а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2008 р. Справа № 2-а-13125/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяна Олександрівна,
При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
За участю
позивача: ОСОБА_1
представників
відповідача 1: ОСОБА_2
відповідача 2: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: зобов'язання перерахувати пенсію з доплатою за доступ до державної таємниці
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 заявлено позов до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому позивач просить зобов'язати УМВС України у Вінницькій області перерахувати йому пенсію з доплатою за доступ до державної таємниці, виплатити не отримані гроші за цю надбавку згідно ст. 55 Закону України від 09.04.1992 р. "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язати ГУПФУ у Вінницькій області відновити виплату доплати до пенсії за доступ до державних таємниць і перерахувати її з 01.01.2008р. згідно з новими умовами.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачами при визначенні та виплаті пенсійного забезпечення помилково не враховано щомісячної надбавки до посадового окладу за доступ до державних таємниць в розмірі 10% посадового окладу, яка введена постановою КМУ від 15.06.1994р. №414 "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці".
Вказане зменшення розміру пенсії позивач вважає безпідставним у зв'язку з чим звернувся до суду з позовною заявою.
Відповідач 1 письмового відзиву на позовну заяву не надав, однак представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те що в грошовому атестаті позивача надбавка за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці не встановлена.
Відповідач 2 у запереченнях-поясненнях на позовну заяву (вх. №14335 від 08.12.08) та представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечувала посилаючись на що на день звільнення позивача з військової служби надбавка за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці позивачу не виплачувалась і в розмір грошового забезпечення не включена, а тому підстав для виплати вказаної надбавки у грошовому забезпеченні для обчислення пенсії немає.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Наказом командуючого ГУВВ та КО МВС України від 29.12.1992 р. №070/ос підполковника ОСОБА_1- замісника командира військової частини 6689 по особовому складу, звільнено з військової служби в запас по ст. 59 п. "а" Положення про проходження військової служби офіцерського складом ЗС України (за віком).
Наказом командира військової частини 3027 від 13.01.1993 р. №7 позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Як вбачається з розрахунку вислуги років та вищезазначеного наказу №7 вислуга позивача у Збройних силах складає: 28 років 03 місяці 13 днів.
13.01.1993р. відділенням УМВС України у Вінницькій області була призначена позивачу пенсія згідно ст. 1, 2, 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою КМУ від 15 червня 1994 р. N414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці", пунктом 2 якої особам, які працюють в умовах режимних обмежень, встановлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації, а саме відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно" - 10 відсотків.
Однак, відповідачами при визначенні розміру пенсійного забезпечення позивача не враховано 10% за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці, мотивуючи це тим, що позивач звільнений зі служби до введення в дію постанови КМУ від 15 червня 1994 р. N414, а законодавчі акти не мають зворотньої дії в часі.
Дослідивши надані докази та матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (в редакції чинній до 01.01.2005р) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992р. Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, до 1 січня 2005 року, встановлена постановою КМУ від 15 червня 1994 р. N414, надбавка за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці не включалася до складу грошового забезпечення при визначенні розміру пенсії.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 р. N1769-IV, який набув чинності з 01.01.2005р., ч. 3 ст. 43 закону викладено в новій редакції, відповідно до якої пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 2 прикінцевих положень вказаного закону встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ), мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.
Отже, викладеною в новій редакції нормою ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" доповнено базу нарахування для призначення пенсії всіма додатковими видами грошового забезпечення, включаючи надбавку за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці.
Однак, з аналізу вищевказаних нормативно-правових актів вбачається, що включення до бази нарахування для призначення пенсії надбавки за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці ставиться в пряму залежність від того чи призначалась та чи виплачувалася вказана надбавка особі під час проходження служби до дати звільнення.
Згідно довідки №3/35-964 від 06.12.2006р., виданої начальником Центрального архіву ГУВВ МВС України, відповідно до протокольного рішення від 05.12.2006р. №10 комісією Головного управління внутрішніх справ МВС України визначено: підполковник запасу ОСОБА_1 на день звільнення 01.01.1933р. з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини 6686 по особовому складу мав доступ та був допущений до робіт з документами, що становлять державну таємницю за формою "3".
Даний факт не оспорюється сторонами та не є предметом оскарження у даній справі.
Однак, як вбачається з грошового атестату №5 до складу грошового забезпечення позивача надбавка за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці не включена, тобто під час проходження служби вказана надбавка позивачу не встановлювалась та відповідно не виплачувалася. В судовому засіданні позивач та представники відповідача підтвердили той факт, що надбавка позивачу за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці не встановлювалась та не виплачувалася.
Без встановлення та виплати позивачу надбавки за роботу пов'язану з доступом до державної таємниці під час проходження служби у відповідачів відсутні правові підстави для включення вказаної надбавки до суми грошового забезпечення, який є підставою для визначення розміру пенсії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Натомість позивачем не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У позові ОСОБА_1до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання перерахунку пенсії з доплатою за доступ до державної таємниці, виплати не отриманих коштів за цю надбавку згідно ч. 2 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", відновлення виплати доплати до пенсії з урахуванням надбавки, перерахунку її з 01.01.08 року згідно з новими умовами, відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 12.12.08
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна