КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2014 року №810/4824/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
13.08.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ» (далі - позивач, ТОВ «Будтрансгруп МЗ», Товариство) до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» №0007482202 від 17.07.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 53452,04 грн., у тому числі за основним платежем 48770,54 грн., штрафні санкції 4681,50 грн.
В обгрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту Податкового органу №351/10-17-22-02/35694659 від 27.06.2014 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будтрансгруп МЗ», код за ЄДРПОУ 35694659, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.01.2011 по 30.04.2014» (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає їх хибними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах, тоді як реальність та правомірність господарської діяльності Товариства зі вказаним контрагентом підтверджується відповідними первинними та іншими документами.
Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях проти позову послався на обставини, викладені в Акті перевірки.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ», код за ЄДРПОУ 35694659, зареєстроване як юридична особа 14.11.2008 Баришівською районною державною адміністрацією Київської області. Види діяльності Товариства за КВЕД: 43.11 Знесення; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
З 18.06.2014 по 24.06.2014 посадовими особами Податкового органу на підставі наказу від 12.06.2014, направлення №257 від 18.06.2014 та постанови про призначення позапланової документальної перевірки старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Шуліки А.О. від 20.05.2014, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.01.2011 по 30.04.2014.
За результатом вказаної перевірки складено акт №351/10-17-22-02/35694659 від 27.06.2014, відповідно до висновків якого встановлено порушення з боку Товариства п. 185.1 ст. 185, пп.186.2.1 п.186.2 ст.186, п. 188.1 ст.188, п. 198.1 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 48770,54 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму 30048,54 грн., за липень 2011 року на суму 14129 грн., за серпень 2011 року на суму 3123,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 980,00 грн., за листопад 2011 р. на суму 490,00 грн.
В Акті перевірки зазначено, що висновки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Будтрансгруп МЗ» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» за червень 2011 року викладені в Акті від 25.10.2013 №1098/22/35694659, яким встановлено заниження Товариством податку на додану вартість по взаємовідносинам зі вказаним контрагентом в сумі 41263,92 грн.
Судом встановлено, що на підставі Акту від 25.10.2013 №1098/22/35694659 Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від №0004782202 від 08.11.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 45945,42 грн, у тому числі за основним платежем - 41263,92 грн, за штрафними санкціями - 4681,50 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 у справі №810/6637/13-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004782202 від 08.11.2013, винесене Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2014 у справі 810/6637/13-а відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Переяслав-Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ» до Переяслав-Хмельницька об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Отже постанова Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 у цій справі набрала законної сили 25.07.2014.
Також зі змісту Акту перевірки вбачається, що Податковим органом отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва Акт від 12.10.2012 №842/22-10/31663124 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фасадрем-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011 по 30.09.2012, в якому встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів ТОВ «Фасадрем-Сервіс», а первинних документів бухгалтерського та податкового обліку при здійсненні господарських відносин для проведення перевірки не надано. Фактично у ТОВ «Фасадрем-Сервіс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Таким чином, взаємовідносини ТОВ «Будтрансгруп МЗ» з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків та мають ознаки безтоварних операцій.
Крім того, Акт перевірки містить посилання на постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Шуліки А.О. від 20.05.2014, винесену у рамках кримінального провадження №32013100200000041 від 22.03.2013 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України. Цитуючи вказану постанову слідчого, посадові особи Податкового органу у Акті перевірки послалися на показання директора ТОВ «Фасадрем-Сервіс» ОСОБА_3, відповідно до яких останній зареєстрував підприємство за грошову винагороду і не має відношення до його господарської діяльності.
Посилаючись на викладене, Податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини ТОВ «Будтрансгруп МЗ» та ТОВ «Фасадрем-Сервіс» мають ознаки безтоварних операцій, є нікчемними, та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що й стало підставою для твердження про заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 48770,54 грн.
На підставі Акту перевірки Баришівським відділенням Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007482202 від 17.07.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 53452,04 грн., у тому числі за основним платежем 48770,54 грн., штрафні санкції 4681,50 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Будтрансгруп МЗ» (замовник) та ТОВ «Фасадрем-Сервіс» (виконавець) у травні 2011 року здійснювалися на підставі договору №ФС-185 від 18.05.2011 про надання будівельних машин та механізмів, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги з перекидки та погрузки відсіву бульдозером двома фронтальними погрузчиками та двома екскаваторами в кар'єрі Пудлівці за адресою: Кам'янець-Подільський, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору. На підтвердження виконання умов даного договору у вказаний період та його оплати позивачем надані належним чином завірені копії: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (номенклатура перекидка відсіву, погрузка відсіву) №ФС-0000001 від 31.05.2011 на загальну суму 292623,25 грн., у т.ч. ПДВ 48770,54 грн. (т.1 а.с.107); рахунку-фактури №ФС-1 від 31.05.2011 (номенклатура перекидка відсіву, погрузка відсіву) на загальну суму 292623,25 грн., у т.ч. ПДВ 48770,54 грн. (т.1 а.с.108); податкової накладної №1 від 31.05.2011 (номенклатура перекидка відсіву, погрузка відсіву) на загальну суму 292623,25 грн., у т.ч. ПДВ 48770,54 грн. (т.1 а.с.109), платіжного доручення №92 від 15.06.2011 на загальну суму 292623,25 грн., у т.ч. ПДВ 48770,54 грн. (т.1 а.с.110); заявки від 18.05.2011 про надання послуг (т. 1 а.с.111); заявки від 19.05.2011 на початок відпуску відсіву, адресованої філії «Кам'янець-Подільська ДЕД» (т.1 а.с.112); довідок про виконані роботи за період з 20.05.2011 по 31.05.2011; товарно-транспортних накладних; фотографій процесу завантаження-відвалки.
Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Будтрансгруп МЗ» (покупець) укладено договір поставки від 19.05.2011 №19/11 з філією «Кам'янець-Подільська ДЕД» на передачу товару (відсів). Наданими на підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем копіями первинних та інших документів підтверджується факт передачі товару (послуг) та їх оплата. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами сторін договору (т.1 а.с. 82-103).
Крім того, ТОВ «Епіцентр К» (покупець) укладено договір від 19.05.2011 з ТОВ «Будтрансгруп МЗ» (продавець) на придбання товару. Наданими на підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем копіями первинних та інших документів підтверджується факт передачі товару (послуг) та їх оплата. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами сторін договору (т.1 а.с. 52-81).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012 №842/22-10/31663124 та матеріали кримінального провадження №32013100200000041 від 22.03.2013 не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності зі вказаним контрагентом.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.
Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ «Будтрансгруп МЗ» та ТОВ «Фасадрем-Сервіс», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.
В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами, як і докази використання цих послуг у власній господарській діяльності.
Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всупереч вимогам п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, є безпідставними.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах ТОВ «Будтрансгруп МЗ» та ТОВ «Фасадрем-Сервіс», тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеним суб'єктом господарювання у звітних документах.
Наявність у позивача належним чином оформленої податкової накладної, отриманої у межах взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкової накладної, суд дійшов висновку про обгрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Фасадрем-Сервіс».
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.
Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Фасадрем-Сервіс», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за результатами господарської діяльності з ТОВ «Фасадрем-Сервіс».
Окрім викладеного, суд звертає увагу на таке.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Як встановлено з матеріалів справи, документальну позапланову виїзну перевірку Товариства проведено на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
В той же час, пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Всупереч викладеним положенням діючого податкового законодавства відповідач за результатами проведеної перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, на підставі постанови слідчого прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, оскаржуване рішення Податкового органу прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
Податковим органом не доведено правомірності своїх дій при складені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ТОВ «Будтрансгруп МЗ» та ТОВ «Фасадрем-Сервіс»; доведеність обгрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» №0007482202 від 17 липня 2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ» (код за ЄДРПОУ 35694659) судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.