Справа № 2- 164/09

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       28 січня 2009 року Червонозаводський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Артакової Л.О. , при секретарі - Вараксіній Н.С. ,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа  - ОСОБА_3,  про  усунення перешкод прав власника та виселенні,

                                                                   в с т а н о в и в:

         Позивачка ОСОБА_1   звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2.  про усунення перешкод прав власника та виселенні, вказавши на те, що чотирьохкімнатна  квартира АДРЕСА_1,  належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Харківською державною нотаріальною конторою 11.10.2004р., р№7-1596.

         Крім  неї, в квартирі зареєстровані та проживають колишній чоловік - відповідач ОСОБА_2. та їх син ОСОБА_3.

         Протягом усього часу проживання в спірній квартирі відповідач ОСОБА_2. зловживає спиртніми напоями,  постійно вчиняє скандали, що негативно впливає на стан її здоров”я, він створює неможливі  умови для сумісного проживання, у зв”язку з цим вони зверталися  до Червонозаводського РВ ГУ МВСУ в Харківській області. ОСОБА_2. не приймає участі в  оплаті комунальних послуг.

         Проживання ОСОБА_2. порушує її права власника на безперешкодне володіння, користування та розпорядження квартирою, тому вона просить виселити його.   

         Третя особа - ОСОБА_3. в судове засідання не з”явився, про час та місце судового засідання був  повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав.

         Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, дійшов до наступного.

         Судом встановлено, що спірне житлове приміщення - чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 належить по праву приватної власності  позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2004р., виданого приватним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори, р№7-1596 (а.с.5-7,8-9).

         За вищевказаною адресою зареєстровані та проживають:  ОСОБА_1 -позивачка по справі, ОСОБА_3. -  син - ОСОБА_3. (а.с. 11),  та  ОСОБА_2. - відповідач по справі (а.с.84,85).

         В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2.пояснив, що він вселився та був зареєстрований в спірному житловому приміщенні   зі згоди батьків позивачки, колишніх власників квартири -ОСОБА_4 ,  як  член їх родини.    

        Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу,  шлюб між ОСОБА_2. і ОСОБА_1 було розірвано  , про що  зроблено відповідний актовий запис за №208 від 29.06.2000р. (а.с.10). 

        Згідно ст.156 ЖК України члени родини власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить на праві власності, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

        Відповідач ОСОБА_2.   пояснив, що при його вселенні письмової угоди про порядок користування квартирою з ним укладено не було.

        В судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1  пояснила, що проживати разом з відповідачем ОСОБА_2. в одній квартирі неможливо, між ними склалися неприязливі відносини,  тому що ОСОБА_2. без дозволу бере її їжу, не дозволяє їй запрошувати до себе гостей, провокує сварки, а потім звертається до міліції.

        Факт неприязлевих відносин між позивачем та відповідачем підтверджується постановами про відмову в порушенні кримінальної справи, прийнятими протягом 2007-2008 років за заявами ОСОБА_2. і ОСОБА_1

        Одночасно і ОСОБА_2., і ОСОБА_1 були офіційно попереджені про недопущення з їх боку сварок в сім”ї (а.с.92,100) .       

        У відповідності до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо ці порушення не були поєднані з позбавленням володіння.

        В той же час відповідно до статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користуванні ним інакше як на підставах і в порядку, передбачених законодавством.

        Відповідно до ст.157 ЖК УРСР членів сім”ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу.

        Відповідно  до  ст.109 ЖК УРСР виселення із жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

        Підставами для виселення  наймача, члена його сім”ї або інших осіб, які проживають разом з ним, відповідно до цієї статті, є систематичне руйнування чи псування жилого приміщення, або використання його не за призначенням, або систематичне порушення правил соціалістичного співжиття, що  роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.

        В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5. надала суду копію постанови Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12.12.1996 року, з якої вбачається, що відносно ОСОБА_2. була порушена кримінальна справа за ст.206 ч.1 КК України, в редакції 1960р., оскільки він 28.10.1996р. за місцем свого проживання за адресою:АДРЕСА_1, в ході сварки із колишньою дружиною ОСОБА_1 та її матір”ю ОСОБА_6, наніс останній удар в голову, завдавши легкі тілесні ушкодження. Вказаною постановою провадження у справі було закрито за примиренням потерпілої з підсудним на підставі ст.106 ч.2 КК України .

        В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що в подальшому поведінка відповідача не змінилася, проживання разом з ним в квартирі є неможливим та небезпечним для життя.

        Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_7., подруга позивачки ОСОБА_1, пояснила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. склалися вкрай неприязливі відносинивона неодноразово була присутньою при сварках, які за місцем проживання безпідставно вчиняв ОСОБА_2., в ході яких він висловлювався нецензурною лайкою, ображав гідність ОСОБА_1, погрожував їй фізичною расправою, кидався на неї з сокирою, хотів підпалити квартиру для чого  облив її керосином.

        Статтею 48 Закону України „Про власність” передбачено, що власник може вимагати усунення усяких порушень його прав, хоча б вони й не були пов”язані з позбавленням володіння.

        Позивачка ОСОБА_1 яка є власником спірної квартири, доказала неможливість спільного проживання з відповідачем ОСОБА_3. в одній квартирі, відповідач ОСОБА_3. був офіційно попереджений  про недопущення  сварок в сім”ї , але продовжує.

        Відповідач ОСОБА_3. пояснив в судовому засіданні, що він не заперечує против виселення, але за умови, що позивачка надасть йому однокімнатну квартиру.

        Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.        

        Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.387,391 ЦК України, ст.ст. 9,156,157,  116 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

        Позов  ОСОБА_1 задовольнити .

        Усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.                    

         Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку через Червонозаводський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.                  

                         Суддя                                                                 Л.О.Артакова