У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді: Рожина Ю.М., суддів Максимчук З.М., Григоренка М.П., секретар судового засідання Ковальчук Л.В., з участю представника ДВС Рівненського міського управління юстиції Гнесь Т.В., представника ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" Лук’янова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" на ухвалу Рівненського міського суду від 8 липня 2014 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Гнесь Тетяни Володимирівни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рівненського міського суду від 8 липня 2014 року провадження по даній справі закрито.

Вважаючи ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" оскаржило її в апеляційному порядку.

В поданій апеляційній скарзі доводить, що суд першої інстанції не мав права застосовувати ст.205 ЦПК України, оскільки чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено закриття провадження у разі повторного звернення державного виконавця з даним поданням. Просить звернути увагу на ту обставину, що ухилення від виконання рішення з боку боржника є постійно триваючим, і саме така його поведінка зумовила повторне звернення державного виконавця.

Зазначає, що у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області відсутнє виконавче провадження з виконання рішення Рівненського міського суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором, як це зазначено в оскаржуваній ухвалі. На виконання зазначеного рішення відкрите виконавче провадження відділом ДВС Рівненського МУЮ, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2014р..

Доводить, що розгляд подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України за відсутності державного виконавця є неправомірним, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника.

Вказує, що місцевий суд не витребував матеріали виконавчого провадження для огляду, чим порушив ст.88 Закону України „Про виконавче провадження".

Покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення подання державного виконавця.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем вже подавалось подання щодо ОСОБА_3 про обмеження у праві виїзду за межі України за невиконання рішення суду та сплатою стягувачу заборгованості, ухвалою суду від 2 червня 2014 року у задоволенні подання відмовлено, ухвала набрала законної сили, а тому провадження у справі за даним поданням підлягає закриттю у відповідності до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

З такими висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів апеляційного суду, дійшовши висновку про помилковість ували прийнятої судом першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України підлягає закриттю провадженню у справа з підстав, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Розглядаючи подання державного виконавця щодо ОСОБА_3 про обмеження у праві виїзду за межі України за невиконання рішення суду та відмовляючи у його задоволенні ухвалою від 2 червня 2014 року суд вказав про відсутність достатніх доказів ухилення боржника від виконання обов'язку по виконанню рішення суду.

Частиною 2 ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Зазначені норми свідчать про надання державному виконавцю права, за наявності відповідних доказів, повторного звернення до суду про обмеження у праві виїзду за межі України боржника за невиконання рішення суду, а тому в цих випадках не може застосуватися п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України щодо закриття провадження у справі з підстав прийняття ухвали з цього питання за тим, що це не є спір між сторонами, а вирішується питання пов'язане з виконанням судового рішення у відповідності до розділу ІV ЦПК України.

За приписами п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського міського суду від 8 липня 2014 року скасувати та передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Рожин Ю.М.

Судді : Максимчук З.М.

Григоренко М.П.