Справа №22ц-481, 2008р. Головуючий в 1-й інстанції
Чернит О.Л.
Категорія: 52 Доповідач - Цуканова І.В.
УХВАЛА
ІМБНБМ УКРАЇНИ
2008 року березня місяця "05" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В.
Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.
при секретарі - Зінчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2007 року
за позовом.
ОСОБА_1
до
ВАТ «Херсонрічтранс» (далі ВАТ)
про стягнення зарплати, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
Зазначеним рішенням суду у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.
В письмових запереченнях відповідач доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачка працювала у відповідача з 07.03.2001 року на посаді заступника голови правління, 18.05.2007 року звільнена у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України /а.с. 5-8,11/.
Як видно з матеріалів справи, під час виконання трудових обов'язків позивачка отримувала зарплату згідно штатного розкладу ВАТ /а.с. 85-94/, претензій до останнього щодо невиплати зарплати не заявляла.
Відмовляючи позивачці в стягненні зарплати за період її роботи в сумі 53 287,81 грн., розрахованій із зарплати, вказаної в контракті від 01.05.2001 року /а.с. 9/, суд виходив з того, що позивачка не довела факт існування особливої форми трудового договору - контракту.
2
При цьому суд послався на ч.3 ст. 21 ЦПК України, якою передбачено, що сфера застосування контракту визначається законами України, а чинним законодавством України не передбачено можливість укладення контракту з заступником голови правління господарського товариства.
Посилання позивачки в обґрунтування позовних вимог
на колективний договір ВАТ на 2001р., яким передбачено
контрактну форму оплати праці /а.с. 20-24/, суд не прийняв до
уваги, оскільки запровадження контрактної форми трудового
договору колективними договорами та іншими локальними
нормативними актами визнано неприпустимим рішенням Конституційного Суду України №12-рп/98 від 09.07.1998 року (суд послався на рішення №11-рп від 10.10.2000 року).
У задоволенні вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди суд відмовив, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про стягнення зарплати згідно умов контракту, підстав для задоволення яких суд не знайшов.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтується на вимогах закону.
Оскільки суд помилково послався на недіючу ст. 35 КЗпП України та неправильно вказав номер і дату рішення Конституційного Суду України, то, відповідно, таку вказівку з рішення суду слід виключити.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, налезкними доказами і такі, що висновки суду не спростовують.
Так, безпідставними є посилання апелянтки на п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів», оскільки ці роз'яснення про недійсність лише умов праці за контрактом, які погіршують становище працівника порівняно з законодавством України стосуються лише випадків, коли власник або уповноважений ним орган вимагає від працівника укладення контракту без наявних для цього підстав ( в розглянутому випадку така обставина не встановлена і позивачка нею позовні вимоги не обґрунтовує). Крім того, цим роз'ясненням слід керуватися з урахуванням рішення Конституційного Суду України №12-рп/98 від 09.07.1998 року, про що зазначено вище.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2007 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 35 КЗпП України, рішення Конституційного Суду України №11-рп від 18.10.2000 року.
3
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.