а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2008 р. Справа № 2-а-12046/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяна Олександрівна,
При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області
про: перерахування пенсії
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про зобов'язання начальника відділу нарахування пенсій УПФ України в Гайсинському районі усунути допущені порушення і перерахувати позивачу пенсію з урахуванням всіх видів заробітку отриманих в 1992 році, стягнення майнової шкоди в сумі 18174,14 грн. та стягнення моральної шкоди в сумі 25 000 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем при визначенні розміру пенсії позивачу, в порушення ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", враховано заробіток позивача отриманий лише у січні місяці 1992 року, та не взято до уваги розмір заробітку останнього отриманого після січня 1992 року.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву №1319/06-26/09 від 11.11.2008р. та представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися посилаючись на те, що отримані позивачем протягом лютого-серпня 1992 року виплати (квартальні, річні, премії та виплати іншого характеру) в розрахунок заробітку для обчислення пенсії не враховуються, оскільки вказані виплати отримані позивачем після звільнення з роботи, тобто в період коли позивач вже не перебувала у трудових відносинах з підприємством. Крім того, як зазначає відповідач, розрахунки пенсії з урахуванням отриманих позивачем протягом лютого-серпня 1992 року виплат, є не доцільними для позивача, так як розміри пенсій будуть нижчі ніж на даний час.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне
Заявою від 01.10.1985р. №2/117 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Гайсинської районної ради народних депутатів з проханням призначити пенсію по старості.
Вперше пенсія призначена позивачу органами соціального захисту населення в 1985 році.
Наказом №8 від 31.01.1992р. позивач з 3 лютого 1992 року звільнена з роботи (ІНФОРМАЦІЯ_1) на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виходом на повну пенсію по старості.
На підставі наданих довідок про заробіток для обчислення пенсії позивачу призначена пенсія яка на даний час складає 716,99 грн.
Позивач вважає що відповідачем помилково при визначенні розміру пенсії не враховано отриманих нею протягом лютого-серпня 1992 року виплат (квартальні, річні, премії та виплати іншого характеру), що потягло за собою зменшення розміру пенсії.
Згідно з документами пенсійної справи, загальний трудовий стаж роботи позивача (зарахований до 03.02.1992р.) становить 43р. 07 дн. (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,2 - 0,51600). В даний час пенсія обчислена у відповідності з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1997р. по 31.12.1981р. - 1051,49 грн. (індивідуальний коефіцієнт 1,13208).
Розмір пенсії на даний час становить: 542,57 грн. - основний розмір + 1,43 грн. - доплата до прожиткового мінімуму + 124,79 грн. - доплата за понаднормативний стаж + 48,20 грн. - надбавка дитині війни = 716,99 грн.
В документах пенсійної справи є в наявності довідки про заробітну плату за період роботи з 01.10.1984р по 30.09.1985р. (індивідуальний коефіцієнт - 1,09879), з 01.01.1990 р. по 31.12.1991р. (індивідуальний коефіцієнт - 0,89796), з 01.02.1990р. по 31.01.1992р. (індивідуальний коефіцієнт - 0,89852) та з 01.03.1990р. по 29.02.1992р. (індивідуальний коефіцієнт - 0,90720).
Дослідивши надані докази та матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією.
Згідно ст. 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67 цього Закону.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Включення у розрахунок пенсії виплат отриманих особою після звільнення з роботи, чинним законодавством не передбачено.
Крім того, як слідує з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та запропонованих відповідачем трьох варіантів розрахунку пенсії позивача вбачається, що в будь-якому випадку при врахуванні при визначенні розміру пенсії доходів отриманих протягом лютого-серпня 1992 року, розмір пенсії останнього буде нижчим, а ніж він становить на даний час (на даний час - 716,99 грн.; при можливих перерахунках - 708,97 грн.,705,41 грн., 704,96 грн.).
В силу ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином застосування запропонованого позивачем розрахунку розміру пенсії де вона враховує всі суми отримані в 1992 році під час роботи та після звільнення, а саме 6140 грн., не ґрунтується на законі, такий механізм розрахунку не передбачено жодним із діючих нормативно-правових актів, тому не може бути використаний для розрахунку розміру пенсії позивачки з індивідуальним коефіцієнтом 2,70044, який вона вважає єдино правильним.
Позовні ж вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено неправомірності рішень відповідача, факту завдання шкоди, та як наслідок її розміру.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Натомість позивачем не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про зобов'язання начальника відділу нарахування пенсій УПФ України в Гайсинському районі усунути допущені порушення і перерахувати її пенсію з урахуванням всіх видів заробітку отриманих в 1992 році, стягнення майнової шкоди в сумі 18174,14 грн., моральної шкоди в сумі 25 000 грн., відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 09.12.08
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна