У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12.12.06 Справа №23/169-11/483/06-АП
Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М.
при секретарі Шерник О.В.
За участю представників від позивача – Якушев С.О., довіреність №21 27.10.06 р., Попова М.П., довіреність №1468 від 16.05.06 р.; від відповідача – Рачинський Р.М., довіреність від 14.08.06 р.;
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку «Приватінвест» в особі Запорізької філії ВАТ АБ “Приватінвест” на постанову господарського суду Запорізької області від 7.09.06 р. по справі №23/169-11/483/06-АП
за позовом: Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку «Приватінвест» в особі Запорізької філії ВАТ АБ “Приватінвест”, м. Запоріжжя, (далі ВАТ АБ «Приватінвест»);
до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, (далі СДПІ у м. Запоріжжі);
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) від 7.09.06 р. по справі №23/169-11/483/06-АП у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.04.2005 р. № 0000221324/0, відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що до складу валових витрат не включаються суми коштів, внесених у страхові резерви для відшкодування можливих втрат по основному боргу, оскільки кредитування позичальника не відбулось, та завищені витрати на формування страхового резерву на покриття ризиків неповернення основного боргу за стандартними кредитами.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, ВАТ АБ «Приватінвест», позивач у справі, у поданій апеляційній скарзі вказує на те, що при винесенні рішення судом не правильно застосовані норми матеріального права. Зазначає, що банк, при формуванні страхового резерву за рахунок валових витрат не припустився порушень вимог п/п. 12.2.3 п. 12.2 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” при формуванні страхового резерву.
По стандартному виду заборгованості об’єм страхового резерву при його утворенні не перевищено. Підпункт 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не є для банків забороною для створення резерву під стандартну заборгованість, а лише визначає особливості утворення резерву під нестандартну та безнадійну.
Вказана в акті сума резерву була сформована станом на 01.10.2004 р. під зобов’язання з надання овердрафту ТОВ “Харон”, який за результатами оцінки фінансового стану був віднесений до нестандартних на підставі п. 4.7 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Просить постанову господарського суду Запорізької області від області від 7.09.06 р. по справі №23/169-11/483/06-АП скасувати, позов задовольнити.
СДПІ у м. Запоріжжі у запереченні на апеляційну скаргу вказує, що постанова господарського суду відповідає законодавству та фактичним обставинам справи.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу, просить постанову господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідно до Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.99 р. №1573 із змінами та доповненнями, Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить відповідач, є органом державної виконавчої влади.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України тому, що відповідач є суб’єктом владних повноважень.
За заявою представників учасників процесу судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації, в судовому засіданні 12.12.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 11.12.2006 р. № 3556 справа передана для розгляду колегії суддів у складі: Федоров І.О. ( головуючий, доповідач), Хуторной В.М., Кричмаржевський В.А.
Сутність спору:
СДПІ у м. Запоріжжі була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Запорізької філії ВАТ “АБ Приватінвест” за період з 01.07.2003 р. по 31.12.2004 р.
За результатами перевірки складено акт від 07.04.2005 р. № 11/13-33/26250846, яким було встановлено:
- неправомірне віднесення до складу валових витрат у 3 кварталі 2004 р. у розмірі 5000 грн. на формування страхового резерву, створеного під зобов’язання банку з кредитування (без фактичного надання суми кредиту та без виникнення ризику неповернення основного боргу), що є порушенням п/п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, п/п. 12.2.1, 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
- неправомірне віднесення до складу валових витрат суми страхових резервів під стандартну заборгованість у розмірі 49623,53 грн., що є порушенням п/п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, п/п. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
На підставі акту документальної перевірки, 11.04.2005 р. СДПІ у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000221324/0.
Згідно з п/п. 4.2.2, абзац «б», п. 4.2 ст. 4, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі Закон №2181), відповідно до п/п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, п/п. 12.2.1, п/п. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97 р. (далі Закон про прибуток), ВАТ АБ «Приватінвест» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 22456,88 грн. у тому числі 15159,21 грн. основного платежу та 7297,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пп. 5.2.4. ст. 5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Підпунктом 12.2.1. ст. 12 Закону про прибуток встановлено, що будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній, зобов'язані створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів, а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів, інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно з законодавством.
Підпунктом 12.2.3. ст. 12 Закону про прибуток передбачено, що розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати для комерційних банків - 20 відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду.
Пунктом 22.13 Закону про прибуток на перехідний період встановлені такі нормативи формування страхового резерву відносно сукупного розміру боргових вимог банків згідно з підпунктом 12.2.3 цієї статті: ... 20 відсотків починаючи з 1 січня 2002 року.
Таким чином, страховий резерв за рахунок валових витрат створюється за всіма видами кредитів в обсягах, достатніх для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, визнаними нестандартними по методиці НБУ і не має перевищувати 20% всього кредитного портфелю.
ВАТ АБ “Приватінвест” не було порушено норматив віднесення сум страхового резерву до складу валових витрат.
Постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. N 279 затверджено Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, яким банки повинні керуватися при утворенні страхових резервів, пунктом 1.8 якого визначено, що резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні".
Під "стандартними" кредитними операціями, (згідно п. 2 Положення в редакції до 15.08.2003 р.), розуміються операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить два відсотки чистого кредитного ризику.
Відповідно до п/п. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону про прибуток, з урахуванням положень підпункту 12.2.3 цієї статті створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України, а також за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними безнадійними згідно з нормами цього Закону.
Зазначеною нормою Закону не заборонено створення страхового резерву під стандартну заборгованість, цим лише визначається особливості створення резерву під нестандартну та безнадійну заборгованість. Підпункт 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону про прибуток містить відсильну норму до п/п. 12.2.3, а тому може бути застосованим тільки з урахуванням вимог п/п. 12.2.3 Закону про прибуток.
Таким чином, до складу валових витрат включаються суми коштів, внесених у страхові резерви як за стандартною так і за нестандартною заборгованістю.
Посилання відповідача на п/п. 12.2.4 ст. 12 Закону про прибуток, не приймається до уваги, оскільки переводу «нестандартної» заборгованості у «стандартну» в даному випадку не відбулось.
Як зазначено в акті перевірки, позивачем був укладений договір від 30.09.2004 р. №288-ОВ про надання експрес - овердрафтового кредиту ТОВ “Харон” з лімітом 10000 грн.
На виконання цього ВАТ АБ «Приватінвест» було відкрито ТОВ “Харон” рахунок 2600 “Рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом” та як зазначено в акті станом на 30.09.2004 р. руху грошових коштів на цьому рахунку не відбулось.
Перевіркою встановлено, що станом на 30.09.04 р. зобов'язання банку по даному кредиту враховані на позабалансовому рахунку у сумі 10000 грн. та включені до розрахунку страхового резерву зобов'язання, під яке був створений страховий резерв в розмірі 5000 грн. та віднесений до складу валових витрат.
Відповідач вважає, що позивачем в порушення п/п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, п/п. 12.2.1, 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону про прибуток неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати у 3 кварталі 2004 р. суму 5000 грн. на формування страхового резерву, створеного під зобов’язання банку з кредитування (без фактичного надання суми кредиту та без виникнення ризику неповернення основного боргу).
Відповідно до п/п. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону про прибуток, створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою яка встановлюється для банків Національним банком України.
Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає порядок розрахунку сум страхового резерву та методику визначення категорій кредитів містить визначення терміну "заборгованість за кредитними операціями", який є тотожнім терміну "борг за кредитами".
Так, до заборгованості за кредитними операціями що становлять кредитний портфель банку, належать: кредити овердрафт, що надані суб’єктам господарювання та фізичним особам (балансові рахунки 2600А, 2605А, 2620А, 2625А, 2650А, 2655А); зобов’язання з кредитування, що надані банкам клієнтам (позабалансові рахунки 9100, 9122, 9129).
Зазначена в акті перевірки сума резерву була сформована станом на 01.10.2004 р. під зобов’язання з надання овердрафту ТОВ “Харон”, який за результатами оцінки фінансового стану був віднесений до нестандартних на підставі п. 4.7 Положення.
Стосовно висновків відповідача, що по зобов’язанням з кредитування банк не несе ризику, слід зазначити, що згідно абзацу 3 п. 1.6 розділу 1 Положення банк не несе ризику тільки в тому випадку, якщо він не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента.
При овердрафтовому кредитуванні банк не має можливості безпідставно відмовити в наданні коштів за першою вимогою клієнта, оскільки овердрафт передбачає надання додаткових коштів на поточний рахунок клієнта, а коштами на поточному рахунку клієнт може розпорядитися в будь-який час за власним розсудом.
Представники позивача пояснили, що відкриття позабалансового рахунку за кредитом овердрафт, означає наявність на цьому рахунку суми встановленого ліміту (в даному випадку 10000 грн.), тому висновок господарського суду про те, що договір кредитування не вступив в силу, є безпідставним.
Керуючись ст. ст. 198 – 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку «Приватінвест» в особі Запорізької філії ВАТ АБ “Приватінвест” задовольнити. Постанову господарського суду Запорізької області від 7.09.06 р. по справі №23/169-11/483/06-АП скасувати.
Позов задовольнити. Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення від 11.04.2005 р. № 0000221324/0 на загальну суму 21775,62 грн.
Постанова вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Кричмаржевський В.А. Хуторной В.М.