Справа № 318/2106/14-а

Номер провадження №2-а/318/95/2014

ПОСТАНОВА

"27" серпня 2014 р. м. Кам'янка-Дніпровська

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого судді Яковлєвої М.С.

при секретарі Зіпа А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області про перерахунок пенсії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначає, що у 2011 році вона звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янсько-Дніпровському із заявою про призначення пенсії за віком. Пенсія за віком позивачу була призначена. Однак позивач не згодна з розміром пенсії, в основу обчислення якого були покладені дані про розмір її заробітної плати до 01.07.2000 року, які містяться в архівній довідці і є меншими за дійсні дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку Управління Пенсійного Фонду України. У своєму письмовому зверненні до відповідача, позивач просила переглянути своє рішення про обчислення розміру пенсії та здійснити перерахунок, а в основу розрахунку покласти дані, які містяться в системі персоніфікованого обліку Управління Пенсійного Фонду України. З відповіді, яку позивач отримала 17.07.2014 року вона зрозуміла, що відповідач відмовляє їй перерахувати розмір пенсії, посилаючись на норму ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що не погоджуючись з рішенням відповідача, яке викладене у листі від 17.07.2014 року на її ім'я, вона вимушена захищати своє порушене право у судовому порядку. На вимогу відповідача, позивач надала всі необхідні документи для призначення пенсії. Після ознайомлення з документами, на її прохання був обрахований розмір пенсії. Позивач вказує. Що при обрахуванні розміру пенсії вона звернула увагу на той факт, що в основу розрахунку розміру її пенсії покладено дані про розмір заробітної плати до 01.07.2000 року, які містяться у архівних довідках, які видані архівним підрозділом ліквідованих підприємств Кам'янсько - Дніпровської районної ради. Позивач впевнена, що відповідач у свою чергу має відомості про розмір її заробітної плати за цей же період і ці дані містяться у системі персоніфікованого обліку. У період з 05.1996 по 09.1996 позивач працювала у ВАТ «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод», яке рішенням Арбітражного суду Запорізької області від 27.05.1997 року № 5/2-416 було визнано банкрутом. Згідно вказаного рішення було призначено санацію підприємства. Сенатором було призначено ВАТ «Рассвет». На виконання вказаного рішення суду розпорядження голови Кам'янсько - Дніпровської РДА від 06.06.1997 року № 262 зареєстроване дочірнє підприємство «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет». Наказом № 24 - к від 25.07.1997 року позивач була прийнята на посаду заступника директора по економіці у ДП «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет». Наказом по підприємству № 43 - к від 15.07.1998 року вона була призначена на посаду директора заводу. Вказану посаду позивач обіймала до 08.12.2000 року. Позивач зазначає, що ДП «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет» пройшло повну процедуру необхідної державної реєстрації юридичної особи і було взято на облік у тому числі і у УПФ України в Кам'янсько - Дніпровському районі. Підприємство кожного місяця до УПФ здавало звіти про розмір нарахованої заробітної плати кожного працівника підприємства, тому у системі персоніфікованого обліку УПФ містяться всі дані про розмір заробітної плати кожного застрахованого працівника ДП «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет». ВАТ «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» було визнано банкрутом рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2007 року, державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 21.03.2008 року. Державна реєстрація припинення юридичної особи дочірнього підприємства «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» згідно відповіді голови Кам'янсько - дніпровської РДА не проводилася. Позивач вказує, що після порівняння даних, вказаних в архівних довідках про розмір її заробітної плати і даних, які маються у системі персоніфікованого обліку УПФ, вона зрозуміла, що вони різняться і при цьому в архівних довідках розмір доходів позивача (заробітної плати) значно менший за розмір її заробітної плати, який міститься в системі персоніфікованого обліку. За яких підстав дані, що вказані в архівних довідках про розмір доходів позивача до 01.07.2000 року різняться від даних, які містяться в системі персоніфікованого обліку УПФ - позивачу не відомо. На питання позивача, з якого розміру її заробітної плати за період з 1996 року по 01.07.2000 рік обраховувався розмір відрахувань до УПФ, відповідач повідомив, що розмір внеску до Пенсійного Фонду обраховувався з даних, що містяться не в системі персоніфікованого обліку, а з архівних даних по ДП «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод». Обов'язкові податки відраховувалися з заробітної плати, дані про розмір якої міститься в системі персоніфікованого обліку УПФ. Позивач наголошує, що ні тоді, у період до 01.07.2000 року, ні до сьогодні, у Відповідача не виникло сумнівів щодо неправдоподібності поданих ДП «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет» даних про нараховану заробітну плату застрахованої особи ОСОБА_1 УПФ влаштовував розмір внеску, який відраховувався з її заробітної плати. Позивач зазначає, що на сьогодні відповідач категорично не бажає ці дані, які є його власністю, використовувати для розрахунку розміру її пенсії за віком. Позивач вважає, що таке звуження її прав не припустиме, грубо порушує її конституційні права, які підлягають захисту у судовому порядку.

Позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області провести обчислення пенсії з 28 січня 2011 року з заробітної плати яка міститься в індивідуальній відомості про застраховану особу, що міститься у базі Пенсійного фонду України, у зв'язку з відсутністю реальної заробітної плати в архівних даних з 1998 року по 01 липня 2000 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області здійснити виплату недоотриманої пенсії з січня 2011 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, свою позицію суду пояснив посиланням на ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, для обчислення пенсії враховується заробітна плата ( дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2001 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата ( дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року. У випадку позивача в основу обчислення пенсії було покладено дані з довідки, яка була надана з архіву ліквідованих підприємств за період з 1992 по 1997 роки. Ці дані є меншими за показники, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Система персоніфікованого обліку почала діяти як «пілотний проект» з 1998 року. Офіційно проект почав діяти з 2004 року. Всі дані, які містяться в системі до 2004 року, не можуть вважатися офіційними, тому покласти в основу обчислення пенсії у випадку позивача дані про заробітну плату, що містяться в системі персоніфікованого обліку, Управління Пенсійного Фонду не може.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, у тому числі оглянувши пенсійну справу, макет якої приєднаний до матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

У період з 05.1996 по 09.1996 ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод», що підтверджується записом у трудовій книзі.

Рішенням Арбітражного суду Запорізької області від 27.05.1997 року № 5/2-416 ВАТ «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» було визнано банкрутом, що підтверджується вказаним Рішенням.

Санатором ВАТ «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» було призначено ВАТ «Рассвет». На виконання вказаного рішення суду розпорядження голови Кам'янсько - Дніпровської РДА від 06.06.1997 року № 262 зареєстроване дочірнє підприємство «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет».

Наказом № 24 - к від 25.07.1997 року позивач була прийнята на посаду заступника директора по економіці у ДП «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет».

Наказом по підприємству № 43 - к від 15.07.1998 року вона була призначена на посаду директора заводу до 08.12.2000 року.

ДП «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» ВАТ «Рассвет» пройшло повну процедуру необхідної державної реєстрації юридичної особи і було взято на облік у УПФ України в Кам'янсько - Дніпровському районі, про що свідчать дані пенсійної справи та звіти підприємства.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2007 року ВАТ «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» було визнано банкрутом. Державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 21.03.2008 року. Державна реєстрація припинення юридичної особи дочірнього підприємства «Кам'янсько - Дніпровський консервний завод» згідно відповіді голови Кам'янсько - дніпровської РДА не проводилася.

Таким чином, в судовому засіданні належними доказами підтверджено факт роботи позивача на вказаному підприємстві на посаді директора з оплатою праці, індивідуальні дані про розмір якої містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно до ст.. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На підставі ст.. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав та свобод.

Саме виходячи з цього принципу, суд вважає неправомірним відмову Управління пенсійного Фонду України покласти в основу обрахунку для обчислення пенсії ті індивідуальні відомості, що містяться про застраховану особу ОСОБА_1 в системі персоніфікованого обліку. Такі дії негативним чином впливають на права особи, яка належним чином підтвердила факт роботи та сплати внесків з заробітної плати до Пенсійного фонду України, а тому має право на відповідний рівень пенсії.

Твердження відповідача про те, що вказану справу необхідно провадженням закрити спростовується ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 27 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України чи іншими законами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 8, 22, 46 Конституції України, ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2,11, 17, 18, 94, 99, ч. 1 ст. 160, ст..ст. 161-163, ст.. 167, 184-186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області про перерахунок пенсії - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області провести обчислення пенсії з 28 січня 2011 року з заробітної плати яка міститься в індивідуальній відомості про застраховану особу, що міститься у базі Пенсійного фонду України, у зв'язку з відсутністю реальної заробітної плати в архівних даних з 1998 року по 01 липня 2001 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області здійснити виплату недоотриманої пенсії з січня 2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.С. Яковлєва