Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1734/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Рачкелюк Ю. В.
Доповідач Бубличенко В. П.
УХВАЛА
Іменем України
22.09.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Мурашка С.І.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом кредитної спілки «Простір» до ОСОБА_3, фермерського господарства «Рубікон» про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року і
в с т а н о в и л а :
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року вказаний позов задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки "Простір" заборгованість за процентами за користування кредитними коштами на підставі кредитного договору № -0886 від 29 квітня 2008 року у розмірі 22000 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн.
В частині стягнення боргу з фермерського господарства "Рубікон" у позові відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у пред'явленому до нього позові.
Посилається на те, що кошти у позивача у 2008 році він не отримував і кредитний договір не підписував. Проте суд не звернув увагу на його доводи, не дослідив оригінали кредитного договору і видаткового касового ордера, не роз'яснив йому наслідків відмови від проведення почеркознавчої експертизи.
В частині відмови у позові, пред'явленого до фермерського господарства «Рубікон», рішення суду не оскаржено.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника, адвоката ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника позивача, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування.
Встановлено, що 29 квітня 2008 року між кредитною спілкою «Простір» та членом спілки ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № -0886, за умовами якого спілка надала ОСОБА_3 кредит у розмірі 52930 грн. строком на 6 місяців зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 60 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором було укладено договір поруки № 86-П від 29 квітня 2008 року, за яким фермерське господарство « Рубікон» виступило поручителем ОСОБА_3
Як вбачається з особової картки позичальника, ОСОБА_3 двічі вносив кошти на погашення кредитної заборгованості, а саме: 12 листопада 2010 року - 4440,63 грн. і 04 жовтня 2011 року - 25095,36 грн., з яких 9057,06 грн. було зараховано на погашення заборгованості за кредитом і 20468,93 грн. - на погашення заборгованості за процентами.
Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 16 жовтня 2013 року виникла заборгованість на суму 185913 грн., яка складається із 43872,94 грн. заборгованості за кредитом і 142040,45 грн. заборгованості за відсотками. Правильність нарахування заборгованості ОСОБА_3 не оспорює, про що його представник ОСОБА_4 заявив в засіданні апеляційного суду.
Про застосування позовної давності відповідач не заявляв.
Із загальної суми заборгованості кредитна спілка просила стягнути частину заборгованості за відсотками в розмірі 22000 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другою сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Форма укладеного між сторонами кредитного договору відповідає вимогам ст.1055 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 1.4 кредитного договору встановлено обов'язок ОСОБА_3 сплачувати платежі в рахунок погашення кредитного зобов'язання на умовах та в порядку, визначеному графіком згідно додатку № 1.
У п.3 договору зазначено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом.
При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту наступного дня після надання кредиту позичальнику до дня повного погашення за кредитом включно. Моментом повного погашення заборгованості за кредитом вважається день надходження коштів до каси кредитодавця або на розрахунковий рахунок кредитодавця.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги кредитної спілки щодо стягнення з позичальника частини нарахованих за кредитним договором процентів в розмірі 22000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Доводи ОСОБА_3 про те, що ні кредитний договір, ні видатковий касовий ордер про отримання 52930 грн. він не підписував, спростовуються висновком судово-почеркознавчої експертизи, яка за заявою ОСОБА_3 була призначена при перегляді справи апеляційним судом.
При дослідженні оригіналів вказаних документів експерт дійшов висновку, що у кредитному договорі підпис і рукописний запис: «з умовами договору ознайомлений Другий примірник отримав», а також підпис на видатковому ордері і рукописний запис про отримання п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять грн. 29 квітня 2008 року зроблені ОСОБА_3 Та обставина, що у видатковому касовому ордері ОСОБА_3 проставив дату отримання ним коштів 29 квітня 2008 року, а дата складання ордеру зазначена - 30 квітня 2008 року, на думку колегії суддів не спростовує факту отримання позичальником коштів.
Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: