ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2006 Справа № А23/239-1
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К.
суддів: Кузнецової І.Л. (доповідача) , Швеця В.В.,
при секретарі Гайдук Ю.
за участю представників сторін :
від позивача: Дмитрук В,М., довіреність №б/н від 30.09.05;
від відповідача :Піскова А.П., довіреність №45729/10/100 від 30.10.05 ; Зибало Н.О., довіреність №9760/10/100 від 31.03.06; Босько Є.С., довіреність №45733/10/100 від 31.10.05;
розглянувши апеляційні скарги приватного підприємства "Лани Придніпров"я", м.Дніпродзержинськ та державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.05р. у справі № А23/239-1
за позовом: приватного підприємства "Лани Придніпров"я", м.Дніпродзержинськ
до державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2005р. у справі №А23/239-1 (суддя І.Ю.Добродняк) позов приватного підприємства (далі-ПП) “Лани Придніпров’я” задоволено частково, податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у м.Дніпродзержинську №0001602301/0 від 11.04.2005р., №0001602301/1/18938/10/23-1 від 17.06.2005р., №0001602301/2/30952/23-1 від 19.08.2005р. скасовані, податкові повідомлення-рішення №0001612301/0 від 11.04.2005р., №0001612301/1/18940/10/23-1 від 17.06.2005р., №0001612301/2/30951/23-1 від 19.08.2005р. скасовані в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1414262 грн.54коп., з яких 707 131 грн.27 коп. –основний платіж , 707 131грн. 27 коп. –штрафні санкції, в решті в позові відмовлено;
- при задоволенні позовних вимог господарський суд посилався на те, що наявність судового рішення про визнання недійсними установчих документів ПП “Енер-Тек”, контрагента позивача за договором купівлі-продажу №01/03 від 05.01.2004р., не випливає на визнання податкового зобов’язання останнього з податку на прибуток, на те, що зазначений договір та договір, укладений позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) “Феоніт” передбачають компенсацією за товари, які є предметом цих договорів, у зв’язку з чим факт безоплатного їх отримання позивачем відсутній, а також на те, що підстави визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 707 131грн. 27 коп. за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податковою інспекцією не наведені;
- відмовляючи в задоволенні решти позову, господарський суд виходив з правомірності висновків податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту, оскільки податкові накладні ПП “Енер-Тек” та ТОВ “Омега-Б” оформлені з порушенням норм Закону України “Про податок на додану вартість”;
- не погодившись з постановою господарського суду, ДПІ у м.Дніпродзержинську подала апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати в частині скасування податкових повідомлень-рішень, прийняти нову постанову та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі;
- у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права;
- при цьому податкова інспекція вказує на те, що внаслідок визнання недійсними рішенням Шевченківського районного суду м. Києва установчих документів ПП “Енер-Тек” та встановлення цим рішенням обставин стосовно створення підприємства без відповідного рішення осіб, які вказані як засновники, підпису відповідних документів без мети створення і за винагороду, суми включені позивачем у валові витрати залишаються документально не підтвердженими, а також на те, що позивач не має права на податковий кредит по господарських операціях з ТОВ “ПромтехКом” згідно з п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки дане товариство фінансово-господарської діяльності на протязі ІІ півріччя 2004 року не здійснювало і відповідні суми податку на додану вартість до складу податкових зобов’язань не включало;
- апеляційна скарга на постанову господарського суду подана також і ПП “Лани Придніпров’я”;
- з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, підприємство просить цю постанову скасувати, прийняти нову постанову та повністю скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення;
- одночасно скаржник зазначає, що податковою інспекцією під час розгляду справи господарським судом не було надано належних доказів своєчасності направлення на адресу підприємства рішення про результати розгляду скарги в порядку адміністративного узгодження, у зв’язку з чим, вказана скарга вважається такою, що задоволена повністю і податкова інспекція була не вправі постановляти повторні податкові повідомлення-рішення, крім того, на дату укладення договору купівлі-продажу і дату видачі податкових накладних ПП “Енер-Тек” перебувало на обліку як платник податку на додану вартість, а визнання в судовому порядку недійними з моменту реєстрації установчих документів платника податків і його свідоцтва як платника податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність тільки за наявності вини, при цьому, податковою інспекцією наявність такої вини з боку підприємства не доведена;
-ПП “Лани Придніпров’я” та ДПІ у м.Дніпродзержинську проти апеляційних скарг заперечують.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2005р. ДПІ у м.Дніпродзержинську прийняті податкові повідомлення-рішення №0001602301/0, яким визначена сума податкового зобов’язання ПП “Лани Придніпров’я” по податку на прибуток в розмірі 3 664 700грн., у тому числі, 1 837 700грн. –основний платіж, 1 827 000 –штрафні (фінансові) санкції та №0001612301/0, яким визначена сума податкового зобов’язання товариства по податку на додану вартість в розмірі 4 355 800грн., у тому числі, 2 177 900грн. –основний платіж, 2 177 900грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №88/23-106/32815651 від 08.04.2005р., складеного за результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання підприємством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01. по 31.12.2004р.
Даною перевіркою встановлено, що в порушення п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не включено до складу валового доходу в ІV кварталі 2004 року суму 66 700 грн. за реалізований ячмінь у кількості 75,758 тонн ПП "Промсервіскомплект";
в порушення п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не включено до складу валового доходу в ІV кварталі 2004 року суму 117 000 грн., яка складається з кредиторської заборгованості по ПП "Енер-Тек" –54 100 грн., ТОВ "Феоніт" –62900 грн.;
в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищені валові витрати за 2004 рік на суму 7 167 100 грн. по операціях з ПП "Енер-Тек", установчі документи якого визнані в судовому порядку недійсними.
При цьому податковою інспекцією враховані (збільшені) валові витрати підприємства у сумі 130 500грн. –послуги банківської установи, у зв’язку з чим податковою інспекцією зроблений висновок про заниження підприємством податку на прибуток за 2004 рік на суму 1 837 700 грн.
При перевірці правильності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковою інспекцією встановлено, що підприємством в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у січні-квітні 2004 року включені по складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з придбання ячменю та відсіву у ПП "Енер-Тек", установчі документи, свідоцтво платника податку на додану вартість якого визнані в судовому порядку недійсними.;
в порушення пп.7.2.1 (е, ж), п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у квітні 2004 року підприємством до складу податкового кредиту включена сума податку на додану вартість у розмірі 13 300 грн. згідно з податковими накладними, в яких не вказані назва товару, конкретна ціна, обсяг по кожній одиниці товару.
У зв’язку з викладеними обставинами податковою інспекцією виявлено заниження податку на додану вартість у розмірі 2177955 грн.
Податкові повідомлення-рішення були оскаржені підприємством в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Рішенням ДПІ № 18249/10-23 від 17.06.05 (т.2. а.с.56-60) про результати розгляду первинної скарги (строк розгляду скарги було продовжено рішенням від 04.05.05 до 17.06.05) податкове повідомлення-рішення від 11.04.05 № 0001602301/0 скасовано, винесено більш сприятливе на загальну суму 3 575 600,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 11.04.05 № 0001612301/0 скасовано, винесено менш сприятливе на загальну суму 4 356 800,00 грн.
В рішенні про результати розгляду первинної скарги (т.2 а.с.56) зазначено, що за перевіряємий період встановлено завищення підприємством валових витрат на суму 7 158 046,25 грн. (по операціях з ПП "Енер-Тек" в січні-квітні 2004 року з урахуванням встановленого заниження валових витрат в ІV кварталі 2004 року на 130500,00 грн.), а також заниження валового доходу на 117 000,00 грн., внаслідок чого заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2004 рік дорівнює 1 818 761грн.56 коп.
По податку на додану вартість встановлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту на суму 1 457 709грн.25 коп. по операціях з купівлі ячменю у ПП "Енер-Тек" в січні-квітні 2002 року; а також на суму 13 559,48 грн. по податкових накладних, виписаних ПП "Омега-Б".
За наслідками процедури адміністративного оскарження 17.06.05 податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0001602301/1/18938/10/23-1, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3565600,00 грн., у тому числі 1786100,00 грн. –основний платіж та 1789500,00 грн. –штрафні санкції;
№ 0001612301/1/18940/10/23-1, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4356800,00 грн., у тому числі 2178400,00 грн. –основний платіж та 2178400,00 грн. –штрафні санкції.
Повторна скарга підприємства № 2/05 від 01.07.05 залишена Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області без розгляду (лист № 20747/10/25-008 від 12.08.05).
19.08.05 податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0001602301/2/30952/23-1, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3565600,00 грн., у тому числі 1786100,00 грн. –основний платіж та 1789500,00 грн. –штрафні санкції;
№ 0001612301/2/30951/23-1, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4356800,00 грн., у тому числі 2178400,00 грн. –основний платіж та 2178400,00 грн. –штрафні санкції.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до акту перевірки податкове зобов’язання з податку на прибуток визначено податковою інспекцією, виходячи з встановлених фактів завищення підприємством валових витрат при оподаткуванні операцій з ПП “Енер-Тек” на суму 7 158 046грн. 25 коп. та заниження валового доходу на суму 117 000 грн.
Таке визначення базується на нижчевикладеному.
Між ПП “Лани Придніпров’я” (покупцем) та ПП “Енер-Тек”(продавцем) укладено договір купівлі-продажу №01/03 від 05.01.2004р., відповідно до умов якого продавець зобов’язався поставити на адресу покупця товар - ячмінь у відповідності з рахунками. Моментом поставки товару визначено підписання накладної на передачу товару.
На виконання умов договору ПП “Енер-Тек” за накладними №28/1 від 28.01.04р., №25/02 від 25.02.04р., №10/03 від 10.03.04р. та №30/04 від 30.04.04р. поставило на адресу ПП “Лани Придніпров’я” ячмінь загальною вартістю 7 288 546грн. 19 коп.
Дана сума віднесена підприємством до складу валових витрат протягом І та ІІ кварталів 2004 року відповідно в розмірах 5 828 695грн. 69 коп. та 1 459 850грн. 50 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва № 2-10598/2004р від 24.11.04 на підставі ст.8 Закону України "Про підприємництво", п.4 п.33 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності" визнані недійсними установчі документи: статут ПП "Енер-Тек" від 03.09.03 з моменту внесення в державний реєстр та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 39046220 з моменту внесення в реєстр платників податків на додану вартість –15.10.03 (т.1 а.с.47).
Перелічені обставини з урахуванням положень п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” слугували визначальними для висновків перевіряючих про те, що в разі визнання судом статуту та свідоцтва платника податку на додану вартість недійсними з моменту їх видачі суми, включені ПП “Лани Придніпров’я” у валові витрати, залишаються документально не підтвердженими, а первинні документи, складені ПП “Енер-Тек” не є підставою для включення зазначених в них сум до податкового обліку підприємства.
Такі висновки перевіряючих цілком обґрунтовано визнані господарським судом помилковими, оскільки наявність рішення стосовно визнання недійсними установчих документів щодо визнання недійсними установчих документів ПП “Енер-Тек” не впливає на визначення податкового зобов’язання підприємства по податку на прибуток.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону).
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На момент проведення перевірки, ПП "Енер-Тек" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не виключено, не втратило відповідно до норм цивільного законодавства своєї цивільної правоздатності. Укладений ПП “Лани Придніпров’я” з ПП "Енер-Тек" договір № 01/03 від 05.01.04, первинні документи, які підтверджують факт виконання цього договору, в установленому порядку недійсними не визнані. Тому твердження податкової інспекції з посиланням на абз.4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставним, таким, що суперечить нормам податкового законодавства, фактичним обставинам справи. Спірні господарські операції, здійснені підприємством, в повній мірі підтверджені наявними відповідними документами (накладними, квитанціями), обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Як зазначено вище, актом перевірки зафіксовано також і порушення підприємством п.1.23 ст.1 , п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає в тому, що в ІV кварталі 2004 року останнє не включило до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості перед ПП “Енер-Тек” в розмірі 54 100грн. та перед ТОВ “Феоніт” в розмірі 62 900грн.
Внаслідок наявності даних сум в бухгалтерському обліку підприємства, перевіряючі дійшли висновку про безкоштовне отримання ним товарів від ПП “Енер-Тек” та ТОВ “Феоніт” за договорами №01/03 від 05.01.2004р. та №30-06 від 30.06.2004р.
Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
При цьому під безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в п.1.23 ст.1 розуміє товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Між тим, як свідчать копії даних договорів, надані в матеріали справи, останні передбачають компенсацію за отримані товари, фактичні дії підприємства, направлені на здійснення розрахунків за отриманий на підставі цих договорів товар підтверджують оплатний характер взаємовідносин контрагентів.
За таких обставин факт безоплатного отримання товарів відсутній.
Таким чином, правові підстави для включення підприємством вартості отриманих від ПП “Енер-Тек” та ТОВ “Феоніт” товарів на загальну суму 117 000 грн. до складу валового доходу також слід визнати відсутніми.
Тому податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов’язання товариства по податку на прибуток підлягають скасуванню.
Що стосується визначення податковою інспекцією податкового зобов’язання підприємства з податку на додану вартість, то таке визначення мало місце у зв’язку із встановленням під час проведення перевірки факту включення протягом січня-квітня 2004 року до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості товару, отриманого від ПП “Енер-Тек”.
Таке включення здійснено товариством згідно з податковими накладними №№ 28/01 від 28.01.04 сума податку на додану вартість –330581,70 грн.; № 25/02 від 25.02.04 сума податку на додану вартість –475093,56 грн.; № 24 від 10.03.04 сума податку на додану вартість –360063,87 грн.; № 43 від 30.04.04 сума податку на додану вартість –291970,12 грн.
Відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Отже, виходячи з наведених норм перевіряючими встановлена безпідставність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, що виписані особою, яка не є платником податку на додану вартість –ПП "Енер-Тек" на загальну суму 1 457 709,25 грн..
Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду відносно правомірності дій податкової інспекції, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.
В даному випадку, спірні податкові накладні виписані особою (ПП "Енер-Тек"), свідоцтво платника податку на додану вартість якої визнані в судовому порядку недійсним.
Актом перевірки зафіксовано також і те, що в квітні 2004 року до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ "Омега-Б", м. Дніпропетровськ на поставлені підприємству продукти харчування,:
№ 662 від 12.04.04 –на загальну суму 27114,93 грн., в т.ч. ПДВ –4519,15 грн.
№ 680 від 22.04.04 –на загальну суму 54242,00 грн., в т.ч. ПДВ –9040,00 грн.
Підпункт 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначає, що платник податку (продавець) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (абз.4)
Згідно абз.2 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяє включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, у зазначених вище податкових накладних в графі "номенклатура поставки товарів (послуг, робіт)" вказано - продукти харчування в асортименті, конкретна назва продукту харчування відсутня, у графах "одиниця виміру товару", "кількість (об’єм, обсяг)", "ціна продажу одиниці товару без урахування податку на додану вартість " –також не вказані конкретна ціна, кількість по кожній одиниці товару.
Докази звернення підприємства до податкового органу з відповідною заявою в порядку пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього ж Закону відсутні. Податкові накладні № 662 від 12.04.04, № 680 від 22.04.04 прийняті підприємством до обліку, зазначені в них суми включені до податкового кредиту.
Таким чином, в даному випадку, спірні податкові накладні оформлені з порушенням норм Закону України "Про податок на додану вартість", витрати підприємства зі сплати податку на додану вартість в загальній сумі 13559,15 грн. слід визнати такими, що не підтверджені податковими накладними.
У зв’язку з викладеним висновок податкової інспекції щодо завищення податкового кредиту на суму 1 471 268,73 грн. зроблений правильно.
Отже в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкового зобов’язання підприємства по податку на додану вартість в сумі 1 471 268грн. 73 коп. слід відмовити.
Підстави визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями на решту суми 707 131,27 грн. (2 178 400,00 грн. - 1471268,73 грн.) податковою інспекцією не визначені, матеріалами перевірки не підтверджені, внаслідок чого дії податкової інспекції щодо визначення підприємству податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 414 262,54 грн., з яких 707 131,27 грн. –основний платіж, 707 131,27 грн. –штрафні санкції, обґрунтовано визнані господарським судом неправомірними.
В цій частині позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами господарського суду, покладеними в обґрунтування оскаржуваної постанови та частковим задоволенням позовних вимог підприємства.
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006р. у справі №37/9 договір купівлі-продажу від 05.01.2004р. №01/03 на суму 8 755 255 грн. 44 коп., укладений між ПП “Лани Придніпров’я” та ПП “Енер-Тек” визнано недійсним з підстав, передбачених ст.208 Господарського кодексу України.
Вказаним рішенням з ПП “Лани Придніпров’я” стягнуто в доход держави 8 755 255грн. 44 коп. вартості продукції (товару), отриманої за договором, а з ПП “Енер-Тек” –вказану суму на користь ПП “Лани Придніпров’я”.
Тобто рішенням суду застосовано односторонню реституцію.
Зазначене свідчить про неможливість виникнення у ПП “Лани Придніпров’я” оподатковуваного прибутку по відповідній господарській операції та відсутність у нього права на податковий кредит.
З урахуванням наведеного постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Доводи податкової інспекції про неприйняття до уваги господарським судом обставин з проведення підприємством з ТОВ “Промтехком” господарської операції з поставки ячменю на підставі угоди №30-04 від 30.04.2004р. та виявлення при цьому порушення п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” визнані апеляційним судом безпідставними, оскільки таке порушення актом перевірки не зафіксовано.
Розділ 1 акту містить лише відомості про проведення підприємством такої операції, перелік платіжних документів згідно з якими здійснювалася оплата продукції та інформацію надану ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська відносно фінансово-господарської діяльності ТОВ “Промтехком”. Але в чому полягає зміст порушення підприємством названих вище норм перевіряючими не зазначено.
Відповідно до п.13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110 (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) факти порушень податкового законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.
У даному випадку, обставини щодо порушення підприємством п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” по взаємовідносинах з ТОВ “Промтехком” є такими, що не доведені податковою інспекцією в установленому порядку.
Посилання підприємства на порушення податковою інспекцією строків направлення рішення про результати розгляду скарги апеляційним судом не прийняті до уваги, оскільки копія цього рішення направлена підприємству рекомендованим листом 17.06.2005р. на його юридичну адресу, конверт з яким повернуто податковій інспекції по закінченню строку зберігання і нез’явленням адресата (т.2, а.с.61). На копії конверта міститься дата відділення поштового зв’язку –17.06.2005р.
Що стосується листа Дніпродзержинського вузлу поштового зв’язку від 29.11.2005р №112, направленого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська про вручення рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням від 21.06.2005р. №197156, то відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
В матеріали даної справи рішення по справі Заводського районного суду м.Дніпродзержинська, в межах якої направлявся запит відділенню поштового зв’язку, підприємством не надано.
У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства
України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
- постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.05р. у справі № А23/239-1 залишити без змін; апеляційну скаргу приватного підприємства "Лани Придніпров"я", м.Дніпродзержинськ та апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську залишити без задоволення;
- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.К.Шуба
Суддя І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Дата виготовлення у повному обсязі 10.07.06р.