АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/5741/14 Головуючий 1 інст. - Клименко А.М.
Справа № 644/2111/14-4 Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Категорія : договірні
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,
суддів колегії - Черкасова В.В., Кокоші В.В.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору і відшкодування завданих збитків,-
в с т а н о в и л а :
В березні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору і відшкодування завданих збитків і просила розірвати кредитний договір № 014/02-1/1957-05 від 23 вересня 2005 року, укладений між нею та АППБ «Аваль», стягнути з відповідача на її користь матеріальні збитки в розмірі 12280 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 10000 грн., а також судові витрати в розмірі 2500 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що 23 вересня 2005 року між нею та АППБ «Аваль» було укладено спірний кредитний договір, відповідно до якого банк відкрив їй кредитну лінію в розмірі 5278 грн. на строк 36 місяців до 23 вересня 2008 року. Відповідно до п.3.3 кредитного договору банк повинен був самостійно списувати грошові кошти з її зарплатного рахунку на кредитний рахунок в погашення заборгованості за кредитом та відсотками, виходячи із їх фактичного нарахування. Умови договору виконувалися сторонами до кінця квітня 2007 року, а з 11 травня 2007 року грошові кошти з її зарплатного рахунку припинили надходити на кредитний рахунок і почали повертатися на зарплатний рахунок. Як з'ясувалося, помилка відбулася з вини одного із працівників відповідача. Оскільки грошові кошти на кредитний рахунок не надходили, відповідач нарахував їй штрафні санкції. Через помилку банку, починаючи з 23 серпня 2008 року нею було сплачено банку за кредитним договором 19115 грн., хоча в дійсності реальний борг становив лише 6835 грн. Вона неодноразово зверталася до відповідача з цього приводу, але отримувала на свої звернення лише формальні відписки.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 травня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено. Розірвано кредитний договір № 014/02-1/1957-05 від 23 вересня 2005 року, укладений між ОСОБА_4 та АППБ «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль». Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_4 у відшкодування завданих збитків 12280 грн., у відшкодування моральної шкоди - 10000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн., а всього стягнуто 24780 грн. Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в дохід держави в сумі 487,20 грн.
Не погодившись з даним рішенням суду, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що вказане рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.
Матеріали справи містять дані про те, що відповідно до кредитного договору № 014/02-1/1957-05, укладеного 23 вересня 2005 року між АППБ «Аваль», повним правонаступником якого є відповідач - АТ «Райффайзен Банк Аваль», і позивачем ОСОБА_4, відповідач відкрив останній кредитну лінію для розрахунків з допомогою платіжної картки з кредитним лімітом в сумі 5278 грн., зі сплатою відсотків в розмірі 25 % річних. При цьому позивачка доручила Банку самостійно (п. 3.3) списувати зі свого карткового рахунку кошти в погашення заборгованості за кредитом та відсотками, виходячи з їх фактичного нарахування. Договір набув чинності з дня його укладання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Судовим розглядом було вірно встановлено, що після 11 квітня 2007 року на вищевказаний кредитний рахунок позивачки перестали надходити грошові кошти з її зарплатної картки. Станом на 24 квітня 2007 року заборгованість по кредиту становила 4854 грн. 21 коп. Для відновлення користування кредитом ОСОБА_4 17 жовтня 2007 року був здійснений внесок грошей готівкою в сумі 135 грн. Враховуючи штрафні санкції та відсотки станом на 25 серпня 2008 року заборгованість за кредитом становила вже 6835,85 грн., після чого ОСОБА_4 користуватися кредитом припинила.
Також було встановлено, що надходження грошей з зарплатної карки на кредитну картку в погашення заборгованості за кредитним договором відновилося лише 26 березня 2009 року, після чого 49-ю платежами до 01 квітня 2013 року включно банком була списана із зарплатного рахунку позивачки і отримана в погашення заборгованості за кредитним договором грошова сума в розмірі 19250 грн.
Таким чином, суд 1 інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем було необґрунтовано списана з зарплатного рахунку позивача, з урахуванням внесених нею окремо грошових коштів та наявною заборгованості за кредитним договором, сума розміром 12414,15грн., ураховуючи заборгованість, яка існувала: 19115грн. + 135грн. - 6835,85грн. = 12414,15 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що в наслідок неналежного виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, замість вирішення спору в позасудовому порядку, відповідач скористався своїми можливостями і, незважаючи на свою провину у необґрунтованому застосуванні до позивачки штрафних санкцій за кредитним договором, в односторонньому порядку необґрунтовано стягнув з позивачки грошові кошти в сумі 12414,15 грн., які підлягають стягненню на користь позивача відповідно до ст.1212 ЦК України.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність позовних вимог щодо розірвання даного кредитно договору, оскільки строк дії останнього сплинув ще до подачі позову до суду - 23 вересня 2008 року, а зайва сума була списана у 2010 році, і тому підстав вважати, що договір продовжує діяти не має.
Крім того, судова колегія не може погодитися з висновком суду 1 інстанції щодо задоволення позовних вимог про компенсації завданої позивачу моральної шкоди в сумі 10000 грн., оскільки стягнення моральної шкоди з договірних правовідносини не передбачено діючим законодавством.
З огляду на зазначене, колегія суддів на підставі ст.309 п.3,4 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу та змінює рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст. 309 п.3,4, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 травня 2014 року змінити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору та відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -