а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2008 р. Справа № 2-а-12724/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяна Олександрівна,
При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
За участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;
представника відповідача : ОСОБА_3, за довіреністю
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці
про: перерахунок пенсії
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 заявлено позов до управління Пенсійного фонду України у Старогородському районі м. Вінниці про визнання протиправними дій та перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50 ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач має статус особи котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (перша категорія) та отримує пенсію по 3-й групі інвалідності з 19.07.2004 року. Проте при нарахуванні та виплаті йому пенсії відповідач порушує положення Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Не погоджуючись з розміром призначеної пенсії, позивач 04.11.2008 року звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.
В ході судового процесу позивач змінив позовні вимоги, згідно яких просив визнати дії управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці щодо відмови йому в перерахунку пенсії згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2008 року у відповідності до вказаної норми, сплатити суму недоотриманої пенсії та в подальшому проводити виплату з урахуванням зазначеного Закону.
Зміна позовних вимог прийнята судом на підставі ч. 1 ст.51, ст.133 КАС України.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на обставини, що викладені в позовній заяві.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву №930/06-25/09 від 19.11.2008р. та представники відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися посилаючись на те, що на даний час пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності з вимогами постанов Кабінету Міністрів України, а тому у відповідача відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії у розмірі зазначеному в позовній заяві.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на пенсії по 3 групі інвалідності з 19.07.2004 р. відповідно до ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З березня 2005 р. ОСОБА_1 було переведено на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків по 3 групі, що становить станом на 01.09.2008 р. - 1026,90 грн.; зокрема розмір пенсії з обмеженням - 760,00 грн.; додаткова пенсія інваліда 3 гр. внаслідок Чорнобильської катастрофи - 72,30 грн.; підвищення прирівняних до інвалідів війни 3 гр. -144,60 грн.; доплата прирівняних до інвалідів війни 3 гр. - 50 грн.
Судом встановлено, що виплата цих пенсій провадиться за бюджетною програмою "Пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1" з бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік за рахунок коштів державного бюджету, що виділяються згідно із законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Позивачу, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", виходячи з розміру 19,91 грн. проводився розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону; додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до 1, 2, 3 та 4 категорій) та за Законом України "Про пенсійне забезпечення". Проте, вказана вище Постанова втратила чинність відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 р., згідно якої у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження розмір пенсії встановлений з обмеженням, зокрема для ІІІ групи інвалідності становить 760 грн.
Однак, з таким обмеженням погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (N 796-XII).
Так, відповідно до ст. 49 названого закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із заяви про зміну позовних вимог, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати останнього здійснити перерахунок пенсії з 01 червня 2008 року.
Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції до 01.01.2008р.) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, а саме - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 названого закону (в редакції до 01.01.2008р.) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
В подальшому, законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 50 Закону N796-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В той же час частина 3 та 4 статті 54 Закону N796-XII була замінена відповідними чотирма частинами. Так, згідно з ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції після 01.01.2008р.) у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
- для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I, II, III групі інвалідності - відповідно 220, 200, 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I, II, III групі інвалідності - відповідно 160, 150, 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I, II, III групі інвалідності - відповідно 130, 120, 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Внесені законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вищевказані зміни до ст. 50, 54 та інших статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стали предметом дослідження Конституційного Суду України.
Так, Конституційний суд України, рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008, визнав такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до п. 5 резолютивної частини вищевказаного рішення КСУ положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, станом на 22.05.2008р. (дата ухвалення КСУ рішення) зміни до ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", втратили чинність.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку що до вказаних правовідносин слід застосовувати норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" чинні до 01.01.2008р. Вказані норми діють на час розгляду справи у суді.
Як зазначено вище, приписами ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції до 01.01.2008р.) передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, а саме - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а в силу ч. 4 ст. 54 названого закону - в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (набрав чинності 01.01.04) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність в такому розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином, розмір пенсій позивача має обраховуватися з 1 червня 2008р. виходячи з суму 481 грн., з 1 липня 2008р. - з суми 482 грн. та з 1 жовтня 2008 р. - з суми 498 грн.
Враховуючи положення ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір додаткової пенсії позивача має становити: з 01.06.2008р. - 240,50 грн., з 01.07.2008р. - 241 грн. та з 01.10.2008р. - 249 грн. При цьому, в силу ст. 54 названого закону розмір пенсії позивача у будь-якому разі не може бути меншим 6 мінімальних пенсій за віком, що становить з 01.06.2008р. - 2886 грн. (6*481=2886), з 01.07.2008р. - 2892 грн. (6*482=2892) та з 01.10.2008р. - 2988 грн. (6*498=2988).
Заперечення відповідача стосовно того, що пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності з вимогами постанов Кабінету Міністрів України та посилання зокрема на постанову КМУ №654 від 16.07.2008р. стосовно визначення розміру пенсії, не ґрунтується на законі та судом до уваги не приймається, оскільки постановами КМУ суттєво обмежуються законні права позивача на отримання пенсії у розмірі встановленому законом, що суперечить Конституції України.
Зокрема, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак, своїми діями відповідач обмежує законні права позивача, чим порушує Конституцію України.
Разом з тим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" до числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону.
А отже, при розрахунку пенсії позивача, відповідач має керуватися Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"", та розраховувати її розмір на основі державної соціальної гарантії -мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В даному випадку, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу порівняно з постановою Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008р., а тому при визначенні розміру пенсії слід керуватися саме законом.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено належними засобами доказування правомірності свого рішення.
Разом з тим позовна вимога позивача, щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату згідно чинного законодавства, а саме згідно ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не може бути задоволена судом, оскільки обов'язок відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсій згідно чинного законодавства випливає з закону та не потребує прийняття судом відповідного рішення. При цьому суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, які не настали. В той же час, у разі порушення відповідачем вимог закону при нарахуванні та виплаті пенсій, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом порушеного права в загальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, надавши юридичну оцінку наданим доказам та матеріалам справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними, а також в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2008 року позивачу як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС згідно ст. ст. 49, 50 ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити суму недоотриманої пенсії.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2008 року ОСОБА_1 як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС згідно ст. ст. 49, 50 ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити суму недоотриманої пенсії.
В решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 01.12.08
Суддя /підпис/ Драчук Тетяна Олександрівна
Згідно з оригіналом
Суддя
Секретар