ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2007 р. Справа № 49/138-06
вх. № 10:00
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Кононова О.В.
суддя Прохоров С.А.
суддя Савченко А.А.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Болибік І.О., дов. № 2741 від 10.10.2006 року відповідача - Цинман О.М., дов. № 99/1 від 06.09.2006 року; Бурейко А.Т., дов. б/н від 23.11.2006 року
розглянувши справу за позовом ДКП КГ "Харківкомуночиствод" м. Х-в
до Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "ТВП-Україна, ЛТД" м. Х-в
про стягнення 2211,90 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача свою на користь заборгованість за скид стічних вод з перевищенням ДВП згідно договору № ІІ-6612/07-АК-1 від 03.11.2004 року на приймання стічних вод у розмірі 2211,90 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку, згідно направлених претензій.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 16.01.2007 року для розгляду справи № 49/138-06 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кононова О.В., судді: Прохоров С.А. та Савченко А.А.
В судовому засіданні 16.01.2007 року оголошувалась перерва до 17.01.2007 року до 10:00 години.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
В позовній заяві позивач прохав суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, досадивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.
03.11.2004 року між Державним комунальним підприємством "Харківкомуночиствод" та Спільним українсько –німецьким підприємством у формі ТОВ “ТВП - Україна ЛТД”, був укладений договір № ІІ-6612/07АК1 на приймання стічних вод. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався приймати від відповідача стічні води в обсягах, встановлених "Абоненту" лімітів водокористування та водовідведення згідно за договором, а саме п.п. 2.1.1. - 2.1.3. договору, а відповідач зобов'язався у відповідності до розділу №4 договору своєчасно сплачувати за послуги водовідведення на підставі обсягів та тарифів, розроблених та затверджених відповідно до діючого законодавства з використанням бланків вимог - доручень.
Згідно п. 3.5. договору відповідач зобов’язався скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених "Правилами прийняття стічних вод Абонентів в каналізаційну мережу м. Харкова", затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 року (далі – Правила), допустимих величин показників забруднення (ДВП). В разі скиду стічних вод з перевищенням ДВП плата за них проводиться по підвищеному тарифу згідно розділу 6 "Правил прийняття стічних вод Абонентів в каналізаційну мережу м. Харкова".
Як свідчать матеріали справи 12.10.2005 року представниками Позивача, на території Відповідача, за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, в присутності його представника - головного інженера Цинман О.М. було проведено відбір проб стічних вод, що підтверджується актом відбору стічних вод від 12.10.2005 року на якому стоїть підпис представника підприємства відповідача. Зазначені проби були випробувані лабораторією ДКП КГ "Харківкомуночиствод" та встановлено перевищення величин допустимих показників забруднення, встановлених "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" (далі Правила), про що складені відповідний протокол, який був надісланий відповідачеві.
Відповідно до розділу 6 Правил позивачем було проведено нарахування підвищеного платежу за скид стічних вод з перевищенням нормативів скиду та виставлені платіжні вимоги на загальну суму 2211,90 грн. Суд вважає таке нарахування необґрунтованим з наступних причин.
Згідно додатку № 7 до Правил "Порядок проведення відбору проб з метою контролю якості стічних вод, що скидаються Абонентами у міську каналізацію", відбір проб з метою контролю якості стічних вод проводиться робітниками ДКП „ХКОВ” у присутності представника абонента, що скидає стічні води у міську каналізацію. Відбір проб оформлюється актом. Акт підписується представниками всіх підприємств, що присутні при відборі проб з зазначенням посади, прізвища, ім’я та по батькові. В акті вказується рік, місяць число, час і місце відбору проб, а також прізвище, ім’я та по батькові представників підприємств, що беруть участь у відборі проб і їхні посади.
З акту відбору проб стічної води від 12.10.2005 року вбачається, що відбір проб стічних вод підприємства відповідача здійснювався на каналізаційному випуску № 1 на території підприємства.
Згідно п. 5 додатку № 7 до Правил "Порядок проведення відбору проб з метою контролю якості стічних вод, що скидаються Абонентами у міську каналізацію", місцем відбору стічних вод Абонента під час планового контролю їх складу та властивостей, є місце контрольного приєднання Абонента (колодязь, камера і т.ін.) до системи міської каналізації.
Відповідно п. 1.4. „Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, контрольним колодязем є колодязь на каналізаційному випуску підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора, а каналізаційний випуск підприємства – це трубопровід, яким стічні води підприємства випускаються у збірний чи головний каналізаційний колектор.
Згідно паспорту водного господарства Спільного українсько –німецького підприємства у формі ТОВ “ТВП - Україна ЛТД”, узгодженого з ГКП “Харківкомуночиствод”, в системі водовідведення відповідача існують чотири колодязя: К-85, К-86, К-87 та К-88, про що свідчить зведений план розташування каналізаційних мереж відповідача, який є невід’ємною частиною паспорту водного господарства. Відповідно до примітки до зазначеного плану, зведений план мереж відображає існуючий стан внутриплощадочних комунікацій з урахуванням технології підприємства, з нанесенням контрольного колодязя (К-85) на випусках мереж каналізації для виконання відборів проб стічних вод при контролі їх складу, і не є схемою розмежування балансової належності мереж господарсько - фікальної каналізації. Жодного посилання на каналізаційний випуску № 1, який би був контрольним колодязем, в розумінні чинного законодавства ані в плані розташування каналізаційних мереж, ані в паспорті водного господарства немає.
Відповідач зазначав, що каналізаційний колодязь №85 помилково вказаний як контрольний колодязь, та стверджував, що проби були відібрані з колодязя № 87, який відповідно до вимог закону є контрольним оскільки розташований безпосередньо перед приєднанням до внутриплощадочної каналізаційної мережі АТВТ „Харківський молочний комбінат”. Проте доказів в підтвердження цих обставин до суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Тобто обставини по справі щодо перевищення допустимих величин показників забруднення при здійснення скиду стічних вод в каналізаційну мережу повинні встановлюються певними засобами доказування, якими відповідно до закону є акт відбору проб стічних вод в місці контрольного приєднання підприємства відповідача до системи міської каналізації. Однак наданий позивачем до матеріалів справи акт відбору стічних вод від 12.10.2005 року не відповідає вимогам діючих „Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України” та "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" щодо визначення місця відбору проб .
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, суд вважає що результати аналізу проб, взятих з зазначеного в акті каналізаційного випуску № 1 не можуть бути належним доказом перевищення відповідачем допустимих величин показників забруднення при здійснення скиду стічних вод в каналізаційну мережу та не можуть бути підтставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.
Відповідно до с. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за скид стічних вод з перевищенням ДВП згідно договору № ІІ-6612/07-АК-1 від 03.11.2004 року на приймання стічних вод у розмірі 2211,90 грн., а тому відмовляє в їх задоволенні.
Відповідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача лише у разі задоволення позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно, суд вважає за необхідне відмовити в позові і в частині стягнення з відповідача витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи у господарському суді.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИЛА:
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписаний 18.01.2007 року.
Головуючий суддя Кононова О.В.
суддя Прохоров С.А.
суддя Савченко А.А.
49/138-06