Справа № 2 - а - 612/2007 р.    

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2007 року     Таращанський районний суд Київської області     в складі:

головуючого: Бабоїд О.М.  при секретарі: Лола Т.О.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м.  Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 надав до суду адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю,  мотивуючи тим,  що він являється грамадянином,  який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю,  потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії,  інвалідом 3 групи,  захворювання пов'язане з наслідками впливу аварії на ЧАЕС,  непрацюючим пенсіонером.  Згідно зі  ст.  39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  йому,  як непрацюючому пенсіонеру,  який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю,  повинна,  проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до  ст.  76 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» з 1 липня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати становить 440 гривень на місяць.

Оскільки,  мінімальна заробітна плата з 01 липня складає 440 грн,  відповідач повинен був провести перерахування доплати до пенсії згідно зі  ст.  39 Закону,  яка повинна становити 440 грн.

Сума недоплат за 2005 - 2007 роки становить 12679 грн.

Статтею 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  йому,  як інваліду 3 групи,  віднесеному до 1 категорії,  передбачена додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір отримуваної ним додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  не відповідає 50 % мінімальної пенсії за віком,  і виплачується відповідачем в розмірі 9, 96 грн.

Оскільки мінімальна пенсія за віком з 01.10.2007 року становить 415 грн,  відповідач повинен був провести перерахування доплати до пенсії за 2005 - 2007 роки згідно зі  ст.  50 Закону,  виходячи з даного розміру мінімальної пенсії за віком.

Сума недоплат за 2005 - 2007 роки становить 7111, 62 грн.

В зв'язку з тим,  що відповідач відмовив йому в проведенні перерахунку доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії,  за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  згідно з нормами,  встановленими законами України,  він вимушений звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав частково,  від позову в частині проведення перерахунку доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю,  відповідно до  ст.  39 „Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  відмовився,  оскільки являється працюючим пенсіонером,  і просить зобов'язати відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  яка повинна бути встановлена в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком,  за 2005 - 2007 роки,  з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

Просить звільнити його від сплати судового збору,  як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила суду,  що мінімальний розмір пенсії,  який встановлюється окремими нормативно - правовими актами,  не застосовується для визначення соціальних пенсій,  надбавок,  доплат,  додаткових пенсій,  про що прямо зазначається в даних актах (постанови КМУ № 1686 від 10.11.2000 року,  № 544 від 15.04.2003 року).

Величина мінімальної пенсії за віком визначається ЗУ «Про Державний бюджет України»,  а розрахункові величини додаткових пенсій визначаються згідно постанов КМУ № 836 від 26.07.1996 року та № 1 від 03.01.2002 року,  з урахуванням змін,  внесених до  ст.  67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року прямо передбачено обмеження щодо застосування розрахункової величини 19, 91 грн.

Відповідно до  ст.  50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управління виплачує позивачу додаткову пенсію за шкоду,  заподіяну здоров»ю,  в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком (19, 91 х 50 % = 9, 96 грн).

Законні підстави для визначення розміру додаткової пенсії з інших величин відсутні.

 ст.  99 КАС України встановлено річний строк для звернення особи до адміністративного суду за захистом своїх прав,  який обчислюється з дня,  коли особа дізналася,  або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. В зв»язку з цим,  задовільняти вимоги позивача за період 2005 - 2006 роки немає підстав.

Постановою КМУ від 11.04.2002 року № 497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» визначено,  що органи Пенсійного Фонду України здійснюють призначення і виплату пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення»,  та інших законів,  що регулюють виплату пенсій іншим категоріям громадян,  тобто визначено перелік законів,  якими керується ПФУ під час призначення і виплати пенсій.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України,  затвердженого Указом Президента від 03.01.2001 року № 121/2001,  ПФУ є центральним органом виконавчої влади,  що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення,  діяльність якого спрямовується і координується КМУ. Бюджет ПФУ щороку затверджується КМУ.

Управління ПФУ у Таращанському районі є підвідомчим органом ПФУ. У своїй діяльності керується Конституцією і законами України,  актами Президента України,  КМУ,  Положенням про Пенсійний фонд,  

постановами правління на наказами Пенсійного фонду,  наказами та розпорядженнями ГУ Пенсійного фонду України в Київській області.

Враховуючи конституційну норму щодо обов»язкового виконання Постанов КМУ ( ст.  117 Конституції України) управлінням ПФУ у Таращанському районі при призначенні пенсії позивачу були правомірно застосовані вказані постанови КМУ. Враховуючи викладене,  просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3  ст.  121 КАС України,  суд за письмовою згодою сторін розглядає справу під час попереднього судового засідання,  оскільки вирішені всі питання,  необхідні для її розгляду.

Заслухавши пояснення сторін,  розглянувши матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено,  що позивач ОСОБА_1 являється працюючим пенсіонером,  грамадянином,  який постійно проживає території зони посиленого радіоекологічного контролю,  потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії,  інвалідом 3 групи,  захворювання пов'язане з наслідками впливу аварії на ЧАЕС,  що підтверджено копією посвідчення.

31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  оскільки згідно  ст.  50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування,  завданої порушенням цього права,  шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам,  віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії,  додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає,  що особам,  віднесеним до категорії 1,  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  у відповідних розмірах,  зокрема інвалідам III групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком,  виплата зазначеної пенсії відповідно до  ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку,  пенсії чи іншого доходу.

Порядок обчислення щомісячної додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  визначений постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1,  внаслідок чого при визначенні додаткової пенсії позивачу відповідач керувався встановленим даною постановою розміром - 9, 96 грн (19, 91 грн х 50 % = 9, 96 грн).

Розмір додаткової пенсії,  визначений даною постановою KM України,  на думку суду,  суперечить вимогам  ст.  50 Закону та іншим нормативним актам.

Згідно ч.3  ст.  67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  визначеного законом,  підвищується розмір пенсії,  визначений відповідно до  ст.  54 цього Закону,  а також розмір додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю особам,  у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно з ч. 1  ст.  28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25,  а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  визначеного законом.

Позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком,  яка повинна обчислюватися з прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  встановленого  ст.  62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5 з 01 жовтня 2007 року в розмірі 415 грн.

Суд вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню,  оскільки перерахунок додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  повинен бути здійснений,  виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  який встановлювався Законами України «Про державний бюджет України» на 2005 - 2007 роки,  а не з встановленого  ст.  62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  в розмірі 415 грн.

Таким чином,  для позивача,  як інваліда 3 групи,  особи,  постраждало!' внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії,  розмір додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю починаючи з 12.01.2005 року,  повинен розраховуватися,  виходячи із наведених розмірів.

Позиція відповідача грунтується виключно на

постановах Кабінету Міністрів України. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що,  зокрема,  зазначено у рішенні № 8 -рн/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1 - 12/2005),  пов'язану з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція України і закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них,  зокрема,  належать

громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за  ст.  22 Конституції України не допускається.

Статтею 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено,  що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.

У  ст.  7 Конституції України зазначено,  що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -Верховна рада України. Таким чином,  при розгляді даної справи необхідно брати до уваги прожитковий мінімум для осіб,  які втратили працездатність,  встановлений Верховною Радою України,  а не

постановами КМУ,  оскільки КМУ не надано право встановлювати прожитковий мінімум для осіб,  що втратили працездатність.

Виходячи із загального законодавства України,  закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами КМУ.

Конституційні принципи,  на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні,  включаючи і право на пенсійне забезпечення,  передбачені  ст.  ст.  1,  3,  ч. 2  ст. ,   ст.  8,  ч. 2  ст.  19,   ст.  ст.  22,  23,  ч. 1  ст.  24 Конституції України,  набуте у сфері пенсійного забезпечення,  не може бути скасоване,  звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань,  виходячи з положень принципу верховенства права,  закріпленого як  ст.  8 Конституції України,  так і  ст.  8 КАС України.

Згідно з  ст.  99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлений річний строк,  який обчислюється з дня,  коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,  свобод чи інтересів.

Про порушення свого права позивач дізнався 19.02.2007 року після отримання відповіді відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров»ю,  тобто річний строк позовної давності позивачем не пропущено,  оскільки він спливає 19.02.2008 року.

Враховуючи дані обставини,  суд вважає,  що з урахуванням діючих на теперішній час Законів України,  позовні вимоги позивача повинні бути задоволені частково і додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  повинна бути перерахована з 01.01.2005 року в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком,  з послідуючим перерахуванням у відповідності до змін діючого законодавства.

За таких обставин,  суд дійшов до висновку,  що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  відповідно  ст.  50 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  є неправомірними,  оскільки не відповідають вимогам вищевказаних Законів,  а тому позов підлягає задоволенню частково.

Також суд вважає що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору як потерпілий від аварії на ЧАЕС.

Відповідач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 34  ст.  4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Указані обставини встановлено з пояснень сторін,  матеріалів справи,  досліджених в судовому засіданні. Керуючись  ст.  ст.  6, 9, 17, 89, 99, 100, 121, 158-163, 185, 186 КАС України,   ст.  ст.  37,  39,  51,  54,  62,  67,  71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,  постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи",   ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії-" від 05.10.2000 року,   ст. 62,  76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік",   ст.  ст.  28,  42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  з розрахунку 50 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян,  відповідно до  ст.  50 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю,  ОСОБА_1 відповідно до  ст.  50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2005 року з розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком,  з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

В решті позову відмовити.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.