ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.01.09 | Справа № 18/141-08. |
За позовом: Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка», м. Київ
до відповідача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення «Промінвестбанку» в м.Ромни Сумської області», м. Ромни
про зобов‘язання вчинити дії
Суддя Заєць С.В.
Представники:
Від позивача: Главнік В.В., довіреність від 01.12.2008 року
Від відповідача: Нелін К. А.. довіреність від 22.10.2008 року
У засіданні брала участь: секретар судового засідання Гордієнко Ж.М.
В судовому засіданні 19.01.2009 року оголошувалася перерва до 14 год. 30 хв. 22.01.2009 року.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд зобов‘язати відповідача перерахувати з рахунку № 26000301640697 грошові кошти в сумі 375 084 грн. 76 коп. на виплату заробітної плати та сплату пов’язаних з такою виплатою податків та обов’язкових платежів згідно наданих платіжних доручень; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Також позивач просить суд з метою забезпечення позову, накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачу і знаходяться за адресою: 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності, 37-б та інше майно.
Відповідач подав суду письмовий відзив №1030 від 01.12.2008 р., в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в даний час мораторій на задоволення вимог кредиторів не знятий, тому грошові кошти в сумі 375 223 грн. 00 коп. заблоковані на його рахунку і не можуть бути використані ним до зняття мораторію.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив:
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем 29.11.2006 року був укладений договір банківського рахунку № 48/1/46, відповідно до умов якого у Відділенні Промінвестбанку в м. Ромни позивачу відкрито поточний рахунок №26000301640697, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492. Відповідно до умов цього Договору відповідач прийняв на себе зобов‘язання надавати позивачу послуги, пов‘язані з прийманням, зарахуванням грошових коштів на рахунок, переказом грошей з рахунку (на рахунок) позивача, видачею останньому грошей у готівковій формі згідно з ліцензією, наданою відповідачу.
Позивачем до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення «Промінвестбанку» в м. Ромни Сумської області» були подані платіжні доручення № 1529 від 03.10.2008 року на суму 5 783 грн. 11 коп. – оплата за послуги зв’язку; № 1527 від 03.10.2008 року на суму 30 000 грн. – оплата за ПММ; № 1532 від 06.10.2008 року на суму 14 5000 грн. – оплата за піддони; № 1533 від 06.10.2008 року на суму 30 000 грн. – оплата за ПММ; № 1534 від 06.10.2008 року на суму 300 000 грн. – оплата за природний газ, всього на суму 380 283 грн. 11 коп. для їх виконання і перерахування коштів на рахунки контрагентів. Всі вищевказані платіжні доручення були виконані відповідачем в день їх отримання, і кошти були списані з рахунку позивача, але до 22.10.2008 року вони знаходилися на розгляді в Розрахунковій палаті Промінвестбанку. 22.10.2008 року кошти були повернуті назад на рахунок позивача і заблоковані у зв’язку з введенням мораторію Постановою Правління Національного банку України № 308 від 07.10.2008 року «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестеційному банку (закрите акціонерне товариство)», з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 07.10.2008 року до 06.04.2009 року та призначено тимчасового адміністратора.
У відповідності до статті 319 Цивільного Кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення свої прав.
Пунктом 4.1.1 договору банківського рахунку № 48/1/46 від 28.02.2006 року встановлено право клієнта (позивача по справі) самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному чинним законодавством України, за винятком випадків, передбачених законом та цим договором. Також у п.4.2.1 договору зазначено, що банк (відповідач по справі) має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта (позивача по справі), гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
29 жовтня 2008 року позивач звернувся до відповідача з платіжними дорученнями №№ 1551, 1552, 1549, 1550, 1547, 1548, 1553, 1545, 1544, 1546 (а.с.71-76) на перерахування з рахунку коштів в сумі 375 084 грн. 76 коп. на виплату заробітної плати своїм працівникам та сплату відповідних податків.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно вимог ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Зі змісту п. 5.1.2. договору банківського рахунку № 48/1/46 вбачається, що банк зобов‘язується виконувати розрахункові документи протягом операційного часу.
Відповідно до п. 27.2. ст. 27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків-своїх клієнтів у межах залишку коштів на цих рахунках.
Частиною 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Згідно частини 4 вказаної статті Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, а також на задоволення на вимог кредиторів, що виникли в зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Відповідно до статті 41 Конституції України гарантується право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; закріплюється непорушність приватної власності та положення про те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідач не подав суду доказів, які б свідчили про наявність рішення суду, яке б обмежувало право позивача на розпорядження своїм рахунком. Крім того, кошти, які просив перерахувати позивач по платіжним дорученням від 29.10.2008 року №№ 1544-153, не підпадають під дію мораторію.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з тим, враховуючи вищенаведене, заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими і безпідставними та судом до уваги не приймаються. Відповідачем не подано суду доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає як один із заходів забезпечення позову, накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.
Дії господарського суду по забезпеченню позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки у разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб.
Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Позивач не довів факту неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову, а також не обґрунтував необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача. Тому суд, з огляду на вищевикладене, вважає вимогу позивача про забезпечення позову не обґрунтованою та відмовляє позивачу в її задоволенні.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем при подачі позову по платіжному дорученню № 1732 від 20.11.2008 року сплачено державне мито в розмірі 3 750 грн. 85 коп. Предметом даного позову є вимога про зобов`язання вчинити певні дії, тобто вимога не майнового характеру. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», у позовах по немайнових вимогах державне мито встановлено у розмірі 85 грн., тому у відповідності до статті 47 ГПК України позивачу підлягає поверненню зайво сплачене ним державне мито в розмірі 3 665 грн. 85 коп.
Керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов‘язати Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення «Промінвестбанку в м.Ромни Сумської області» (42000, м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності, 37-б, код 09337250) перерахувати з рахунку № 26000301640697 кошти в сумі 375 084 грн. 76 коп. на виплату заробітної плати та сплату пов’язаних з такою виплатою податків та обов’язкових платежів Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-б, код 21129873).
3. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення «Промінвестбанку в м.Ромни Сумської області» (42000, м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності, 37-б, код 09337250) на користь Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-б, код 21129873) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути з Державного бюджету України Закритому акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-б, код 21129873) зайво сплачене держане мито в сумі 3 665 грн. 85 коп. Видати довідку.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ