АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа НОМЕР_22-2093 / 2006                                 Головуючий у справі в суді першої

інстанції  Матвейшина О.Б, Доповідач Свинцова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року                                        Колегія суддів судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді        Свинцевої Л.М.

Суддів                                 Карташова О.Ю., Мясоєдової С.С.,

При секретарі                    Ковальчук С.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого Ленінського районного суду міста Луганська від 18 травня 2006 року у цивільній справі за позовом ПП „Аудиторська фірма "Еколенд" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Ленінського районного суду міста Луганська від 18 травня 2006 року позовні вимоги приватного підприємства „Еколенд" задоволені були частково: з відповідачки на користь позивача стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 1019грн., а також судові витрати по сплаті державного мита - 51грн., на проведення експертизи - 348,72грн., судовий збір у сумі 51 грн.

ОСОБА_1 не погодилася з таким рішенням та звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалася на те, що суд першої інстанції не урахував того, що вона не є власником цілої квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, що їй було видано ордер для заселення з сім'єю у дві кімнати квартири. Інша частка квартири була власністю ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд безпідставно стягнув всю суму матеріальної шкоди тільки з неї. не розмежувавши вину у заподіянні матеріальної шкоди між нею та померлою ОСОБА_2.

Судом не було залучено до участі у справі у якості відповідача ЖКО Луганського верстатобудівельного заводу ім. Леніна, що є власником будинку АДРЕСА_1. Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Розглядаючи дану справу, суд встановив, що позивачеві належить на праві власності квартира НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1. Ця квартира неодноразово заливалася водою з квартири НОМЕР_1 в тому ж будинку, що належить відповідачці на праві власності.

19 березня 2004 року внаслідок протікання водопроводу, 10 червня 2004 року внаслідок пориву трубопроводу, 10 травня 2005 року з невідомих причин водою з квартири відповідачки заливалася квартира позивача, що заподіяло останньому матеріальну шкоду у сумі 1019грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги , прийшла до висновку, що апеляційна скарга   обгрунтована, та підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції за наступних підстав. 

В матеріалах справи містяться довідки про склад сім'ї відповідачки ОСОБА_1, та ОСОБА_2

Судом не ураховано, що на час залиття квартири позивачів ОСОБА_2 з чоловіком мешкала у квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

В цих довідках також вказаний власник будинку, де розташовані квартири сторін,-Державне виробниче об'єднання "Луганський верстатобудівельний завод ім. Леніна", житлово-комунальний відділ, що обслуговує ці квартири.

Розглядаючи по суті дану справу, суд першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 32 ЦПК України не з'ясував, чи не є предметом спору у справі спільні права та обов'язки усіх повнолітніх мешканців квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, які жили у цій квартирі на момент заподіяння матеріальної шкоди позивачеві, й організації, яка є власником квартир сторін.

Судом не обґрунтований висновок про стягнення усієї суми заподіяної позивачеві шкоди тільки з відповідачки ОСОБА_1, не вказані мотиви звільнення інших мешканців квартири, власника будинку, де розташовані квартири сторін, від сплати суми у відшкодування шкоди.

В оскаржуваному рішенні суд лише обмежився перерахуванням днів, коли ставалося залиття квартири позивачки водою, а також перерахуванням назв документів, які на думку суду є доказами обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог. При цьому суд в рішенні не вказав, які обставини підтверджуються перерахованими документами.

Колегія суддів вважає, що рішення у справі не відповідає вимогам ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України, а тому підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд.

Відповідно до п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України підставою для скасування рішення суду 1 інстанції і передачі справи на новий розгляд є те, що суд не вирішив питання про залучення до участі у справі у якості відповідачів чи третіх осіб усіх мешканців квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1 та власника вказаного будинку та поспішно прийшов до висновку, що вина у затопленні квартири позивача лежить тільки на відповідачці ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 308,311,314,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення місцевого Ленінського районного суду міста Луганська від 18 травня 2006 року скасувати а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя

Судді