ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.07 Справа № 7/616(2/183)
Суддя Калашник Т.Л., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка", м. Луганськ
до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоуправління "Луганське", м. Луганськ смт. Ювілейне
про стягнення 2261996 грн. 89 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Кучеров І.А., довіреність № 17 від 25.10.05;
від відповідача –не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1814450 грн. 88 коп. та 3% річних у сумі 447546 грн. 01 коп.
Заявою про заміну позовних вимог від 25.12.06 позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Юридична фірма "Лекс плюс" інфляційні нарахування у сумі 1829621 грн. 19 коп. та 3% річних у сумі 434630 грн. 79 коп.
Таким чином, на день розгляду справи позовні вимоги наступні - інфляційні нарахування у сумі 1829621 грн. 19 коп. та 3% річних у сумі 434630 грн. 79 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву вимоги позивача відхилив, посилаючись зокрема на те, що відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора ТОВ „Цетрадон-М” перейшли усі зобов’язання в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, тобто на 01.09.05, а отже перейшло і право на вимогу кредитора до боржника відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
На підставі ст. 77 ГПК України у засіданні суду оголошено перерву з 25.12.06 до 22.01.07, 10-30. Представник відповідача після перерви у судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив. Згідно статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи. Строк вирішення цієї справи закінчується 29.01.07, тому суд не має можливості у черговий раз відкладати розгляд справи. Крім того нез’явлення відповідача не перешкоджає вирішенню спору. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка" та відповідачем - ВП "Шахтоуправління "Луганське" ДП "Луганськвугілля" 05.10.03 було укладено Договір № 84 (далі –Договір № 84), за умовами якого відповідач зобов’язався поставити на збагачення рядове вугілля та здійснити оплату за його збагачення, а позивач зобов’язався прийняти це вугілля і виконати роботи по збагаченню вугілля. Строк дії договору № 84 з урахуванням Додаткової угоди від 01.01.04 до 31.12.04.
За п. 5.1. зазначеного договору № 84 відповідач зобов’язався оплатити за переробку вугілля протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту звірки за звітний місяць.
На виконання вказаного договору № 84 позивач виконав свої зобов’язання, про що свідчіть акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000018 від 31.01.04, № ОУ-0000069 від 29.02.04, № ОУ-0000087 від 31.03.04, № ОУ-0000119 від 30.04.04, № 0-00000156 від 31.05.04, № 0-ОУ0000196 від 30.06.04, № 0-ОУ000227 від 30.07.04, № 0-ОУ000265 від 31.08.04, № 0-ОУ000322 від 30.09.04, № 0-ОУ000361 від 30.10.04, № 0-ОУ000401 від 30.11.04, № 0-ОУ000453 від 31.12.04.
Зобов’язання з оплати виконаних робіт відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно.
За договором № 51 від 01.09.05 (далі –Договір № 51) купівлі продажу боргових зобов’язань позивач продав, а ТОВ "Церадон-М" купив боргові зобов’язання відповідача за договором № 84 від 05.10.03 на суму заборгованості 13565391 грн. 36 коп.
Відповідно до п. 4 Договору № 51 –цей договір є договором купівлі-продажу боргових зобов’язань і не є договором відступлення права вимоги боргу або переведення боргу.
За листами № 25 від 24.02.06 та № 123 від 06.04.06 відповідача було повідомлено про укладення договору № 51 про продаж ТОВ "Церадон-М" боргових зобов’язань відповідача.
Предметом даного судового розгляду є вимоги до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання за договором № 84.
Відповідачем позов не визнано, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 656 Цивільного Кодексу предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з п. 4 договору купівлі-продажу боргових зобов'язань № 51 від 01.09.05 - цей договір є договором купівлі-продажу боргових зобов'язань і не є договором відступлення права вимоги боргу або переведення боргу.
Таким чином, до договору № 51 не повинні застосовуватись положення про відступлення права вимоги, а відтак і приписи статті 514 Цивільного кодексу України, де зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом даного судового розгляду є вимоги до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання за договором № 84. Позивачем зроблено обґрунтований розрахунок позовних вимог, а саме з урахуванням положень п. 5.1. договору № 84, по 31.08.05 (01.09.05 за договором № 51 було продано боргові зобов'язання ТОВ "Церадон-М" ).
Заява позивача про прийняття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1 „в”, яке належить ДП „Луганськвугілля”, відхиляється судом за тих підстав, що позивачем не наведено обґрунтування та не надано докази про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Крім того, не підлягає до задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних на користь ТОВ "Юридична фірма "Лекс плюс" за тих підстав, що відповідно до ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову у резолютивній частині рішення вказується зокрема сторона, на користь якої вирішено спір. Виходячи зі змісту ст. 21 ГПК України, сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач. ТОВ "Юридична фірма "Лекс плюс" не є позивачем у справі. Крім того, відповідно до п. 2.1. договору № 25/10 від 25.10.05 між позивачем та ТОВ "Юридична фірма "Лекс плюс", позивач має право передати ТОВ "Юридична фірма "Лекс плюс" лише право вимоги за рішеннями суду.
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачене державне мито у сумі 2857 грн. 48 коп.
На підставі викладеного, ст. ст. 625, 656 ЦК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, 1в, код ЄДРПОУ 32473323 в особі відокремленого підрозділу "Шахтоуправління "Луганське", м. Луганськ смт. Ювілейне, код ЄДРПОУ 26410557 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвуглепереробка", м. Луганськ, вул. Советська, 18, код ЄДРПОУ 31326380 – інфляційні нарахування у сумі 1829621 грн. 19 коп., 3% річних у сумі 434630 грн. 79 коп., державне мито у сумі 22642 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути позивачу з Державного бюджету України 2857 грн. 48 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 97 від 10.04.06, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання : 25.01.07.
Суддя Т.Л.Калашник