ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2007 р.

Справа  № 1-12/543-06-12023

      За позовом ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг”

       до відповідача: Державне підприємство „Одеська залізниця”

      про стягнення 1 924,76 грн.

                                                                                     Суддя  Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Вдовенко М.В., згідно довіреності;

від відповідача: Тіхонова Г.І., згідно довіреності.

                                                                                                                                       

Суть спору: позивач - ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –Державне підприємство „Одеська залізниця”, про стягнення 1 924,76 грн. збитків у вигляді вартості недостачі вантажу.

        Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав.  

        Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Згідно залізничної накладної № 46013673 ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг” у вагоні               № 53427167 на адресу Одеського морського торговельного порту відвантажило прокат чорних металів у кількості 69,4 тон.

Під час прийняття названого вантажу на станції призначення був виявлений факт недостачі вантажу, про що складений комерційний акт від 05.07.2006р.                                             БК № 039029/54/2445, згідно якого встановлено, що у залізничному вагоні                          № 53427167 недостача прокату чорних металів складає 1,35 тон.

Вартість недостачі згідно рахунку від 04.07.2006р. № 344225 з урахуванням природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто, курсу дол. США, склала 1 924,76 грн.

Оскільки право на пред’явлення відповідної претензії та позову Одеський морський торговельний порт передав ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг”, останнє скерувало на адресу ДП „Одеська залізниця претензію від 15.08.2006р. № 19/4/3-21м на суму 1 924,76 грн.,               яка була визнана згідно листа відповідача від 11.09.2006р. № А 229/4.

З огляду на ту обставину, що ДП „Одеська залізниця”                                                                 вартість недостачі в подальшому не оплатила ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг” вимагає стягнути в судовому порядку 1 924,76 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

        Відповідно до пункту 110 Статуту Залізниць України перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення                            і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від перевізника причин.

        На підставі статті 924 Цивільного кодексу України, пунктів 114, 115 Статуту Залізниць України залізниця відповідає за збереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним ( старшим бухгалтером ).

Згідно пункту 113  Статуту Залізниць України  залізниця несе відповідальність за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно комерційного акту від від 05.07.2006р.  БК № 039029/54/2445 порівняльно із зазначеним по документах навантаження недостача вантажу складає 1,35 тон.

Доказів зворотного, так саме як і доказів відсутності вини у нестачі вантажу при перевезенні Одеською залізницею в ході розгляду справи не доведено, а відтак - відповідальність за недостачу вантажу покладається на перевізника.

То ж аналізуючи положення чинного законодавства і матеріали справи, за наслідками перевірки правильності запропонованого позивачем розрахунку позовних вимог про стягнення вартості недостачі вантажу за винятком суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі статей 224, 225 Господарського кодексу України, згідно яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права  або законні інтереси якого порушено; до складу збитків включаються вартість втраченого майна, тощо.

Викладені у відзиві на позов заперечення господарський суд залишає поза увагою з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цього рішення, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, вони не впливають на вирішення спору по суті та суперечать чинному законодавству.

Обрання юридичною особою певного засобу правового захисту не може бути обмежене досудовим врегулюванням господарського спору. Наявність відповіді на претензію, в якій боржник визнає претензійні вимоги, не можна розцінювати як відсутність предмету спору між сторонами. На момент звернення позивача до господарського суду відповідач не виконав вимоги претензії та не перерахував кошти на рахунок позивача.

Юрисдикція судів на підставі статті 124 Конституції України поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав.

  Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення    судового   процесу  покладаються    на    відповідача згідно статей                                   44, 49 Господарського процесуального  кодексу  України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1.  Позов задовольнити.

           2. Стягнути з ДП “Одеська залізниця”

/адреса: м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в філії АБ „Експрес-Банк” м. Одеси, МФО 328801, ідент. код 01071315/

           на користь  ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг”

/50095, м. Кривий ріг, вул. Орджонікідзе,1, р/р 26007301153054/980 у філії „Центральне міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий ріг Дніпропетровської області”, МФО 305493, ЄДРПОУ 24432974/

           1 924,76 грн. /одна тисяча дев’ятсот двадцять чотири грн. 76 коп./  збитків;

           102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп./ державного мита;

           118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ за послуги з інформаційно-технічного  

           забезпечення судового процесу.

           Усього -  2 144,76 грн. /дві тисячі сто сорок чотири грн. 76 коп./.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       ###### #.#.