ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2014 року Справа № 180876/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
з участю секретаря судового засідання Сідельник Г. М.
представника позивача Книша С. В.
представника відповідача Поліводи С. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року по справі № 2а/0370/3531/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Волиньхолдінг» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби і просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 09 жовтня 2012 року № 0002101601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 41 821 гривня 25 коп., в тому числі: на 33 457 гривень - за основним платежем та на 8 364 гривні 25 коп. - за штрафними (фінансовими санкціями).
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова накладна №107 від 24 квітня 2012 року відповідає вимогам передбаченими статтею 201 Податкового кодексу України, порядок реєстрації у Реєстрі податкових накладних контрагентом позивача не порушено, а тому підприємство мало право на віднесення сум податку до податкового кредиту в розумінні пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 09 жовтня 2012 року №0002101601.
Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і подав на вказану постанову суду першої інстанції до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає покупцю права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний період. Покупець мав право звірити дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних та у випадку виявлення відсутності реєстрації податкової накладної, додати до податкової декларації заяву із скаргою на такого постачальника. У випадку дотримання вказаного порядку покупець мав би право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Однак, позивач не скористався вказаним правом, а тому втратив підстави для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу (відповідача), підтримав викладені у апеляційній скарзі доводи, вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Представник позивача не погодився із доводами апеляційної скарги, вважає, що судом першої інстанції постановлено судове рішення у відповідності до норм матеріального права та з додержанням процесуальних норм, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування постанови.
Вислухавши в судовому засіданні доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу (відповідача) та представника позивача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковій накладній, яка відповідає вимогам чинного законодавства і яка вважається зареєстрованою в Реєстрі податкових накладних, при перевірці не виявлено фактів безтоварності операції чи невикористання придбаного товару в господарській діяльності позивача. Тому, за висновком суду першої інстанції, Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області невірно встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 вересня 2012 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб Луцької ОДПІ Волинської області ДПС проведено камеральну перевірку поданої ПрАТ «Волиньхолдінг» податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року, за результатами якої 21 вересня 2012 року складено акт за №4495/15 - 2/20134889. Згідно висновків перевірки, в ході її проведення встановлено відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг ФГ «Інтегровані Агросистеми» податкової накладної від 24 квітня 2012 року №107 в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної, що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Вказане порушення не давало права позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, внаслідок чого товариством на 33 457 гривень завищено суму податку на додану вартість, включену до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.
На підставі висновків перевірки, 09 жовтня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0002101601, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - на суму 33 457 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 8 364 гривні 25 коп., а всього - на суму 41 821 гривня 25 коп..
Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2011 року між ПрАТ «Волиньхолдінг», як Покупцем, та ФГ «Інтегровані агросистеми», як Постачальником, було укладено договір поставки №11033, згідно умов якого Постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність Покупцю томатну пасту 36% «Інагро» (Товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.
На виконання вимог договору у квітні 2012 року ФГ «Інтегровані агросистеми» було передано у власність ПрАТ «Волиньхолдінг» томатну пасту на загальну суму 200 741 гривня 28 коп. згідно видаткової накладної від 24 квітня 2012 року №430, податкової накладної від 24 квітня 2012 року №107 та товарно - транспортної накладної від 24 квітня 2012 року №ИА-00000282 перевізника ПП «ЮВП - Транс», прибуткового ордером № 8048587808 від 25 квітня 2012 року про оприбуткування товару на складі позивачем. Згідно виписки з рахунку ПАТ «Інг Банк Україна» від 25 травня 2012 року позивач сплатив ФГ «Інтегровані агросистеми» повну вартість томатної пасти в сумі 200 741 гривню 28 коп..
Суму податку на додану вартість 33 457 гривень по податковій накладній від 24 квітня 2012 року №107 позивачем було віднесено до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року.
Згідно матеріалів справи, а саме: копії витягу з програми М.Е.DOC 10.00.087-33734191 «реєстр первинних документів» ФГ «Інтегровані системи», довідки ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області про результати зустрічної звірки ФГ «Інтегровані системи» щодо документального підтвердження господарських відносин позивачем, ФГ «Інтегровані системи» 27 квітня 2012 року о 13 годині 19 хвилин надіслало до Реєстру податкових накладних податкову накладну від 24 квітня 2012 року №107, квитанція про реєстрацію чи відмову у реєстрації якої протягом операційного дня ФГ «Інтегровані системи» не була надіслана.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.
Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - із 01 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - із 01 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - із 01 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - із 01 січня 2012 року.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Відповідно до п. 8 Порядку, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.
Пунктом 11 Порядку визначено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до складу податкового кредиту за липень 2012 року віднесено податок на додану вартість у розмірі 33 457 гривень, згідно з податковою накладною №107 від 24 квітня 2012 року, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з підпунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Зважаючи на приписи норм податкового законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у позивача передбачених законом підстав для віднесення до складу податкового кредиту за липень 2012 року суми податку на додану вартість, згідно з податковою накладною №107 від 24 квітня 2012, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.
В свою чергу, позивачем не надано доказів існування об'єктивних обставин, які б унеможливлювали подання до податкової декларації за липень 2012 заяви зі скаргою на продавця про порушення ним порядку реєстрації податкової накладної №107 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За таких обставин, з огляду на те, що позивачем безпідставно відображено у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковій накладній, яка продавцем не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що позивач не реалізував свого права подання скарги на дії продавця, юридично правильним є висновок про відсутність у позивача права на відображення у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість, що сформована на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за липень 2012 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань. Відповідно, податковим органом (відповідачем по справі) правомірно визначено суму грошового зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог.
Згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення є, зокрема: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тобто, в даному випадку, внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, судом безпідставно задоволено позовні вимоги.
Тому, апеляційну скаргу слід задовольнити: постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року по справі №2а/0370/3531/12 скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення постанови суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Постанову в повному обсязі складено 16 вересня 2014 року.