КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2009 № 54/10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Флінт В.І. дов. б/н від 14.08.2008 року
Панов В.С.дов. б/н від 01.12.2008 року
від відповідача -Корчев Ю.Д. Дов. №472/08 від 23.09.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "F-студія-КС"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2008
у справі № 54/10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Контракт"
до Закритого акціонерного товариства "F-студія-КС"
про стягнення 128261,05 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юг-Контракт” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “F-студія - КС” про стягнення заборгованості в сумі 128261,05 грн., посилаючись на те, що відповідач за укладеним договором поставки №0308-01 від 03.08.2007 року свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 року у справі №54/10 позов задоволено, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “F-студія -КС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Контракт” 127882,66 грн. основного боргу, 336,35 грн. пені, 42,04 грн. трьох процентів річних, 1282,62 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2008 року у справі №54/10, прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки не було повно з’ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, викладені судом висновки не відповідають обставинам справи та справу розглянуто у відсутність відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2008 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.12.2008 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з необхідністю витребувати від сторін додаткові докази по справі, колегією суддів ухвалою від 23.12.2008 року розгляд справи було відкладено на 20.01.2009 р.
25.12.2008 року представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про призначення у справі почеркознавчої та технічної експертизи реквізитів документів, яке через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду наступним клопотанням від 14.01.2009 року було відкликано .
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року у справі №54/10 скасувати, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити у задоволенні скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року у справі №54/10 - залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Контракт” (далі - Постачальник) та Закритим акціонерним товариством “F - студія -КС” (далі - Покупець) було укладено господарський договір поставки №0308-01 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу товар (товари), а відповідач зобов’язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1 Договору).
Предметом поставки згідно з п.1.3 Договору є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах позивача.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Специфікація, а також додатки до неї, після укладення сторонами є невід’ємними додатками до цього договору (п.п. 3.1, 3.3 Договору).
Відповідно до п.4.5 Договору асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів визначається сторонами на підставі специфікації та графіку поставок і уточнюється в момент вибірки Покупцем товарів на складі Постачальника. Передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється з видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається.
Додатком №1 до Договору від 03.08.2007 року сторони погодили асортимент товару, який поставляється відповідачу та його кількість у грошовому виразі, що узгоджується із положеннями п. 3.2 Договору.
Додатком № 2 до Договору від 03.08.2007 року сторони погодили графік поставок партій товару, відповідно до якого позивач поставляє товар відповідачеві партіями протягом серпня 2007 року - липня 2008 року.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що поставка товарів здійснюється на умовах ФРАНКО ЗАВОД (... назва місця) зі складу постачальника, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Сім’ї Хохлових, 8, цех 22.
Крім того, пунктом 2.2. Договору передбачено право сторін протягом строку дії договору змінювати базис поставки, передбачений п.2.1. Договору, на базис поставки ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення).
Відповідно до п.п. 2.2 та 4.6 зміна базису поставки здійснюється сторонами шляхом направлення відповідачем заявки на поставку товару із зазначення нового базису поставки, відмінного від передбаченого п.2.1 Договору, і назви місця призначення поставки та підтвердження цієї заявки позивачем.
Згідно з п.7.2 Договору ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки Покупцю не допускається.
Покупець повинен сплатити поставлений товар на підставі договору та рахунку-фактури не пізніше 14 робочих днів з дати поставки товару шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок позивача (п.п. 8.1 - 8.3 Договору).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п.4.5 Договору передача товару здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну та загальну вартість товару. Датою поставки товару є дата, вказана у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару.
З матеріалів справи вбачається, що за накладною №31/07/2008-2140 від 01.08.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв фототовари на загальну суму 127882,66 грн.
В судових засіданнях апеляційної інстанції представник позивача зазначав, що товар від імені відповідача прийняв особисто директор відповідача, який підписав та скріпив печаткою відповідача накладну №31/07/2008-2140.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 03.10.2008 року та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року відповідача було зобов”язано надати письмові пояснення керівника та головного бухгалтера відповідача щодо господарських відносин з позивачем за договором №0308-01 від 03.08.2007 року поставки товарів та стосовно підписання і скріплення печаткою відповідача видаткової накладної №31/07/2008-2140 від 01.08.2008 року на передачу товару.
Однак дані вимоги суду відповідачем виконані не були.
Відповідно до ст.47 Закону України “Про господарські товариства” виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.
Пунктом 12.1 Статуту відповідача визначено, що постійно діючим виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Дирекція на чолі з Директором.
Згідно з ч.1 ст.48 Закону України “Про господарські товариства” голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Право директора відповідача здійснювати дії від імені товариства відповідача без доручення передбачене п.12.15 Статуту підприємства відповідача.
За таких обставин, заперечення відповідача щодо відсутності первинних документів, зокрема довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, як підтвердження здійснення господарської операції, не можуть бути прийняті судом, оскільки директору відповідача законом та Статутом товариства надано право вчиняти юридично значимі дії від імені товариства без довіреності.
Заперечення відповідача про відсутність доказів виконання позивачем передбаченого п.2.3 Договору обов’язку з передачі відповідачу документів, які мають відношення до товару (технічний паспорт, документи про якість тощо), також не приймаються судом до уваги, оскільки договором та чинним законодавством не передбачено наслідків такого порушення у вигляді права відповідача відмовитися від оплати товару.
Відповідно до ч.2 ст. 662, ст. 666 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що у випадку порушення обов’язку передачі відповідачу документів, які мають відношення до товару, і ненадання таких документів протягом 10 днів з дати передачі товару, відповідач має право відмовитися від придбання товару та повернути його позивачеві.
Відповідачем відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодних доказів порушення позивачем обов’язку, передбаченого п. 2.3 Договору, встановлення відповідачем строку для надання документів чи направлення позивачу вимоги про їх надання, а також доказів відмови від придбання товару та його повернення позивачеві.
Заперечення відповідача щодо порушення позивачем обов’язку повідомити про час та місце надання товару у розпорядження відповідача та передачі рахунку-фактури спростовується наступним.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що постачальник зобов’язаний не пізніше ніж за 5 днів до дати поставки дати покупцю повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Повідомлення дається шляхом телефонного чи факсимільного зв'язку.
Відповідно до п. 9.1. вступу до ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 р.) та умов ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці.
Накладною №31/07/2008-2140 від 01.08.2008 року, підписаною обома сторонами, відповідач відповідно до базису поставки ФРАНКО ЗАВОД (... назва місця) отримав товар на складі позивача, що було б неможливим без надання такого товару у розпорядження відповідача.
Виходячи з цього, позивачем виконані умови поставки товару, передбачені договором та ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 р.), дія яких є обов’язковою в силу приписів ч.4 ст.265 Господарського кодексу України.
Крім того, на підтвердження виконання обов’язку, передбаченого п.4.5 Договору, позивач надав оригінал накладної №31/07/2008-2140 від 01.08.2008 року і у наданих поясненнях підтвердив, що рахунок-фактура та податкова накладна були передані відповідачеві під час приймання товару.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доведеним виконання позивачем обов’язку повідомити відповідача про час і місце, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Якби вищезазначений обов’язок не було виконано позивачем, відповідач не зміг би прийняти товар за накладною №31/07/2008-2140 від 01.08.2008 року.
Не підтверджуються матеріалами справи заперечення відповідача стосовно невиконання позивачем обов’язку з надання відповідачеві податкової накладної. До матеріалів справи позивачем надано засвідчену копію податкової накладної №0108-31 від 01.08.2008 року, оригінал якої згідно з поясненнями позивача був переданий відповідачу відповідно до ст.7.2.1 Закону України “Про податок на додану вартість” під час приймання товару.
Як встановлено судом, вказана податкова накладна відповідає вимогам, встановленим для цього документу (ст. 7.2.1 вищезазначеного Закону).
Посилання відповідача на те, що товар взагалі не було поставлено позивачем, не можуть бути прийняти апеляційною інстанцією до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та наявних в ній доказах щодо поставки та отримання фототоварів на суму 127882,66 грн. по накладній №31/07/2008-2140 від 01.08.2008 року, скріпленою підписом директора та печаткою підприємства відповідача.
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 8.1 Договору відповідач повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 робочих днів з дати поставки товару позивачем. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок позивача на підставі договору та рахунку-фактури, виставленої позивачем на вартість поставленої партії товару.
Враховуючи вищевказане положення та дату підписання сторонами накладної №31/07/2008-2140 від 01.08.2008 року, товар повинен бути оплачений відповідачем до 22.08.2008 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем доказів оплати поставленого товару не надано.
Порушення позивачем строків поставки товару, узгоджених у графіку поставок, на які посилається відповідач у своєму відзиві, не спростовує факту передачі товару відповідачу, не звільняє відповідача від обов»язку його оплати та не позбавляє позивача права на застосування санкцій, передбачених п.9.8 Договору.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем відповідно до викладених вище норм не надано належних доказів на підтвердження заперечень проти позову.
У зв”язку з цим, факт поставки товару та наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 127882,66 грн. належним чином доведений та документально підтверджений позивачем, а відповідачем не спростований.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з абз.1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 9.7 Договору визначено, що за порушення грошових зобов’язань винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вбачається з матеріалів справи та поданого розрахунку, загальна сума пені за прострочення виконання зобов’язання становить 336,35 грн. та 3% річних - 42,04 грн. (а.с.8).
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав належним чином та в установлений строк свої зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідно до договору поставки №0308-01 від 03.08.2007 року, тому позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 127882,66 грн., пені в сумі 336,35 грн. та трьох процентів річних в сумі 42,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на повне скасування рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2008 року у справі №54/10 у зв”язку з порушенням ст.4-7, 43, 84, 87 ГПК України, неявкою представника відповідача в судове засідання 05.11.2008 року через неотримання ухвали суду про розгляд справи і прийняття рішення без його участі не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Згідно з ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.3.6 Роз”яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997 року із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала Господарського суду м.Києва від 16.09.2008 року про порушення провадження у справі №54/10, якою було призначено справу до розгляду на 24.09.2008 року була надіслана сторонам по справі в установленому законодавством порядку та строки, що підтверджується відміткою Відділу діловодства Господарського суду м.Києва та підписом відповідальної особи, які розміщені на звороті останнього аркуша у лівому нижньому куті вищезазначеної ухвали (а.с.1).
В апеляційній скарзі відповідач не заперечує факту направлення та вручення йому належним чином вищезазначеної ухвали.
З матеріалів справи також вбачається, що представник відповідача перебував в судовому засіданні 24.09.2008 року, за його клопотанням було відкладено розгляд справи на 03.10.2008 року, та ухвалою суду від 24.09.2008 року було зобов”язано відповідача виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 16.09.2008 року та подати відзив на позовну заяву, який був поданий 03.10.2008 року (без подання доказів, що підтверджують обставини, викладені у ньому).
Оскільки відповідач в порушення вимог ухвал господарського суду м.Києва не надав документальні заперечення до відзиву на позов та 05.11.2008 року повторно не направив свого представника в судове засідання, суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості подавати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також користуватись наданими йому процесуальними правами, тому посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вимог ст.77 ГПК України є необґрунтованими.
Відповідно до приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов”язковми.
Висновок відповідача, викладений в апеляційній скарзі про неповне з”ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, є невмотивованим, оскільки з рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2008 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року по справі №54/10 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обгрунтованим, а тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “F- студія -КС”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “F- студія -КС” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року у справі №54/10 залишити без змін.
Матеріали справи № 54/10 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
27.01.09 (відправлено)