ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р. Справа № 804/12367/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О.

при секретарі судового засіданняЩербак А.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача від відповідачаБоднар Д.В. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 50650,31 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13.08.2014р. Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та просить стягнути з відповідача на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 50650,31 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має податковий борг у розмірі 50650, 31 грн., який виник на підставі акту планової документальної перевірки від 31.12.2013р. №1254/173/НОМЕР_1, відповідно до якого відповідачу було вручено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014р. №0000281703. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога № 1024-25 від 02.06.2014р., однак у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку. У письмових поясненнях від 10.09.2014р. позивач вказує на те, що сума боргу складається з грошового зобов'язання у розмірі 47073,79грн. за податковим повідомленням-рішенням та пені за несвоєчасну сплату вказаної вище суми у розмірі 3536,73грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, у письмових запереченнях просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що 31.12.2013р. за результатами проведеної документальної планової перевірки господарської діяльності відповідача був складений акт №1254/173/НОМЕР_1, відповідно до якого відповідачу було вручено податкові повідомлення - рішення №0000281703 від 20.01.2014р., №0000291703 від 20.01.2014р., №0000311703 від 20.01.2014р. Не погодившись із недоліками, зазначеними в акті, відповідач 31.01.2014р. оскаржив вищезазначені податкові повідомлення до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та на підставі рішення від 14.02.2014р. №912/10/04-3610-08-09 було подовжено термін розгляду скарги відповідача до 11.04.2014р., але відповідь на зазначену скаргу відповідач отримав лише 26.06.2014р., згідно листа від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №8275/10/17-316 від 22.05.2014р., чим порушив п.п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно надав відповідь на скаргу відповідача від 31.01.2014р. Відповідно до п.п.56.9 ст.59 Податкового кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків, тобто наслідком прострочення надання відповіді на скаргу платника податку тягне автоматичне задоволення його заперечень. Також відповідач зазначає, що відповідно до рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.02.2014р. №912/10/04-3610-08-09 було призначено та проведено позапланову документальну перевірку відповідача, за результатом якої було складено акт №461/173/НОМЕР_1 від 14.03.2014р., на підставі якого відповідачу було надіслано податкове повідомлення-рішення від 21.05.2014р. № 0002941703 на суму 68200,00грн., яке відповідачем було оскаржено в судовому порядку.

Заслухавши представника позивача, відповідача та представників відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача податкового боргу в сумі - 47073,79грн., виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.05.2010р. за адресою: АДРЕСА_2 та з 19.05.2010р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за № 9838, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.2014р. та довідкою про взяття на облік платників податків від 04.09.2014р. №1 (а.с.3, 52).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 50650,31 грн., який складається з суми грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішення №0000281703 від 20.01.2014р. у розмірі 47073, та пені за несвоєчасну сплату вищезазначеної суми у розмірі 3536,73грн., що підтверджується даними з облікової картки платника податків (а.с. 36-38, 51).

Зазначений борг виник внаслідок того, що 31.12.2013р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну планову перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. за результатами якої складено акт № 1254/173/НОМЕР_1 від 31.12.2013р., за висновками якого були встановлені порушення, в тому числі і ст. 177ПК України (а.с. 4-31).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000281703 від 20.01.2014р., за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у загальній сумі 47073,79грн., в тому числі - за основним платежем 37659,03 грн., за штрафними санкціями - 9414,76грн. (а.с. 32).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві в порядку, встановленому п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України 21.01.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.32).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 31.01.2014р. здійснював адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення №0000281703 від 20.01.2014р. шляхом подання скарги до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за результатами розгляду якої рішенням від 10.04.2014р. скаргу відповідача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000281703 від 20.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47073,79грн. - залишено без змін (а.с. 60-66).

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №1024-25 від 02.06.2014р. на суму 47113,58 грн., яку отримано відповідачем 27.06.2014р., що підтверджується копією корінця податкової вимоги та поштового повідомлення (а.с.35).

Зазначена податкова вимога залишилися не виконана відповідачем у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За приписами абз.2 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач та його представники у ході судового розгляду справи доказів погашеня податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням №0000281703 від 20.01.2014р. суду не надав, станом на 10.09.2014р. не надано і доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення у встановленому законодавством порядку.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що податковим органом порушено п.п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України та рішення на скаргу відповідача не було надіслано до 11.04.2014р., оскільки отримання відповідачем рішення податкового органу від 10.04.2014р. - 26.06.2014р. не є належним доказом не направлення його податковим органом відповідачеві до 11.04.2014р. з урахуванням того, що рішення про розгляд скарги було прийнято 10.04.2014р. та податкове повідомлення-рішення №0000281703 від 20.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47073,79грн. - залишено без змін (а.с. 60-66).

Також судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення посилання відповідача на те, що податковою інспекцією була проведена перевірка відповідача та 14.03.2014р. складено акт на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002941703 від 21.05.2014р. про сплату 68200,00грн., яке оспорюється відповідачем в судовому порядку, з огляду на те, що вказане податкове повідомлення-рішення стосується збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та вказане оспорюване податкове повідомлення-рішення від 21.05.2014р. не є підставами для стягнення суми боргу у розмірі 47073,79грн. у даній справі.

Приймаючи до уваги викладене, та те, що відповідач не оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000281703 від 20.01.2014р. в судовому порядку, сума грошового зобов'язання за цим рішенням станом на 10.09.2014р. є узгодженою та підлягає сплаті відповідачем до бюджету, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 47073,79грн. підлягають задоволенню.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивач щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 3536,73грн. за несвоєчасну сплату суми податкового боргу за податковим повідомлення-рішення №0000281703 від 20.01.2014р. з огляду на наступне.

Згідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючим органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що нарахування пені відбувається після сплати податкового боргу, а тому суд приходить до висновку, що оскільки сплати суми податкового боргу у розмірі 47073,79грн. не відбулося, то нарахування пені за несвоєчасну сплату цієї суми є передчасним і суперечить встановленим нормам ст.129 ПК України.

Також слід зазначити, що представник позивача не зміг в судовому засіданні пояснити за який період нарахована сума вказаної пені.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення даного позову в частині стягнення податкового боргу з відповідача в сумі 47073,79грн. за податковим повідомлення-рішенням №0000281703 від 20.01.2014р., а в частині стягнення пені в сумі 3536,73грн. - слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 50650,31 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - в дохід Державного бюджету України (р/р 35213001001387, УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38753177) - податковий борг у сумі 47073 грн. 79грн. (сорок сім тисяч сімдесят три гривні 79 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 15.09.2014р.

Суддя С.О. Конєва