Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Гордійчук С.О., Ковалевича С.П., секретар судового засідання: Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу УМВС України в Рівненській області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 1 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області, сектору медичного забезпечення УМВС України в Рівненській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконними дій відповідача сектору медичного забезпечення УМВС України в Рівненській області, визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
23.07.2014року ОСОБА_1 звернулась із вищезазначеним позовом у якому, згідно останніх уточнених позовних вимог просила: визнати незаконними дії відповідача - Сектора медичного забезпечення Управління МВС України в Рівненській області щодо проведення раптової перевірки засідання ЛКК 23 грудня 2011року лікарні (з поліклінікою) та видачі розпорядження від 23 грудня 2011 року за №73; визнати незаконними та скасувати накази Управління МВС України в Рівненській області від 25 січня 2012 року за №80 та від 25 січня 2012 року за №15о/с, поновити на посаді, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 1 серпня 2014 року поновлено строки звернення до суду, як такі, що пропущені з поважних причин.
Визнано незаконними дії відповідача - Сектора медичного забезпечення Управління МВС України в Рівненській області щодо проведення раптової перевірки засідання ЛКК 23 грудня 2011 року лікарні (з поліклінікою) при УМВС України в Рівненській області.
Визнано незаконними накази Управління МВС України в Рівненській області від 25 січня 2012 року за №80 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та за №15о/с і скасовано їх.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника лікарні (з поліклінікою) по поліклінічному розділу роботи при УМВС України в Рівненській області з 26 січня 2012 року.
Стягнуто з відповідача - Управління МВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 січня 2012року по 1 серпня 2014 року включно у розмірі 104 657,66грн.
Стягнути з відповідача - Управління МВС України в Рівненській області моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в дохід держави 1 290,18 грн. судового збору.
Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення позивачки на посаді заступника начальника лікарні (з поліклінікою) ) по поліклінічному розділу роботи при УМВС України в Рівненській області та виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 3565,98 грн.98 коп.
В поданій апеляційній скарзі УМВС України в Рівненській області вказує, що рішення суду є незаконним та не обґрунтованим в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції з порушенням норм ст.ст. 256, 258, 259, 261, 264, 265 ЦК України та ст.233 КЗпП України прийшов до помилкового висновку про поважність причин пропуску строку на звернення до суду та безпідставно поновив його.
Доводить, що причина пропуску строку - перелом лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщення не є поважною, оскільки гіпс накладений позивачці на руку на 1 місяць і він не перешкоджав їй приймати особисто участь у судовому засіданні та/або її представнику.
Вважає висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку помилковим і таким, що не відповідає обставинам справи. Покликається на те, що розпорядженням керівника сектору медичного забезпечення УМВС України від 21.11.2008р. №6/595 «Про посилення контролю за станом експертизи тимчасової та стійкої працездатності» затверджено склад комісії, головою якої призначено позивачку, встановлені обов'язки останньої. Обов'язки ОСОБА_1 як заступника начальника лікарні(з поліклінікою) ) по поліклінічному розділу роботи при УМВС України в Рівненській області містяться і в посадовій інструкції. З розпорядженням та посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчать її підписи. В ході проведення створеною комісією для проведення перевірки роботи ЛКК поліклініки при УМВС за 11 місяців 2011року виявлено ряд грубих порушень посадових обов'язків, допущених позивачкою, про що був складений акт №6/626 від 26.12.2011р.
Невірним вважає і висновок суду про відсутність підстав для проведення вказаної перевірки, оцінку таких дій як втручання в роботу комісії, незаконне вилучення медичних карток, що призвело до неналежного оформлення ЛКК своїх висновків і зірвання роботи останньої.
Вказує, що суд не правильно витлумачив п.5.3.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності.
Стверджує, що висновок суду стосовно відсутності компетенції та повноважень керівника сектору медичного забезпечення призначати та проводити перевірку роботи ЛКК суперечить Положенню про сектор медичного забезпечення УМВС України в Рівненській області, затвердженого УМВС наказом №106 від 6.03.2009р., яким визначені права та обов'язки його керівника та посадовій інструкції завідувача цього сектору, затвердженої 4.01.2012р.
Доводить помилковість висновку суду першої інстанції про порушення ними порядку притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності в зв'язку з спливом місячного строку для накладення стягнення з дня виявлення проступку та відсутністю письмових пояснень ОСОБА_1
Зазначає, що при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції не врахував, що з вказаним позовом позивачка звернулася вдруге. Вперше ОСОБА_1 звернулася в лютому 2012р. і ухвалою суду від 30.04.2013року позов залишений без розгляду через її неявку до суду. Тривалість розгляду цієї справи був зумовлений неодноразовою зміною ОСОБА_1 позовних вимог, збільшенням їх розміру, відкладення розгляду за її клопотанням.
З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у позові відмовити, вирішити питання про поворот виконання судового рішення у спосіб скасування наказу УМВС України в Рівненській області від 4.08.2014р. № 250о/с в частині поновлення позивачки на посаді та визнання недійсним запису у її трудовій книжці за №15 від 4.08.2014року.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Таким чином, систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову, тобто, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог п.3 ст.40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягали встановленню судом відповідно до вимог ст.214 ЦПК України при вирішенні спору про законність звільнення позивача з цих підстав, є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.
Заходи дисциплінарного стягнення передбачені ст.147 КЗпП України, до них належать догана та звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.(ст.149 КЗпП України)
Встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника лікарні (з поліклінікою) з 11 квітня 2000року.
4 січня 2011року затверджено посадову інструкцію заступника начальника лікарні (з поліклінікою) по поліклінічному розділу роботи при УМВС України в Рівненській області, з якою позивачка ознайомлена під розпис.
8 грудня 2011року наказом УМВС України в Рівненській області №1378 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани за допущене порушення трудової дисципліни.
Рішенням Рівненського міського суду від 22 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 25 квітня 2012року, ОСОБА_1 відмовлено у позові про визнання незаконним наказу №1378 від 8.12.2011року. (а.с.59-66)
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини щодо законності застосування до позивачки 8.12.2011року дисциплінарного стягнення не доказуються при розгляді даної справи.
Наказами начальника УМВС України в Рівненській області №80 від 25 січня 2012року та №15 о/с від 25 січня 2012року ОСОБА_1 звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України, з якими позивачка ознайомлена. Трудову книжку отримала 25.01.2012року. (а.с.12, 109, 110)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивачки проведено з порушенням норм трудового законодавства, порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, за відсутності повноважень у керівника сектору медичного забезпечення УМВС України в Рівненській області на здійснення перевірки роботи ЛКК, за недоведеності правомірності дій щодо створення комісії по перевірці ЛКК та її проведення.
Між тим, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права та не відповідає матеріалам справи.
Відповідно до п.1.1 Положення про сектор медичного забезпечення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, затвердженого наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області від 6 березня 2009 року №106, сектор медичного забезпечення УМВС України в Рівненській області (далі - СМЗ) є структурним підрозділом УМВС.
Сторонами не заперечується, що сектор медичного забезпечення УМВС зареєстрований як юридична особа та являється відокремленим підрозділом УМВС.
Згідно з п. 1.10 Положення СМЗ прямо і безпосередньо підпорядковані військово-лікарська комісія, Цент психіатричної допомоги, ряд медичних закладів та підрозділів, в т.ч. і лікарня з поліклінікою.
Обов'язки та права начальника СМЗ визначені розділом 4 Положення про СМЗ, згідно з яким останній: організовує роботу СМЗ і несе персональну відповідальність за виконання покладених на СМЗ завдань і функцій; вдосконалює форми і методи роботи, її ефективність; забезпечує дотримання дисципліни та правил внутрішнього розпорядку (п. 4.1); контролює роботу керівників відомчих закладів охорони здоров'я (п. 4.2); дає вказівки, вносить пропозиції керівникам підрозділів, установ, підприємств УМВС, командирам військових частин, керівникам закладів освіти з питань охорони здоров'я і контролює їх виконання (п. 4.10); інспектує або доручає інспектування органів і підрозділів УМВС з питань охорони здоров'я. Залучає працівників закладів охорони здоров'я до перевірок(п.4.13); видає розпорядження, інструктивні, інформаційні та методичні документи з питань діяльності СМЗ, в межах своєї компетенції (п. 4.17).
Розпорядженням керівника СМЗ УМВС України в Рівненській області за №6/595 від 21.11.2008р. затверджено склад ЛКК лікарні (з поліклінікою), час та режим її роботи. Головою комісії призначено ОСОБА_1 (а.с.78-81).
Згідно п.5 Посадової інструкції заступника начальника лікарні(з поліклінікою), ОСОБА_1, являючись головою ЛКК, проводить експертизу тимчасової непрацездатності, правильність видачі листків непрацездатності, а також своєчасність направлення на МСЕК осіб з явищами стійкої втрати працездатності.(а.с.84-89).
23 грудня 2011року розпорядженням т.в.о. завідувача СМЗ УМВС України в Рівненській області за №73 створено комісію для перевірки роботи ЛКК поліклініки при УМВС за 11 місяців 2011року, результати якої зобов'язано оформити актом до 26.12.2011р.(а.с.77)
За наведеного перевірка організована та проведена правомірно, в межах компетенції керівника СМЗ УМВС, з дотриманням порядку її проведення.
За результатами перевірки складено акт №6/626 від 26.12.2011року в якому викладено суть виявлених порушень, зокрема засідання комісії у відповідний час за графіком не відбувалось, рішення приймалось не комісійно, а одноособово ОСОБА_1, без фактичного огляду хворих, з порушенням вимог щодо оформлення відповідних висновків.
Такі недоліки є порушенням відомчих нормативних документів МВС, МОЗ, які полягають у відсутності належного контролю за організацією та проведення ЛКК, недотриманням наказу МВС від 4.02.2002р.№23 «Про застосування інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», наказу МВС України № 851/ПВ від 29.01.2004р. «Про порядок звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність», Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ №189 від 9.04.2008р. та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ №455 від 13.11.2001р.
Також під час перевірки роботи ЛКК встановлено, що журнал запису висновків ЛКК під час огляду хворих не заповнювався, що є порушенням п.5.3.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ №189 від 9.04.2008р. Останній запис в ньому від 21.12.2011р. за №1822 без підписів голови комісії та її членів. В записах протоколів попередніх засідань комісії ЛКК відмічено самовільну заміну головою членів ЛКК довільно.(а.с.75-76)
Дані обставини спростовують доводи позивачки та її представника про те, що перевірка роботи ЛКК проводилася лише за 23 грудня 2011року, а не за 11 місяців роботи 2011року.
12.01.2012року СМЗ УМВС отримало письмові пояснення від голови та членів ЛКК щодо результатів перевірки роботи ЛКК в яких висловлено їх незгоду з висновками комісії, зазначених в акті. (а.с.14)
Вказаний акт став підставою для видачі наказів №80 від 25.01.2012року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України та №15 о/с від 25 січня 2012року про звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України.
Отже встановлено, що позивачка систематично не виконувала без поважних причин обов'язки, покладені на неї посадовою інструкцією, за що до неї було застосовано дисциплінарне стягнення згідно наказу №1378 від 8.12.2011року, і з дня його накладення і до видання наказу про звільнення не пройшов один рік, а ОСОБА_1 після його видання були допущені проступки, які давали підстави для звільнення, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Окрім цього, суд першої інстанції не звернув увагу й на те, що ОСОБА_1 виконувала функції заступника начальника лікарні з поліклінікою по клінічному розділу роботи (начальник поліклініки), тобто керівника лікарні, яка має статус юридичної особи, що підтверджується п.1 Посадової інструкції заступника начальника лікарні (з поліклінікою) та п.1.4, 1.7 Положення про лікарню (з поліклінікою) УМВС У в Рівненській області (а.с.84-88, 100-103).
В судовому засіданні апеляційного суду сторони не заперечували, що позивачці заробітна плата нараховувалась та виплачувалась лікарнею (з поліклінікою).
Відповідно до ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Таким чином, виплату середнього заробітку за час прогулу позивачу, при задоволенні позову, повинна проводити лікарня за рахунок коштів (доходу) підприємства. Однак, такі позовні вимоги ОСОБА_1 до лікувального закладу не заявляла, стороною в справі лікарня участі не приймала, а тому підстави для стягнення середнього заробітку з УМВС У в Рівненській області відсутні.
Порушень трудового законодавства та прав при звільненні позивачки не встановлено, а тому відсутні підстави для стягнення на її користь моральної шкоди згідно ст. 237-1 КЗпП України.
В зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові за безпідставністю позовних вимог.
Клопотання відповідача про поворот виконання рішення суду першої інстанції задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду першої інстанції, наказом УМВС України в Рівненській області №250 о/с від 4.08.2014року ОСОБА_1 поновлена на посаді заступника начальника лікарні (з поліклінікою) по поліклінічному розділу роботи при УМВС із 26.01.2012р.
Частиною 1 ст.239 КЗпП України та ч.2 ст.382 ЦПК України встановлено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах
Докази про те, що позивачці виплачені кошти в порядку негайного виконання рішення суду відсутні.
Припинення трудових правовідносин здійснюється роботодавцем, шляхом видачі відповідного наказу(розпорядження). Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 року №58 усі записи в трудовій вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження).
За наведеного, умов для повороту виконання рішення суду першої інстанції шляхом скасування наказу УМВС України в Рівненській області №250 о/с від 4.08.2014року та визнання недійсним запису №15 від 4.08.2014року у трудовій книжці позивачки немає.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316,317,325,382 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.40, ст.239 України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу УМВС України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 1 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
ОСОБА_1 в позові до УМВС України в Рівненській області, сектору медичного забезпечення УМВС України в Рівненській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконними дій відповідача сектору медичного забезпечення УМВС України в Рівненській області, визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю.
В задоволенні клопотання УМВС України в Рівненській області про поворот виконання рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Судді: Бондаренко Н.В.
Гордійчук С.О.
Ковалевич С.П.