а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2008 р. Справа № 2-а-12403/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Кузьмишина Віталія Миколайовича,
При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
За участю представників сторін:
позивача : не з"явився, до суду надійшла заява від 18.12.2008 року (а.с. 42) про розгляд справи за його відсутності
відповідача : не з"явився, до суду надійшла заява від 15.12.2008 року (а.с. 41) про розгляд справи за його відсутності
розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: про стягнення недоїмки в сумі 2217,17 грн
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки в сумі 2217,17 грн.
Позов мотивовано тим, що станом на 1 жовтня 2008 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2217 грн. 17 коп.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, на підставі ч. 2 ст. 124 Конституції України, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований фізичної особою -підприємцем, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрації № 668303 від 28.11.2005 року (а.с. 8).
Згідно наявних у справі документів, ОСОБА_1 є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як стверджується матеріалами справи, зокрема, вимогою № Ю 103 від 05.09.2008 року (а.с.5), рішеннями № 268, № 269, № 270 від 18.07.2008 року (а.с. 19, 21, 23), витягом з картки особового рахунку платника за період розрахунку з 01.11.2005 року по 14.10.2008 року (а.с.6а -7), за згаданий вище період у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2217 грн. 17 коп.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” (далі - Закон №1058-IV) від 09.07.2003 року, яким, зокрема, запроваджено обов'язок сплати відповідачем страхових внесків, що відповідно до ст.19 Закону нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України №1058-IV та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Отже, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зобов'язаний на підставі ст.20 Закону України №1058-IV та п.5 Інструкції до 20 числа наступного за звітним щомісяця сплачувати страхові внески.
Однак, в порушення визначеної норми Закону, відповідач створив борг зі сплати страхових внесків в розмірі 2217,17 грн.
Судом встановлено, що борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено на підставі картки особового рахунку платника та рахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, поданого відповідачем.
В силу п.3 ст. 106 вказаного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.
На виконання даної вимоги закону, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату недоїмки (а.с. 5), яка отримана останнім 11.09.2008 року, що підтверджується відповідним підписом особи на поштовому повідомлені (а.с.6). Рішення № 268, № 269, № 270 від 18.07.2008 року отримано відповідачем 24.07.2008 року, що підтверджено підписом особи на поштовому повідомленні (а.с. 25).
Вказана вимога та рішення не були оскаржені відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладено, враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 2217,17 грн., а також те, що вимога про сплату боргу, рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржені в судовому порядку (а отже є узгодженими), відповідач повністю визнає позовні вимоги, що підтверджено його заявою (а.с. 41), тому позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№1058-IV від 09.07.2003 року.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі (24300, Вінницька обл., смт. Тростянець вул. Наконечного, 14, код ЄДРПОУ 24898460) недоїмку в сумі 2217 гривень 17 копійок.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 22.12.08
Суддя Кузьмишин Віталій Миколайович