Провадження №1-кп/485/122/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Устіченка К.І.,

при секретарі - Коренець Н.А.,

за участю прокурора - Вишневського В.О.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, невійськовозобов'язаного, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з базовою спеціальною освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2014 року близько 01 години 30 хвилин навпроти будинку АДРЕСА_2 між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4, на ґрунті особистих неприязних стосунків, виникла сварка, ініціатором якої був двоюрідний брат обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 У ході сварки між потерпілим і обвинуваченими, яка переросла у бійку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно, стали наносити численні удари руками та ногами в область обличчя, тулубу та інші частини тіла потеріплому.

Внаслідок побиття потерпілого ОСОБА_2, обвинувачені спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді: синців на обличчі, на грудях, на лівому плечі, рани на слизовій оболонці нижньої губи, садна на правому коліні, які згідно висновку судово-медичної експертизи №138 від 24 червня 2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними себе визнали повністю та пояснили, що в ніч на 23 червня 2014 року перебували за місцем проживання ОСОБА_4 у житловому будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_3, разом з співмешканкою ОСОБА_6, перебуваючи у гостях у родини ОСОБА_4, зібралися йти додому. Коли ОСОБА_3 вийшов на вулицю, навпроти житлового будинку біля воріт побачив ОСОБА_4, його брата ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_2, між якими відбувалася сварка, у ході якої ОСОБА_4 двічі ударив потерпілого в обличчя. ОСОБА_3 також підбіг до потерпілого і двічі ногою наніс йому удари в область тулубу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 обвинувачені не визнають, так як не бачили золотого хрестика у потерпілого і не пошкоджували його особисте майно.

Незважаючи на те, що обвинувачені визнали себе винними у пред'явленому їм обвинуваченні, їх вина у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який повідомив, що 22 червня 2014 року близько 23 години 30 хвилин його дівчині - ОСОБА_7 зателефонувала подруга ОСОБА_8 і попросила приїхати додому до її хлопця ОСОБА_5 та забрати, так як він не відпускає її додому. Вони на таксі приїхали додому до ОСОБА_5, де зустріли його разом з ОСОБА_8, яка плакала і просилася, щоб вони її забрали додому. ОСОБА_5 наполіг, щоб всі поїхали до його брата ОСОБА_4 на АДРЕСА_2, куди вони приїхали на таксі. За вказаною адресою між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виникла сварка, у ході якої до них підійшов обвинувачений ОСОБА_4 і руками став наносити удари в обличчя потерпілого, а пізніше до нього приєднався і ОСОБА_3, який також наніс декілька ударів руками і ногами в обличчя та по тулубу потерпілого. У ході бійки потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, пошкоджено його особистий одяг, порвано футболку та куртку, в яких він перебував, а також розірвано золотий ланцюжок та втрачено золотий хрестик, який на місці бійки наступного дня вони не змогли знайти. ОСОБА_2 просив суд задовольнити його цивільний позов та стягнути з обвинувачених на його користь 2800грн. майнової шкоди, спричиненої пошкодженням та втратою його особистого майна.

Показаннями свідка ОСОБА_7, яка підтвердила свідчення потерпілого ОСОБА_2 та пояснила, що дійсно обвинувачені наносили потерпілому численні удари руками і ногами в обличчя, інші частини тіла, спричинили йому тілесні ушкодження, порвали куртку, футболку та золотий ланцюжок, на якому був золотий хрестик, який було втрачено під час бійки.

Поясненнями свідка ОСОБА_5, який також підтвердив, що між ним і потерпілим виникла сварка, у ході якої його брат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 стали наносити потерпілому удари руками в обличчя та ногами по тулубу, а він намагався їх розборонити.

Заявою потерпілого ОСОБА_2 та витягом з кримінального провадження, які свідчать, що 23 червня 2014 року потерпілий звернувся до Снігурівського РВ УМВС в Миколаївській області з заявою та просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які в ніч на 23 червня 2014 року спричинили йому тілесні ушкодження біля житлового будинку АДРЕСА_2.

Протоколом огляду місця події від 23 червня 2014 року, згідно з яким бійка між потерпілим та обвинуваченими сталася біля житлового будинку АДРЕСА_2.

Постановою про призначення експертизи та висновком судово-медичної експертизи №138 від 24 червня 2014 року, які свідчать, що внаслідок побиття потерпілого у нього виявлені: синці на обличчі, на грудях, на лівому плечі, рани на слизовій оболонці нижньої губи, садна на правому коліні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Протоколом огляду одягу потерпілого від 04 липня 2014 року, з якого вбачається, що футболка та куртка потерпілого ОСОБА_2 на рукавах мають пошкодження у вигляді розривів, які зашиті нитками.

Протоколом огляду золотого ланцюжка потерпілого від 26 серпня 2014 року, на якому виявлені сліди деформації та пошкодження замка.

Висновком судово-психіатричної експертизи №363 від 08 серпня 2014 року, згідно з яким ОСОБА_3 психічними хворобами не страждає, у період вчинення злочину міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли потерпілому умисне легке тілесне ушкодження на ґрунті неприязних стосунків та конфлікту, який виник між ними і підлягають відповідальності за ч.1 ст.125 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає визнання вини обвинуваченими та розкаяння у вчиненому, вчинення злочину вперше, позитивну характеристику за місцем проживання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, суд не вбачає.

Враховуючи викладене та тяжкість вчиненого злочину обвинуваченими, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, суд призначає ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у вигляді громадських робіт і вважає, що таке покарання є достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення з їх боку нових злочинів.

В силу ст.ст.128-129 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

На підставі ч.1 ст.1166, ст.1190 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі, особою, яка її завдала.

Особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків потерпілого підлягає задоволенню у повному обсязі, як такий, що знайшов своє підтвердження у ході розгляду кримінального провадження, у розмірі 2800грн., з яких 2000грн. за пошкоджений ланцюжок та втрачений золотий хрестик, 600грн. за пошкоджену куртку та 200грн. за пошкоджену футболку.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винуватими у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у вигляді 130 (сто тридцять) годин громадських робіт кожному.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити порвністю.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого у солідарному порядку - 2800 (дві тисячі вісімсот)грн.

Речові докази, вказані в постанові слідчого Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області, від 04 липня та 26 серпня 2014 року: золотий ланцюжок, футболку та куртку - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом 30-днів з дня його проголошення.

СУДДЯ