КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2014 року Справа №810/4780/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вел-Транс» до Вишгородського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України в Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вел-Транс» (далі - позивач, ТОВ «Вел-Транс», Товариство) до Вишгородського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України в Київській області (далі - відповідач), в якій позивач просив:

1) визнати протиправною відмову відповідача від 05.08.2014 в знятті з реєстрації належного ТОВ «Вел-Транс» вантажного автомобіля марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_3;

2) зобов'язати відповідача зняти всі арешти та заборони, які перешкоджають зняттю з реєстраційного обліку транспортних засобів згідно з постановою ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.07.2013 в межах внеску ОСОБА_2 у статутний фонд в розмірі 91000,00 грн., що належить ТОВ «Вел-Транс»;

3) зобов'язати відповідача накласти арешт та заборону відчуження на напівпричеп-рефрижератор-Е «UNIVAN», модель LG-R-2122, д.н.з. НОМЕР_2, балансова вартість якого 101810,78 грн., що відповідає внеску ОСОБА_2 у статутний фонд в розмірі 91000,00 грн., що належить ТОВ «Вел-Транс».

Ухвалою суду від 14.08.2014 судом до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області.

Вимоги позивач обґрунтовує відсутністю законних підстав, які б перешкоджали відповідачу зняти з реєстрації транспортного засобу, який належить позивачу. Також позивач зазначив, що у постанові державного виконавця, якою накладено арешт на частку учасника товариства у статутному фонді ТОВ «Вел-Транс», не конкретизовано буд-яке інше майно, тоді як відповідачем відмовлено у знятті з реєстрації саме вантажного автомобіля марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_3.

У судовому засіданні 09.09.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав.

У судовому засіданні 09.09.2014 представник третьої особи проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Письмових заперечень проти позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Вел-Транс», код за ЄДРПОУ 30684363, зареєстроване як юридична особа 25.01.2000.

Відповідно до установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Вел-Транс» від 21.02.2000 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) як співзасновник зробив внесок до статутного капіталу Товариства в розмірі 91000,00 грн.

26.07.2011 Слов'янським міськрайонним судом видано виконавчий лист у справі №2-135-2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 26518,86 грн. та моральної шкоди в розмірі 210000,00 грн.

На підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області (далі - ВДВС Вишгородського РУЮ) постановою від 17.01.2012 відкрито виконавче провадження №30666719.

Постановою державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.07.2013 ВП№30666719 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на частку у статутному фонді ТОВ «Вел-Транс», код за ЄДРПОУ 30684363, що належить ОСОБА_2 в межах його внеску до статутного фонду в розмірі 91000,00 грн., та заборонено здійснення відчуження такого майна.

24.07.2013 обтяження відповідно до постанови виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.07.2013 ВП№30666719 внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з цього реєстру №41354625 від 24.07.2013.

Постанова ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.07.2013 ВП№30666719 була предметом судового оскарження у справі №363/2997/13-ц за скаргою ТОВ «Вел-Транс», за результатом розгляду якої ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.11.2013 оскаржувану постанову скасовано. Однак ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19.12.2013 скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07.11.2013, у задоволенні скарги ТОВ «Вел-Транс» відмовлено.

05.08.2014 Товариство звернулося до відповідача із заявою про зняття з обліку належного ТОВ «Вел-Транс» вантажного автомобіля марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_3.

За результатом розгляду вказаної заяви рішенням відповідача від 05.08.2014 відмовлено у її задоволенні із посиланням на пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 та приведену вище постанову ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.07.2013 ВП№30666719.

Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.

Частиною 4 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що державна реєстрація та облік автомобілів та інших транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків регламентована Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388).

Відповідно до абзацу 1 пункту 40 Порядку №1388 зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

Згідно з пунктом 41 Порядку №1388 забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту.

Як зазначалось вище, саме на цей пункт та постанову ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.07.2013 ВП№30666719 послався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у знятті з обліку приведеного транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що положення пункту 41 Порядку №1388 імперативно вказують на заборону зняття транспортного засобу з реєстації лише за умови обов"язкового зазначення, зокрема, у постанові державного виконавця про накладення арешту саме на цей транспортний засіб, стосовно якого надійшла заява.

Проте, з Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається лише наступне: вид обтяження: публічне обтяження; тип обтяження: арешт рухомого майна; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 30666719, 02.07.2013, ВДВС Вишгородського РУЮ; об"єкт обтяження: накласти арешт на частку у статутному фонді ТОВ «Вел-Транс», код за ЄДРПОУ 30684363, що належить ОСОБА_2 в межах його внеску до статутного фонду в розмірі 91000,00 грн., та заборонено здійснення відчуження такого майна.

Тобто, приведеною постановою ВДВС Вишгородського РУЮ не було накладено арешту на буд-який індивідуально визначений транспортний засіб у межах ВП №30666719, як цього вимагає Порядок №1388, а у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно відсутні такі відомості.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови відповідача від 05.08.2014 у знятті з обліку транспортного засобу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ «Вел-Транс» про зобов'язання відповідача зняти всі арешти та заборони, які перешкоджають зняттю з реєстраційного обліку транспортних засобів згідно з постановою ВДВС Вишгородського РУЮ від 02.07.2013, та про зобов'язання відповідача накласти арешт та заборону відчуження на напівпричеп-рефрижератор-Е «UNIVAN», модель LG-R-2122, д.н.з. НОМЕР_2, суд зазначає наступне.

За приписами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 12 статті 92 Основного Закону України встановлено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

При цьому, Конституція України не передбачає право центральних органів виконавчої влади застосовувати аналогію права або закону при вирішенні будь-яких питань, що належать до їх компетенції, а вимагає діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії може бути задоволеною лише у тому випадку, коли обов'язок вчинення таких дій прямо передбачений законодавством або безпосередньо випливає з повноважень відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341 затверджено Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (далі - Положення №341), відповідно до пункту 1 якого Державтоінспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, підрозділи дорожньо-патрульної служби та центри надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів. МВС через Департамент державної автомобільної інспекції організовує роботу, пов'язану із забезпеченням безпеки дорожнього руху

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Державтоінспекції є: реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; організація контролю за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища від шкідливого впливу автомототранспортних засобів; удосконалення регулювання дорожнього руху з метою забезпечення його безпеки та підвищення ефективності використання транспортних засобів; виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Пунктом 4 Положення встановлено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 1) бере участь у розробленні проектів законів та інших нормативних актів і документів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм забезпечення безпеки дорожнього руху і його учасників; 2) вносить пропозиції керівництву МВС стосовно розроблення відомчих нормативних актів про дорожній рух, у тому числі разом з іншими центральними органами виконавчої влади, які після їх прийняття є обов'язковими для центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - центральні і місцеві органи виконавчої влади та організації); 3) узагальнює практику застосування законодавства з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, розробляє і вносить керівництву МВС пропозиції щодо його удосконалення; 4) здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України "Про дорожній рух", правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо: прав і обов'язків учасників дорожнього руху; організації дорожнього руху; допуску громадян до керування транспортними засобами, реєстрації та обліку цих транспортних засобів; перевезення надгабаритних великовагових та небезпечних вантажів; переобладнання та експлуатації транспортних засобів; підготовки та підвищення кваліфікації учасників дорожнього руху; технічного стану транспортних засобів; виконання власниками автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів вимог безпеки дорожнього руху; виготовлення і застосування технічних засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом; охорони довкілля від шкідливого впливу транспортних засобів; 5) забезпечує безпеку учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів; 6) виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції; 7) здійснює профілактику правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та серед його учасників, вносить до центральних і місцевих органів виконавчої влади та організацій подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню таких правопорушень; 8) бере участь в охороні громадського порядку та боротьбі із правопорушеннями, в тому числі пов'язаними з використанням транспортних засобів; 9) забезпечує захист власності учасників дорожнього руху, транспортних засобів і вантажів від протиправних посягань; 10) виявляє і припиняє перевезення з порушенням законодавства вантажів, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зброї, боєприпасів тощо; 11) бере у межах своєї компетенції та відповідно до законодавства участь у розкритті кримінальних правопорушень і розшуку осіб, які їх вчинили; 12) забезпечує супроводження в установленому порядку небезпечних, надгабаритних та великовагових вантажів, що перевозяться транспортними засобами; 13) організовує супроводження і забезпечує безпечний рух транспортних засобів спеціального призначення; 14) координує здійснення в Україні науково-технічних розробок з питань забезпечення безпеки дорожнього руху та їх впровадження у практичну діяльність; 15) вивчає та бере участь у впровадженні в Україні міжнародного досвіду з підвищення безпеки дорожнього руху; 16) здійснює контроль за дотриманням правил утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та правил користування ними; 17) регулює дорожній рух, у тому числі з використанням технічних засобів та автоматизованих систем; 18) вживає разом з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади та організаціями заходів щодо запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму та порушенням Правил дорожнього руху неповнолітніми; 19) проводить державну реєстрацію (перереєстрацію) та облік призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів; приймає державні іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій; 20) видає реєстраційні і дозвільні документи на транспортні засоби, посвідчення водія, довідки щодо стану безпеки дорожнього руху та обставин дорожньо-транспортних пригод фізичним і юридичним особам, готує інформаційно-аналітичні матеріали та інші документи з питань, що належать до її компетенції; 21) перевіряє наявність сертифікатів на відповідність транспортних засобів вимогам діючих в Україні правил, норм та стандартів; 22) провадить невідкладні дії на місцях дорожньо-транспортних пригод, вживає у разі потреби заходів для евакуації людей, надання їм першої медичної допомоги, а також сприяє транспортуванню пошкоджених транспортних засобів та охороні майна, що залишилося без нагляду; 23) забезпечує відповідно до своєї компетенції організацію руху транспортних засобів у місцях проведення першочергових аварійно-рятівних робіт, протокольних, спортивних та інших масових заходів; 24) погоджує відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух", інших актів законодавства проекти на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, а також автозаправних станцій, станцій технічного обслуговування автомобілів, автостоянок, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, проекти детального планування та забудови окремих територій населених пунктів, генпланів окремих забудов в населених пунктах, проекти комплексних транспортних схем та спорудження ліній міського електричного транспорту, бере участь в експертизі проектів генеральних планів населених пунктів; 25) надає учасникам дорожнього руху інформацію, отриману від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та інших організацій про умови дорожнього руху; 26) надає правову допомогу і необхідну інформацію про умови дорожнього руху його учасникам, особливо неповнолітнім, інвалідам, громадянам похилого віку; 27) бере участь у розробленні нормативів щодо створення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку; 28) організовує і здійснює серед населення роз'яснення законів, інших нормативних актів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, використовує з цією метою засоби масової інформації, а також власні видання, кіно-, відео- і друковану продукцію, проводить огляди, конкурси, змагання, сприяє організації вивчення громадянами, особливо неповнолітніми, Правил дорожнього руху; 29) погоджує проекти конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, бере участь у випробуванні і прийманні зразків нових конструкцій цих транспортних засобів; 30) аналізує обставини і причини виникнення дорожньо-транспортних пригод, забезпечує внесення відомостей про пригоди, загиблих і потерпілих у них осіб до єдиної централізованої бази даних, розробляє і здійснює заходи щодо запобігання таким пригодам; 31) визначає основні вимоги щодо організації, регулювання і керування дорожнім рухом; 32) аналізує умови та стан дорожнього руху, виявляє та веде облік аварійно-небезпечних ділянок доріг і вулиць, місць концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляє пропозиції щодо вдосконалення організації дорожнього руху, вносить їх відповідним підприємствам, установам та організаціям для впровадження, контролює їх виконання; 33) погоджує подані в установленому порядку пропозиції стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проекти та схеми організації дорожнього руху, встановлення будь-яких світлових сигналів, дорожніх знаків, нанесення лінії дорожньої розмітки, розміщення огороджувальних пристроїв, зелених насаджень та зовнішнього освітлення доріг, облаштування, реконструкції, ремонту та ліквідації залізничних переїздів, розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торгівельних пунктів і інших споруд, маршрути руху пасажирського транспорту, розміщення посадочних майданчиків, зупинок таксі та інших транспортних засобів, маршрути організованого руху громадян і місця їх збору, порядок проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху; 34) видає в установленому порядку дозволи на рух транспортних засобів з надгабаритними, великоваговими, небезпечними вантажами та в колоні, параметри і перелік яких встановлені Правилами дорожнього руху, державними стандартами, угодами про міждержавні перевезення небезпечних вантажів і здійснює контроль за дотриманням при цьому відповідними посадовими і службовими особами та громадянами норм, правил та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху; 35) разом з власником дороги, вулиці чи залізничного переїзду встановлює місце переїзду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів транспортними засобами на гусеничному ходу; 36) проводить згідно із законодавством перевірки, пов'язані з дорожньо-транспортними пригодами; 37) веде автоматизований облік, накопичення, оброблення та використання даних про транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації органами Державтоінспекції, в тому числі відповідних даних про митне оформлення та нотаріальне посвідчення угод щодо них, інформації правоохоронних органів про перебування транспортних засобів у розшуку, під арештом тощо, а також даних, що надходять до органів МВС в рамках міжнародного співробітництва у сфері боротьби із злочинністю; 38) здійснює в установленому порядку на автомобільних дорогах у місцях розташування контрольних пунктів перевірку транспортних засобів та їх власників з метою припинення переміщення викраденого транспорту за межі України; 39) разом з відповідними службами Міноборони, МНС, дорожніх, комунальних, транспортних та інших підприємств, установ та організацій здійснює невідкладні заходи щодо організації дорожнього руху на вулицях і дорогах у разі виникнення стихійного лиха, аварій та катастроф, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, інших надзвичайних подій, а також для евакуації громадян, техніки, підприємств, установ та організацій; 40) контролює внесення обов'язкових платежів власниками транспортних засобів; 41) здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг, пов'язаних з розробленням і виробництвом державних номерних знаків для транспортних засобів і спеціальної бланкової продукції, обладнання і технічних засобів, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху та нанесенням ідентифікаційних номерів транспортних засобів згідно з вимогами міжнародних і державних стандартів, а також програмного забезпечення та технічних засобів, пов'язаних з функціонуванням автоматизованих систем у сфері безпеки дорожнього руху та організації автоматизованої мережі передачі даних у ній; 42) розглядає заяви, скарги та пропозиції громадян щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, вживає заходів для усунення причин, які їх викликають; 43) веде облік торговельних організацій, підприємств-виробників та суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що реалізують транспортні засоби або номерні агрегати до них, видає їм в установленому порядку бланки довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів, а також номерні знаки для разових поїздок; 44) погоджує подані пропозиції стосовно закріплення за конкретними ділянками автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів лікувальних закладів, що можуть здійснювати цілодобовий прийом, обстеження і лікування потерпілих; 45) контролює укомплектування патрульних автомобілів і приміщень стаціонарних постів медичним майном і медикаментами для надання першої медичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод; 46) створює, утримує та ліквідує спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів, затриманих підрозділами Державтоінспекції відповідно до законодавства; приймає працівників для роботи на спеціальних майданчиках чи стоянках та для надання інших платних послуг. Приймання на роботу цих працівників, умови оплати їх праці та інші умови визначаються договором, укладеним між працівником та підрозділом Державтоінспекції, а утримання зазначених працівників здійснюється за рахунок коштів, що надходять як плата за тимчасове зберігання транспортних засобів та інші послуги, які надаються Державтоінспекцією; 47) забезпечує організацію та контролює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, веде облік суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що провадять зазначену діяльність, видає їм в установленому порядку бланки свідоцтв про підготовку водіїв.

Права підрозділів Державтоінспекції визначені пунктом 5 Положення №341.

При цьому, органи Державтоінспекції не наділені повноваженнями щодо накладення, зняття арешту на майно, у тому числі щодо зміни об'єктів обтяження, про що просить позивач у позовних вимогах, у зв'язку з чим та на підставі приведених вище законодавчих та інших норм права позов у цій частині задоволенню не підлягає.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до положень статей 69, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень обов'язку доказування правомірності свого рішення (відмови) не виконано.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у знятті з обліку вказаного транспортного засобу та про необгрунтованість позовних вимог щодо зобов"язання відповідача зняти арешти та заборони, накладені постановою ВДВС та накласти арешт та заборону на інший транспортний засіб, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Вимог про розподіл судових витрат сторонами у справі не заявлено, відтак положення частини 3 статті 94 КАС України застосуванню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Вишгородського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України в Київській області від 05 серпня 2014 року в знятті з обліку належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Вел-Транс» (код за ЄДРПОУ 30684363) вантажного автомобіля марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_3.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.