а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2008 р. Справа № 2-а-13759/08
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Драчук Т.О.
при секретарі Димчишеній Т.В.
за участю:
сторони не з'явилися за заявами,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та поновлення виплати пенсії у нових розмірах,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами.
Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва позивачу призначена та виплачується пенсія за вислугу років відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”в розмірі 90% від середньомісячного заробітку. Позивач вважає, що протягом 2008 року відповідач проводив виплату пенсії не в повному обсязі всупереч вимогам Закону України “Про прокуратуру”.
Так, позивач зазначає, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. №34 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”з 01.03.2008 р. відповідач повинен був провести відповідний перерахунок, керуючись положеннями ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”, виходячи із встановлених цією статтею 90% середньомісячного заробітку, тобто 15020,50 грн.х0,90=13518,45 грн. Однак, починаючи з 01.03.2008 р. пенсія позивачу виплачувалась у розмірі 10045,12 грн. замість 13518,45 грн.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з вимогою про перерахунок пенсії, в чому йому було відмовлено.
Не погоджуючись з діями територіального органу Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду та просить суд визнати дії відповідача щодо проведення виплати йому пенсії в розмірі 10045,12 грн. такими, що суперечать чинному законодавству України; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок його пенсії відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”з 1 березня 2008 р. та виплатити різницю, яка виникла за цей період; зобов'язати відповідача в подальшому проводити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва - у своїх запереченнях на адміністративний позов (№ю/08 від 12.12.2008 р.) не погоджується з вимогами позивача. При цьому посилається на те, що порядок обчислення пенсій та підвищень до них залишився не врегульованим, оскільки положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”визнані Конституційним Судом України не конституційними. Рішення про поновлення дії законодавчих актів України не приймалося. У зв'язку з цим Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва при визначенні розміру пенсії позивача керується постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд, керуючись ч. 3 ст. 122 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з довідкою Управління ПФУ в Дарницькому районі м. Києва №1300/1К від 24.11.2008 р. позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в цьому Управлінні та отримує пенсію, що призначається працівникам, які займали прокурорські посади при повній вислузі років.
Як вбачається з цієї довідки, станом на листопад 2008 р. розмір виплачуваної позивачу пенсії становить 10045,12 грн.
В матеріали справи позивачем подана довідка Генеральної прокуратури України №18-150 зп від 06.03.2008 р., видана для пред'явлення Пенсійному фонду України, відповідно до якої заробітна плата з 01.02.2008 р. складається з: основного окладу -2284,00 грн.; кл. чину -135,00 грн.; вислуги років -1087,60 грн.; щомісячної премії, на яку нараховуються страхові внески 6932,54 грн., а також доплат, передбачених чинним законодавством: надбавки за виконання особливо важливої роботи -3425,94 грн.; матеріальної допомоги на оздоровлення -577,71 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб -577,71. Всього -15020,50 грн.
Згідно з оглянутим судом витягом з трудової книжки позивача стаж роботи, який дає йому право на виплату пенсії відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”, становить 26 р.
Судом також встановлено, що у відповідь на звернення позивача про перерахунок пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва листом за №3067/06 від 24.11.2008 р. йому відмовлено у проведені перерахунку пенсії відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Позивач, не погоджуючись з такими діями Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду за місцем проживання.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що умови і порядок призначення пенсії працівникам органів прокуратури встановлюються Законом.
Так, відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 1 ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”позивачу призначена і виплачується пенсія за вислугу років у розмірі 90% від середньомісячного заробітку з урахуванням 26 років спеціального стажу.
Підстави перерахунку пенсії працівників прокуратури передбачені у ч. 17 ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. №34 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників аппарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”та передбачено з 01.02.2008 р. підвищення на 45% посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців аппарату органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів.
Оцінюючи в сукупності подані сторонами докази суд встановив, що з урахуванням положень вищезазанчених Закону та постанови Кабінету Міністрів України, пенсія позивача повинна становити 90% від середньомісячного заробітку, а саме: 15020,50 грн.х0,90%=13518,45 грн., тобто в розмірі, більшому 10000 грн.
Відповідач в своїх запереченнях проти заявленного позову посилається на те, що при визначенні розміру пенсії позивача керувався положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а також постановою Кабінету Мінстрів України №530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ч. 14 ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”доповнено в такій редакцій “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць”.
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними) положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, п/п 7 пункту 19, пунктів 20-22,24-34, п/п 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”та пункту 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до п. 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі №1-28/2008 положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України”якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Рішення Конституційного Суду України від №10рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі №1-28/2008 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, і що передбачено у самому рішенні (п. 6 резолютивної частини).
Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”були встановлені обмеження розміру пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”, зокрема передбачено, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України “Про прокуратуру”(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.
Відповідач не заперечує, що при визначенні розміру пенсії позивача протягом 2008 р. керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Однак, вищезазначене не відповідає вимогам Закону з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що встановлені вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України обмеження розміру пенсії працівникам прокуратури не відповідають розміру, встановленому Законом України “Про прокуратуру”.
Зокрема, як зазначалося вище, позивач з урахуванням стажу роботи та положень ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”має право на виплату пенсії у розмірі 90% середньомісячного заробітку.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 501 Закону України “Про прокуратуру”, а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Така позиція зазначається і в рішеннях Верховного Суду України.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 8 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд встановив, що відмовляючи позивачу ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його пенсії відповідно до розміру, передбаченого у ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва діяло необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для вирішення порушеного в зверненні позивача питання, а також всупереч Закону України “Про прокуратуру”.
Крім того, з наданих суду довідки Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва №1300/1К від 24.11.2008 р. та листа Управління за №3067/06 від 24.11.2008 р. суд встановив, що право позивача на отримання пенсії у розмірі, передбаченому ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”, порушувалось протягом 2008 р., з моменту проведення перерахунку за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. №34 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.
Визначаючись щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача і в подальшому проводити перерахунок та виплату його пенсії відповідно до ст. 501 Закону України, суд виходить з того, що зазначене не суперечить змісту чинного законодавства, оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення встановлюються виключно законами України.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача у справі -Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва -провести перерахунок пенсії пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”з 01 березня 2008 р. та виплатити різницю, яка виникла за цей період. Вказаний позивачем період суд вважає правомірним, оскільки це підтверджується належними доказами у справі, та не заперечується сторонами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з
Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 11, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 10045,12 грн. неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”з 01 березня 2008 р. та виплатити різницю, яка виникла за цей період.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в подальшому проводити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”.
Постанову суду допустити до негайного виконання в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”з 01 березня 2008 р. та виплатити різницю, яка виникла за цей період у межах суми за один місяць.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3,40 грн. за рахунок державного бюджету.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У повному обсязі постанова виготовлена 17.12.2008 р.
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна