ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" січня 2007 р. | Справа № 1/481-06-12202 |
За позовом Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт”
до відповідача: Приватне підприємство „Стройсервіс”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об’єднаний Білгород-Дністровський контрольно-ревізійний відділ в Одеській області
про стягнення 37 176,00 грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
від позивача: Гула А.С., на підставі довіреності;
від відповідача: Нанивський О.М., на підставі довіреності.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Приватне підприємство „Стройсервіс”, про повернення 37 176,00 грн., отриманих без відповідної правової підстави.
Згідно ухвали від 27.11.2006р. господарський суд порушив провадження у справі, залучивши до участі Об’єднаний Білгород-Дністровський контрольно-ревізійний відділ в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.
Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав, викладених у відзиві на позов.
Третя особа письмових пояснень на позов не надала, представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.01.2007р.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
На підставі укладених сторонами договорів субпідряду від 30.04.2004р. № 825, від 05.07.2004р. № 825, Приватне підприємство „Стройсервіс” виконало, а Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” згідно складених сторонами за участю замовника актів прийняло та оплатило обумовлені договором роботи загальною вартістю 269 468,40 грн.
Обсяги виконаних робіт, так само як факт здійснення оплати їх вартості, сторонами не оспорюється і у цьому зв’язку спір між ними відсутній.
За результатами проведеної Об’єднаним Білгород-Дністровським контрольно-ревізійним відділом в Одеській області перевірки фінансово-господарської діяльності Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” був складений акт від 23.06.2006р. № 920-30/65, згідно якого встановлено, що вартість робіт, виконаних Приватним підприємством „Стройсервіс” на підставі договорів підряду від 30.04.2004р. № 825, від 05.07.2004р. № 825, завищено на 37 176,00 гривень.
У цьому зв’язку Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” скерувало на адресу Приватного підприємства „Стройсервіс” претензію від 26.07.2006р. ЮР-1300, згідно якої запропонувало повернути надмірну оплату в сумі 37 176,00 грн.
Оскільки Приватне підприємство „Стройсервіс” названу претензію залишило без виконання, Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” згідно заявлених позовних вимог ставить питання про повернення відповідних коштів в судовому порядку.
Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що позов слід визнати необґрунтованим з наступних підстав.
Фактичні обставини справи свідчать про виконання відповідачем прийнятих на підставі укладених сторонами договорів підряду від 30.04.2004р. № 825, від 05.07.2004р. № 825, зобов’язань на суму 269 468,40 грн.
Викладена обставина сторонами не заперечується, відповідний спір між ними відсутній.
У цьому зв’язку при вирішенні спору господарський суд виходить з наступних положень чинного законодавства.
На підставі статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; при цьому підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно частини 2 статті 193 названого кодексу до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно положень Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник –надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875); до договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875); оплата робіт проводиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879).
Виходячи з тієї обставини, що Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” без будь-яких зауважень прийняло роботи, виконані Приватним підприємством „Стройсервіс” на підставі укладених сторонами договорів, завірило акти прийому-передачі цих робіт та оплатило визначену у межах кошторису їх вартість, господарський суд позбавлений підстав застосувати до спірних відносин сторін положення частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачений обов’язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, повернути це майно.
Оскільки ціна робіт визначається за погодженням сторін, позивач після прийняття означених робіт та узгодження їх вартості позбавлений права вимоги зменшення ціни.
На таких підставах позивачем не доведений факт завищення відповідачем вартості робіт на суму заявлених до стягнення коштів.
Згадуваний акт Об’єднаного Білгород-Дністровського контрольно-ревізійного відділу в Одеській області від 23.06.2006р. № 920-30/65, є доказом, що підлягає оцінці з урахуванням фактичних обставин справи. Зокрема, як такий, що не має сили доказу, оскільки має характер одностороннього документу внутрішнього користування, а відтак –на підставі статті 34 Господарського процесуального кодексу України не є належним та допустимим доказом, завдяки якому представляється можливим достеменно встановити факт порушення відповідачем умов укладених сторонами договорів підряду.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб’єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом або умовах договору підставах.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав їх необґрунтованості та невідповідності законодавству.
Керуючись статями 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1 . У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя ###### #.#.