ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р. Справа № 917/1071/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Горбачова Л.П.,

при секретарі Полубояриній Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача -Чорного Є .О. (дов. №б/н від 19.05.2014р.),

відповідача - Мацак А.М. (дов.№01-15/02-1 від 11.01.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вх.№2191П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2014 року по справі №917/1071/14,

за позовом Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ,

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Полтава,

про стягнення коштів 79310 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Дочірнє підприємство "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 79310, 00 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.07.2014 року (суддя Тимошенко К.В.) в позові відмовлено повністю.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено докази та неправильно застосовано норми матеріального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.14 року по справі №917/1071/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Також просить суд визнати поважними причини неподання додаткових доказів до апеляційної скарги та прийняти до розгляду додатковий доказ - висновок експертного дослідження №08/02. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилається на те, що доказом понесення матеріальних збитків позивачем є відшкодування їх на підставі угоди про добровільне відшкодування матеріальних збитків від 02.07.2013р. №17/13-71, згідно з угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2013р. №17/13-72 шляхом проведення взаємозаліку, що підтверджується Актом звірки розрахунків від 30.09.2013 року. Також апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття в якості доказу положень висновку від 30.04.2013р. з підстав проведення оцінки вартості ТЗ через три місяці після події (ДТП) є необґрунтованим, оскільки не містить всупереч ст.84 Господарського процесуального кодексу України посилань на норму закону, якою керувався суд першої інстанції.

Разом з апеляційною скаргою до суду було надано висновок експертного дослідження №08/02, який позивач просить суд прийняти до розгляду як додатковий доказ, оскільки суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про залучення до матеріалів справи цього висновку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказаний висновок експертного дослідження №08/02 не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки він не був предметом дослідження у суді першої інстанції, а відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Однак, таких обґрунтувань суду апеляційної інстанції відповідач не надав.

Представник апелянта у судовому засіданні 11.09.2014р. вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на апеляційну скаргу посилається на те, що належним доказом завдання збитків у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України є експертний висновок. Однак, як зазначає відповідач, наданий позивачем висновок про вартість майна від 30 квітня 2013 року, складений ТОВ «Оцінка і консультації» не є належним доказом, адже на момент подання позовної заяви втратив чинність, яка становить 6 місяців з дати оцінки.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши рішення господарського суду щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.01.2013р. близько 19 год. 00хв. на 282 км. автошляху Київ-Харків в с. Коноплянка Великобагачанського району, водій Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", керуючи автомобілем “GREAT WALL HOVER” д.н.з. АА 6482 АІ, потрапив на слизьку ділянку дороги, де автомобіль став некерованим, виїхав за межі проїзної частини в лівий кювет та перекинувся.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що ДТП сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а саме: у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо оброблення дороги в умовах ожеледиці.

Згідно з договором найму (оренди) транспортних засобів №27/09/27/12-36 від 20.03.2012р. Дочірнє підприємство "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (орендар) отримало у найм (в оренду) від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" автомобіль “GREAT WALL HOVER” д.н.з. АА 6482 АІ.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з угодою №17/13-71 від 02.07.2013р. про добровільне відшкодування матеріальних збитків, заподіяних пошкодженням майна, добровільно відшкодувало орендодавцю збитки від пошкодження орендованого майна.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частина 1 статті 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписи даної норми цивільного права передбачають деліктну відповідальність, тобто таку, що виникла не з зобов'язання по договору, а із завдання шкоди. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери, що тягне негативні майнові наслідки для заподіювача шкоди.

У ч.1 ст. 1166 ЦК України міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди.

Таким чином, виходячи з норм Цивільного кодексу України, зокрема, ст.1166 ЦК, позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, наявність шкоди (та її розмір) і причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками (шкодою).

Так, збитки у позовній заяві розраховані, як сума відшкодованих позивачем орендодавцю - Дочірній компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - 480,00 грн. витрат на проведення технічної експертизи та 78830, 00 грн. матеріальних збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля, визначених відповідно до висновку від 30.04.2013р. виконаного ТОВ "Оцінка і консультація".

Як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, позивач не надав доказів наявності витрат на проведення експертизи, розміру таких витрат, підстав віднесення цих витрат до збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, доказів заподіяння цих збитків відповідачем.

Господарський суд Полтавської області вірно зазначив, що відшкодування вказаних витрат позивачем іншій особі (орендодавцю) не доводить наявність таких витрат, протиправність поведінки відповідача та понесення таких витрат внаслідок протиправної поведінки відповідача.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.01.2013р., з якого вбачається, що 22.01.2013р. на автодорозі Київ-Харків в с.Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області на 282км. водій автомобіля “GREAT WALL HOVER” д.н.з. АА 6482 АІ, не впоравшись з керуванням, скоїв ДТП. (а.с.82-а.с.88)

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку відновленого ремонту пошкодованого автомобіля GREAT WALL HOVER інв. №GТ2255, № шасі LGWFF3А536ВО53722, реєстраційний номер АА6482АІ; визначення справедливої (ринкової) вартості автомобіля GREAT WALL HOVER інв. №GТ2255, № шасі LGWFF3А536ВО53722, реєстраційний номер АА 6482 АІ (без урахування пошкоджень отриманих у ДТП), згідно з додатком №4 до договору №17/13-19 від 25.01.2013р. (Замовлення на оцінку майна №3), визначення збитків балансоутримувача у результаті пошкодження автомобіля GREAT WALL HOVER інв. №GТ2255, № шасі LGWFF3А536ВО53722, реєстраційний номер АА6482 АІ у ДТП, сума збитків становить 78830,00 грн.

З Акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги на ділянці автомобільної дороги Київ-Харків Довжанський М-03, на якій скоєна ДТП, комісією встановлено, що проїзна частина дороги оброблена протиожеледними матеріалами (а.с.89-а.с.90).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оцінка здійснювалась 30.04.2013р., тобто більше ніж через три місяці після ДТП (а.с. 108-а.с.140).

Як вбачається з матеріалів справи, в основу звіту про незалежну оцінку відновленого ремонту пошкодованого автомобіля GREAT WALL HOVER виконаного 30.04.2013р. було покладено калькуляцію №943 від 07.05.2013р. (а.с.129-а.с.135). Також у вказаному звіті, зазначено, що метою даної оцінки є визначення вартості відновленого ремонту та ринкової вартості КТЗ (без урахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП). Також не зазначено місце проведення оцінки вартості автомобіля GREAT WALL HOVER.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доказів того, що визначені у звіті збитки заподіяні саме під час ДТП, яка сталася 22.01.2013р., позивач не надав. Також не підтверджено доказами твердження позивача про те, що з моменту ДТП - 22.01.2013р. і по 30.04.2013р. (здійснення оцінки пошкодженого авто) автомобіль GREAT WALL HOVER знаходився на подвір'ї позивача - Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», а в судовому засіданні апеляційного суду представник пояснив, що автомобіль був доставлений після ДТП до м.Києва.

Крім того, в копії протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди відсутні відомості про наявність будь-яких пошкоджень автомобіля.

Таким чином, наданими позивачем доказами не підтверджується заподіяння збитків в сумі 78830,00 грн. від пошкодження майна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.01.2013р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок протиправної поведінки відповідача.

З матеріалів справи вбачається, а саме з протоколу огляду місця ДТП: стан покриття - ожеледиця, сліди шин - об'ємні, сліди гальмування - спарені, наявність відокремлених від транспортного засобу частин та інших об'єктів (крил, коліс, уламків кузова, частинок фарби, осколків скла, обсипання землі, вантажу, що перевозився, слідів рідини та ін.) - відсутні, наявність слідів зіткнення транспортного засобу з навколишніми предметами - відсутні, інші сліди і негативні обставини - відсутні. При цьому в протоколі не вказано про наявність слідів ковзання, заносу і т.д., тобто відсутні відомості про те, що саме ожеледиця була причиною ДТП.

Таким чином, в обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що про відсутність порушень правил дорожнього руху з боку водія позивача свідчить відсутність справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Зазначені доводи не можуть бути враховані судом, оскільки не доводять того факту, що ДТП сталася внаслідок протиправної поведінки відповідача, оскільки жодна посадова особа відповідача також не притягалася до адміністративної відповідальності по даній ДТП.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Колегія суддів не вбачає наявність складу правопорушення відповідача, передбаченого ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України .

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2014 року по справі №917/1071/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.09.2014 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.