Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/778/4057/14 Головуючий у 1 інстанції: Громова І.Б.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Панкеєва О.В.

Мануйлова Ю.С.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 11серпня 2014 року про повернення позивачу для звернення до належного суду позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 11серпня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» суддя послалася на інформацію адресно-довідкового бюро при ГУМВС України в Запорізькій області про те, що відповідач знятий з реєстрації з 2008 року за рішенням суду. При цьому суддя керувалася вимогами ст.ст.115,121 ЦПК України, згідно якої, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду , заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Проте такі висновки судді не ґрунтуються ані на матеріалах справи, ані на вимогах процесуального закону.

У відповідності до ч. 3 ст.122 ЦПК України, у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Натомість суд, за відсутності точних відомостей про реєстрацію місця проживання або перебування фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 за даними адресно-довідкового бюро при ГУМВС України в Запорізькій області зробив необґрунтований висновок про непідсудність справи за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» Запорізькому районному суду м. Запоріжжя.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

В ході відкриття провадження по справі судом встановлено, що згідно відповіді на запит з адресно-довідкового бюро УМВС України в Запорізькій області, що ОСОБА_2 знятий з реєстрації.

В той же час, ч. 9 ст. 110 ЦПК України передбачає, що позови до відповідача, місце реєстрації, проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місце знаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Тобто, даною статтею закріплено альтернативну підсудність - підсудність за вибором позивача, оскільки закон, в виняток із загального правила територіальної підсудності, надає позивачу можливість вибрати з декількох судів, яким підсудна дана справа, той суд, в який йому найбільше зручно звернутися.

Таким чином, при альтернативній підсудності право вибору між кількома судами, яким підсудна справа, належить тільки позивачеві. Це означає, що відповідач або відповідачі в таких випадках не вправі заперечувати проти прийняття суддею позовної заяви до провадження суду, до якого звернувся позивач, і вимагати передачі справи в суд за місцем його знаходження або проживання, а суддя не має права відмовити в прийнятті позовної заяви, поданої до суду, і запропонувати позивачеві звернутися до іншого суду.

Коли місце знаходження або місце проживання відповідача невідоме, то, природно, що загальне правило територіальної підсудності - позов пред'являється до суду за місцем знаходження або за місцем проживання відповідача - діяти не може.

На цей випадок закон встановлює можливість альтернативи для позивача: за його вибором позов може бути пред'явлений або в суд за місцем знаходження майна відповідача, або за його останнім відомим місцезнаходженням або місцем проживання в Україні.

Відповідно до ч.4 ч.3 ст.122 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішую питання про відкриття провадження по справі. Подальший виклик цієї особи як відповідача по справі здійснюється через оголошення в пресі.

Слід мати на увазі, що в даному випадку, звернення до суду саме за правилами альтернативної підсудності, обумовлено особливою причиною, що не залежить від Позивача, невідомістю місця знаходження або місця проживання відповідача. Враховуючи те, що місце проживання чи перебування Відповідача невідоме, а останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання є адреса зазначена в заяві позичальника та саме ця адреса зазначена в копію паспорта позичальника яка була ним надана при укладанні договору з позивачем.

Також, слід звернути увагу на те. що саме заява має посилання щодо зобов'язання з боку Відповідача повідомляти Банк про всі зміни навіть і щодо зміни місця реєстрації чи проживання. Однак, таких відомостей від позичальника не надходило, що є підставою вважати, що місце його реєстрації та проживання не змінилося.

Однак суддя, не взявши до уваги ці відомості, на порушення вимог ч. 9 ст. 110, ч. 3 ст. 122 ЦПК України вважав справу непідсудною цьому суду та необґрунтовано застосувавши п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, повернув позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк».

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з направлення справи до цього ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 11серпня 2014 року про повернення позивачу для звернення до належного суду позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, справу повернути до цього ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: