ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2014 року Справа № 904/1961/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.
За участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Зіма В.Б., посвідчення №01419 від 27.08.2012 року.
Представники сторін:
від позивача Виконавчого комітету Нікопольської міської ради: Крипиневич Д.Ю. представник, довіреність №11/15/0222-3518 від 26.09.14;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року по справі № 904/1961/14
За позовом Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Нікополь,
Дніпропетровська область
про повернення земельної ділянки з приведенням її в придатний для використання стан.
ВСТАНОВИВ:
В березні 2014 року Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор із нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради з позовною заявою, в якій просить суд: повернути земельну ділянку площею 0,0012 га, за адресою АДРЕСА_1 з приведенням її в придатний для використання за цільовим призначенням стан, включаючи звільнення її від майна за рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.
Прокурор посилається на те, що строк дії Договору оренди земельної ділянки № 900 від 03.09.2007 року, на підставі якого Відповідач використовував дану ділянку закінчився 06.12.2010 року, у зв'язку з чим, Відповідач зобов'язаний її повернення за актом приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року (суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Обґрунтуванням даного рішення стало те, що за умов укладення з Відповідачем договору про встановлення особистого строкового сервітуту, відносно використання спірної земельної ділянки (площа ділянки збільшена з 0.0012 га до 0,001780 га), закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 03.09.2007 року, не дає правових підстав для задоволення позовних вимог про повернення цієї ділянки з приведенням її у придатний для використання стан за актом приймання-передачі.
Не погодившись з зазначеним рішенням, заступник прокурора Дніпропетровської області, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.
Так, в обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що у відповідача відсутні законні підстави для невиконання вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі» та п. 8.4.4. договору оренди земельної ділянки від 03.09.07р. щодо повернення за актом приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0012 га, яка розташовано по АДРЕСА_1.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.14р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
Представники відповідача не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.
В судовому засіданні 29.09.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Нікопольським міжрайонним природоохоронним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері проведено перевірку з нагляду за додержанням земельного законодавства України під час прийняття рішень з питань земельних відносин.
Перевіркою встановлено, що на підставі рішення Нікопольської міської ради № 32-17/V від 27.07.2007 року "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_4 в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 за фактичним розміщенням кіоску торгівлі" 03.09.2007 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Нікопольською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0012 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:020:0036), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040711000158 від 06.12.2007 (далі Договір).
Вказана земельна ділянка 03.09.2007 року передана відповідачу для користування, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки.
Відповідно до п. 2.1 Договору земельна ділянка надана в оренду строком на 3 роки, після закінчення якого Орендар має переважне право поновлення на новий строк, повідомивши про це Орендодавця за два місяці до його закінчення (п. 2.2.).
Вказані положення Договору кореспондуються за змістом ст.ст. 31,33 Закону України «Про оренду землі».
ФОП ОСОБА_4 звернувся до Нікопольської міської ради із заявою про продовження терміну дії договору оренди - 27.01.2011 року.
Рішенням Нікопольської міської ради від 27.05.2011 відповідачу відмовлено в поновлені договору оренди землі від 03.09.2007 на новий строк та листом № 14/15/0220-2159 від 04.07.2011р. повідомлено його про необхідність повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі.
Разом з тим, 01.06.2012 року Нікопольською міською радою прийнято рішення "Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на встановлення особистого строкового сервітуту під стаціонарною тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності" № 58-20/VI, яким, зокрема, передбачено надання Відповідачу дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту на земельну ділянку площею 17.80 кв.м. з розміщенням стаціонарної тимчасової споруди площею 8.75 кв.м. для торгівлі продовольчими товарами на вул. Електрометалургіє, 6-а.
До того ж, вказаним рішенням Відповідача зобов'язано укласти договір особистого строкового сервітуту відповідно до чинного законодавства; виконувати обов'язки землекористувача відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України; забезпечити збереження та вільний доступ до міських мереж та інженерних комунікацій; утримувати тимчасову споруду та прилеглу територію згідно з паспортом її прив'язки в належному технічному та естетичному стані; надати в п'ятиденний термін після реєстрації договору особистого строкового сервітуту в Нікопольську ОДПІ його копію.
Так, 30.10.2012 року між Позивачем (Власником земельної ділянки) та Відповідачем (Сервітуарієм) укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту під тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності. (надалі - Договір).
В п 1.1. сторони погодили, що Власник земельної ділянки на підставі рішення Нікопольської міської ради від 01 червня 2012 року № 58-20/VI встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки: площа 0, 001780 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в інтересах Сервітурія для розміщення стаціонарної тимчасової споруди торговельного призначення (торгівля продовольчими товарами) для провадження підприємницької діяльності згідно зі схемою земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди.
Згідно п. 2.1. Договору встановлено особистий строковий сервітут терміном на 3 роки.
Договір зареєстровано в управлінні містобудування та архітектури 30.10.2012 року за № 61.
Відтак, правильними визнає колегія висновки суд, за умов укладення з Відповідачем договору про встановлення особистого строкового сервітуту, відносно використання спірної земельної ділянки (площа ділянки збільшена з 0.0012 га до 0,001780 га), закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 03.09.2007 року, не дає правових підстав для задоволення позовних вимог про повернення цієї ділянки з приведенням її у придатний для використання стан за актом приймання-передачі.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014р. у справі № 904/1961/14- залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.О. Кузнецов
Судд І.М. Науменко