ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.01.2009  року                                                            Справа № 7/193

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

Суддів:                                        Бойченка К.І.

                                                            Єжової С.С.

За участю секретаря

судового засідання:                Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

від позивача:             ОСОБА_2, довіреність №2009/2

                                             від 05.01.09, провідний спеціаліст -

                                             юрисконсульт ІІІ відділу досліджень

                                             та розслідувань;

від відповідача:                    повноважний та компетентний представник до

                                              судового засідання не прибув; 

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Червонопартизанськ

                                              Луганської області     

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                          27 листопада 2008 року (підписано 01.12.08)

у справі                                        №7/193 (суддя Т.Л.Калашник)

за позовом:                                        Луганського обласного територіального

                                             відділення Антимонопольного комітету України,

                                              м.Луганськ                                          

до відповідача:                    Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Червонопартизанськ

                                              Луганської області                                              

про                                         стягнення 6 000 грн. 00 коп. 

В С Т А Н О В И В:

Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 6 000 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27 листопада 2008 року у справі №7/193 (суддя Калашник Т.Л.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход загального фонду Державного бюджету України штраф у сумі 6000 грн., в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі                        118 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Розпорядженням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.08                 №01-28/33 розпочато розгляд справи №474, у зв'язку з наявністю в діях відповідача ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

 За результатами розгляду справи №474 Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №01-29/40 від 17.07.08 (далі -Рішення).

Відповідно до ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року №2210-ІІІ за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначені у п.2.1.-2.2. Рішення, підприємця ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6000 грн. (п.3. Рішення).

Судом першої інстанції вказано, що копія рішення направлена позивачем відповідачу за супровідним листом №06-07/956 від 21.07.08 та отримана останнім 24.07.08. Рішення позивача відповідачем оскаржено не було, штраф не було сплачено. 

Господарським судом Луганської області з посиланням на ч.7 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року №2210-ІІІ  вказано, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Місцевим господарським судом зроблено висновок, що вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи та відповідають фактичним обставинам справи.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 27 листопада 2008 року у справі №7/193 Фізична особа-підприємецьОСОБА_1звернувся з апеляційною скаргою №б/н  та дати,  якою просить скасувати дане рішення господарського суду Луганської області повністю та припинити провадження у справі.

На думку заявника, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заявником вказано, що враховуючи специфіку здійснення саме торгівельної діяльності на ринку, висновки позивача щодо кваліфікації дій відповідача за пунктом другим статті 50, частини першої та пункту першого частини другої статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді встановлення таких цін чи інших умов реалізації товарів (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг ринку, необґрунтовані, оскільки кожен з суб'єктів підприємницької діяльності вільний у виборі місця здійснення такої діяльності, а непогодження з ціною за надання торгівельних місць на обладнаному для цього приватному ринку не позбавляє їх можливості здійснювати підприємницьку діяльність у інших місцях.

Відзивом на апеляційну скаргу №06-10/1672 від 16.12.08 Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованим та законним. 

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 року у справі №7/193 для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 27 листопада 2008 року у справі №7/193 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. -судді -головуючого, суддів - Бойченка К.І., Єжової С.С. 

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

 Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання. 

Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.

Клопотанням №б/н та дати Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить зупинити провадження у справі №7/193 у зв'язку з розглядом адміністративної справи №2а-26966/08, предметом якої є скасування рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-29/40 від 17.07.08.

Судовою колегією клопотання відповідача розглянуто та у задоволенні відмовлено, оскільки доказів звернення до суду з позовом про скасування оскаржуваного рішення відповідач місцевому господарському суду не надав, про що зазначено у рішенні суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 27 листопада 2008 року у справі №7/193 слід залишити без змін з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, спеціалістами  територіального відділення Антимонопольного комітету України зроблено перевірку підприємця                   ОСОБА_1 щодо розгляду питання з завищення цін на торгівельні місця на ринку та Розпорядженням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.08             №01-28/33 розпочато розгляд справи №474, у зв'язку з наявністю в діях відповідача ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами розгляду справи №474 Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №01-29/40 від 17.07.08 (далі -Рішення).

Пунктом 1 вказаного рішення визнано, що підприємець ОСОБА_1 на ринку послуг з надання торгівельних місць на ринку у територіальних межах м.Червонопартизанськ з 11.10.06 і по теперішній час займає монопольне становище з часткою 66,7%.

Пунктом 2.1 рішення визнано дії підприємця ОСОБА_1 з встановлення та застосування цін на послуги ринку в залежності від виду торгівлі, які не підтверджуються фактичними витратами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікуються за пунктом 2 статті 50, частиною першою та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року №2210-ІІІ (далі-Закон) у вигляді застосування різних цін до рівнозначних угод суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що може призвести  до ущемлення інтересів споживачів послуг ринку.

Пунктом 3 рішення відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначені у п.2.1.-2.2. рішення, підприємця ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6000 грн.

Матеріали справи свідчать, що копія рішення направлена позивачем відповідачу за супровідним листом №06-07/956 від 21.07.08 та отримана останнім 24.07.08. Рішення позивача відповідачем своєчасно не оскаржено, штраф не сплачено. 

Відповідно до ч.1 статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин (пункти 1 та 2 ч.2 ст. 13 Закону).

Пунктом 2 ст.50 Закону передбачено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

За порушення, передбачене пунктами 1, 2 та 4 статті 50 Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідач в судові засідання місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду не з'являвся, доводи, які викладено в апеляційній скарзі щодо обґрунтованості встановлення та застосування цін на послуги ринку ним документально не підтверджені при проведенні перевірки позивачем та суду. 

Клопотанням №б/н від 27.11.08 відповідач просив місцевий господарський суд продовжити строк розгляду справи і відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з направленням 07.11.08 до Луганського окружного адміністративного суду позовної заяви про скасування рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України                 №01-29/40 від 17.07.08, але документального підтвердження про подання позову   суду не надав. 

Як вірно зазначено господарським судом Луганської області з посиланням на рекомендації президії Вищого господарського суду України від 29.10.08                    №04-5/247, відповідач не скористався своїм правом на оскарження оспорюваного рішення в установлений ч.1 ст.60 Закону двомісячний строк з дня одержання рішення.

Частиною 3 статті 56 Закону передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 8 статті 56 Закону встановлено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Господарським судом Луганської області вірно з посиланням на ч.7 ст.56 Закону вказано, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно позов задоволено повністю. 

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України   витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

                                             П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 27 листопада 2008 року у справі №7/193 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 27 листопада 2008 року          у справі №7/193 залишити без змін.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      С.С.Єжова  

Надруковано 5 примірників:

1.          до справи

2.          до наряду

3.          позивачу

4.          відповідачу

5.          господарському суду Луганської області

Внесено  27.01.09