Дата документу Справа № 331/5401/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/5401/14-к Головуючий у 1-й інстанції Беклеміщев О.В.

Провадження № 11-кп/778/1005/14 Доповідач у 11-й інстанції Смолка Н.О.

Категорія ст.ст. 186 ч.1

186 ч. 2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палат з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Смолки Н.О.,

суддів Літвіної В.В., Яцуна С.Б.,

при секретарі Вечеренко Є. В.,

за участі прокурора Кметь А.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу процесуального прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

засуджено

-за ст. 186 ч. 1 КК України до 120 годин громадських робіт;

-за ст. 186 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 240 годин громадських робіт.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Запобіжний захід - особисте зобов'язання.

Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 5820 грн.

Згідно вироку, 16 травня 2014 року о 15 -15 годині ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись біля входу у ліфт на 3 поверсі під'їзду № 2, будинку № 14, по вулиці Героїв Сталінграду в місті Запоріжжі, відкрито шляхом ривку викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4, а саме: золотий ланцюжок 583 проби, довжиною 60 см, вагою 15г., вартістю 7 350 грн., золотий кулон у вигляді «хрестика» з 5 камінцями білого кольору 583 проби, вагою 3г., вартістю 1 470 грн., чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на загальну суму 8 820 грн.

Крім того, 30 травня 2014 року о 17-05 годині ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на ділянці місцевості, яка розташована між будинком № 25 по вулиці Героїв Сталінграду та будинком № 133-б по вулиці Горького в місті Запоріжжі, повторно відкрито шляхом ривку викрав майно, яке належить ОСОБА_5, а саме золотий ланцюжок 585 проби, вагою 12 г., вартістю 3 400 грн., золотий кулон у вигляді «серця» з камінцями білого кольору, вагою 3 г., вартістю 9 00 грн., чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 4 300 грн.

В апеляційній скарзі процесуальний прокурор, не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м'якість. Вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовано положення ст. 69 КК України, повною мірою не враховано характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу винного. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.186 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Заслухавши доповідача; думку прокурора на підтримання апеляційної скарги; пояснення та останнє слово обвинуваченого ОСОБА_2, пояснення захисника ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин провадження допитом обвинуваченого ОСОБА_2, який повністю визнав свою провину в пред'явленому обвинуваченні.

Ст.69 КК України передбачає можливість призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, за наявності декількох обставин, пом'якшуючих покарання, з урахуванням даних про особу обвинуваченого.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України, дійшов висновку про можливість застосування ст. 69 КК України, посилаючись на пом'якшуючи обставини: обвинувачений щиро покаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував завдану матеріальну шкоду, раніше не судимий. А тому колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про необґрунтованість застосування судом ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 2 ст. 186 КК України.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом'якшуючи та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, як за окремий злочин, так і за сукупністю злочинів, суд врахував не тільки пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, але й ступінь тяжкості скоєних злочинів, які у відповідності до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, особу винного, визнав призначене покарання необхідним та достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів. Таким чином, суд при призначенні покарання ОСОБА_6 виконав вимоги ст. 65 КК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що суд повною мірою не врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу винного, неспроможні. А тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку у зв'язку з м'якістю призначеного покарання за доводами апеляційної скарги процесуального прокурора.

Висновки суду щодо фактичних обставин справи та кваліфікація дій в апеляційній скарзі не оскаржуються.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних и кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: