У х в а л а

29 вересня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Кафідової О.В., Євтушенко О.І.,

Леванчука А.О., Савченко В.О.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Заочним рішенням рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11 листопада 2013 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на ј частки квартири АДРЕСА_1. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 ј частки квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа надійшла заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема, ст. ст. 216, 330, 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У поданій заяві заявник порушує питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення, посилаючись на поважність причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Колегія суддів розглянувши заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення, визнала її такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, у допуску до провадження Верховного Суду України зазначеної цивільної справи слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України», заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.

Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Наведені заявником доводи з посиланням на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2011 року не містять ознак, які згідно вимог вищевказаної норми є підставою для перегляду судового рішення, оскільки із доданого до заяви судового рішення не вбачається однакових фактичних обставин та подібних правовідносин у порівнянні з судовим рішенням, яке заявник просить переглянути.

За таких обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовляє у допуску до провадження Верховного Суду України зазначеної справи.

Керуючись ст. ст.73, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Поновити представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_4 строк на подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року.

У допуску справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. Макарчук

Судді: О.В. Кафідова

О.І. Євтушенко

А.О. Леванчук

В.О. Савченко