплачений у ціні вартості товару ПДВ.

З одержаних за місцем реєстрації постачальників органів ДПС відповідей було встановлено, що ТОВ "Діон" визнано банкрутом, останню декларацію по ПДВ подано за серпень 2005 р., анульовано свідоцтво платника ПДВ з 28.10.2005 р., в зв'язку з зазначеною обставиною з податкового кредиту позивача за звітний період - травень 2005 р, було виключено 19167,6 грн. ПДВ; ТОВ "Віста-Дніпро" в свою чергу, по 2-3 ланцюгах мало господарські відносини з ПП "Моноліт-С", місцезнаходження якого невідомо, в зв'язку з чим позивачу з податкового кредиту за квітень 2005 р. було виключено 26294 грн. 44 коп. ПДВ; ПП "Міріон-Міленіум" мало господарські відносини по 2-3 ланцюгах з суб'єктами господарювання:

- ТОВ "ІТО "Фарос", місцезнаходження якого невідомо, в зв'язку з чим позивачу з податкового кредиту за квітень 2005 р. було виключено 23900 грн. 20 коп.;

- ТОВ "Цветметпрокат", місцезнаходження якого невідомо, в зв'язку з чим позивачу з податкового кредиту за квітень 2005 р. було виключено 13333 грн. 34 коп.;

- ТОВ НПП "Трубне" м. Дніпропетровськ, місцезнаходження якого невідомо, в зв'язку з чим позивачу з податкового кредиту за січень 2005 р. було виключено 16333 грн. 33 коп.

Всього за наслідками перевірки підприємству зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ у розмірі 99028 грн. 71 коп., у тому числі по звітних періодах: січень 2005 р. – 16333,33 грн., квітень 2005 р. - 63527,78 грн., травень 2005 р. - 19167,6 грн.

За висновками акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2006 р. № 0001362301/0 про зменшення ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" бюджетного відшкодування на суму 99028,71 грн.

Доказів оскарження спірного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку сторони не надали.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підпунктами 7.7.1 та 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п/п. 7.7.5, п. 7.7. Закону про ПДВ суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Разом з тим, Закон про ПДВ не забороняє включати до податкового кредиту і суми нарахованого ПДВ за правилом першої події, визначеному у п. 7.5 ст. 7 цього Закону.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається (п/п. 7.5.1 Закону про ПДВ) дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Законом про ПДВ визначено дві самостійні підстави для виникнення права на податковий кредит: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), в т.ч. і ПДВ або факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в якій зазначено суми ПДВ, тобто при нарахуванні податкового кредиту без фактичної сплати вартості товарів (робіт, послуг). Колегія судів зазначає, що з урахуванням вимог п. 7.1 Закону про ПДВ, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

При цьому нормами Закону про ПДВ визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право.

Так, п/п. 7.2.3 ст. 7 Закону про ПДВ визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Перерахуванню до бюджету кожним з платників податку в «ланцюгу» купівлі-продажу підлягає позитивна різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, визначена на підставі правил «першої події» як для податкових зобов'язань, так і для податкового кредиту.

Господарським судом Херсонської області правильно встановлено, що позивач одержував продукцію від суб'єктів господарювання - ТОВ "Діон", ТОВ "Віста-Дніпро" та ПП "Міріон-Міленіум", які на момент здійснення господарських операцій у встановленому порядку були зареєстровані в якості платників ПДВ, та надали покупцю (ВАТ "Бериславский машинобудівний завод") податкові накладні, заповнені у повній відповідності з вимогами припису п/п. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону про ПДВ (а.с.28-38).

Не визнано також і здійсненні господарські операції з купівлі-продажу між позивачем та ТОВ "Діон", ТОВ "Віста-Дніпро", ПП "Міріон-Міленіум" недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Законом про ПДВ та іншими законодавчими актами з питань оподаткування не передбачені вимоги щодо здійснення відшкодування сум податку на додану вартість платникові податку після сплати відповідних сум податків до бюджету його контрагентами, податковий орган при проведенні перевірки не встановив порушень з боку позивача бухгалтерського обліку, не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з контрагентом позивача. Зазначені угоди не визнані судом недійсними. Самі лише відомості (листи) про ознаки фіктивності фірм-постачальників не є підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу. Закон про ПДВ не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням зустрічних перевірок, не ставить в залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Відповідно до п/п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно п. 9.4 ст. 9 Закону про ПДВ, платник податку на додану вартість проходить реєстрацію у органах податкової служби і сплачує зазначений податок за умови отримання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 згаданого Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Доказів визнання недійсними та анулювання свідоцтв платників податків на момент здіснення спірних господарських операцій відповідачем суду не надано. Також твердження апелянта про фіктивність фірм-постачальників ВАТ “Бериславський машинобудівний завод” побудовано лише на припущеннях та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до п/п. 7.7.3 ст. 7 Закону про ПДВ, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Посилання відповідача на порушення позивачем п. 1.8 Закону про ПДВ є безпідставним. Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Стаття 1 зазначеного Закону, визначає лише загальну термінологію, її норми не встановлюють прав та обов’язків, порядку формування податкових зобов’язань, тому порушити норми цієї статті неможливо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності фірм-контрагентів, не може нести відповідальності за їх можливі протиправні дії. Закон про ПДВ не пов'язує право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ із фактичним внесенням його до бюджету його постачальниками.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 198 – 206 Кодексу адміністративно судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області залишити без задоволення, постанову господарського суду Херсонської області від 15.08.2006 р. у справі № 7/317-АП-06 – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

  

Головуючий суддя Федоров І.О.

  

 судді  Федоров І.О.  

 Хуторной В.М.  Мойсеєнко Т. В.