ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2014 року Справа № 915/909/14
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Рябчук О.В., дов. №103 від 20.01.2014,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Лазурний»,
57120, Миколаївська область, Миколаївській район, с. Трихати, вул. Радгоспна, 22,
адреса для листування: 54017, м. Миколаїв, а/с 150;
до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»,
м. Київ, б-р Дружби Народів, 38,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Арбітражний керуючий Кияновська Лариса В’ячеславівна,
АДРЕСА_1,
про визнання договору іпотеки від 15.05.2008 припиненим та скасування заборони відчуження об'єкту нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Лазурний» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом, який містить дві вимоги: 1) визнати припиненим договір іпотеки від 15.05.2008, укладений з Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариством «Кредитпромбанк» (далі - відповідач, банк) в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства «Милен» (далі - третя особа) перед банком за кредитним договором №02/032/08-КЛТ від 11.03.2008; 2) скасувати заборону відчуження об'єкту нерухомого майна - нежитлового об'єкту, який розташований за адресою: Миколаївська область, Миколаївській район, с. Трихати, вул. Степова, 1 та нежитлового об'єкту, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївській район, с. Трихати, вул. Степова, 2, належних ВАТ «Лазурний», за реєстровим номером №1289/28.
Ухвалою від 23.06.2014 господарський суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі, залучив до участі у справі третю особу та витребував у сторін низку доказів.
У судових засіданнях 10.07.2014 та 08.09.2014 оголошувались перерви; 11.09.2014 судове засідання поновлено.
Ухвалою від 17.07.2014 суд задовольнив клопотання позивача та продовжив строк розгляду справи на 15 днів.
Заявою №15 від 14.07.2014 позивач змінив предмет позову, виклавши позовні вимоги у такій редакції: «Зобов'язати відповідача ПАТ «Кредитпромбанк» вжити заходів щодо зняття обтяжень на належне ВАТ «Лазурний» нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за Договором Іпотеки від 15.05.2008, у підтвердження чого видати мені витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна із відомостями про виключення запису про обтяження вказаного нерухомого майна».
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Оскільки розгляд справи по суті було розпочато у судовому засіданні 10.07.2014, а з вказаною заявою позивач звернувся 15.07.2014, суд не брав цю заяву до уваги і розглянув справу за первісно заявленими вимогами.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, але у судових засіданнях його представник неодноразово наголошував, що ним вживається заходів з внесення до реєстру даних про скасування заборони на відчуження майна за іпотечним договором від 15.05.2008.
Третя особа правом участі у розгляді справи не скористалась, про дату, час і місце судових засідань повідомлена належним чином.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з такого:
05.05.2008 між сторонами був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно:
- нежитловий об'єкт, розташований за адресою: Миколаївська область, Миколаївській район, с. Трихати, вул. Степова, 1 та належить позивачу на праві власності (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ММБТІ від 13.05.2008 №23206385 номер запису 460 в книзі №5);
- нежитловий об'єкт, розташований за адресою: Миколаївська область, Миколаївській район, с. Трихати, вул. Степова, 2 та належить позивачу на праві власності (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ММБТІ від 13.05.2008 №23204183 номер запису 459 в книзі №5);
Того ж дня, 15.05.2008, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено записи №7190887 та №7191059, якими встановлено заборону на відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 15.05.2008.
Іпотекою було забезпечено виконання зобов'язань третьої особи перед банком за кредитним договором №02/032/08-КЛТ від 11.03.2008.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.07.2011 у справі №5/157/10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства «Милен» (третя особа у справі, що розглядається) та ліквідовано вказану юридичну особу; запис про державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «Милен» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.07.2011 (витяг №18743714 від 28.05.2014, бланк серії АВ №737899).
Згідно з ч.5 ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення, юридична особа вважається ліквідованою.
Відповідно до ст. 609 ЦК зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
За таких обставин, з 29.07.2011 зобов'язання третьої особи перед банком за кредитним договором №02/032/08-КЛТ припинилося. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Аналогічну норму містить і ст. 17 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов'язання. Оскільки іпотечний договір мав похідний характер по відношенню до кредитного договору, з припиненням зобов'язань за кредитним договором припинилася і іпотека.
Згідно з законом (ч. 2 ст. 593 ЦК, ст. 17 Закону України «Про іпотеку») у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
За твердженням позивача зміни, пов'язані з припиненням іпотеки, до державного реєстру не внесені і ця обставина перешкоджає йому користуватися нерухомим майном на власний розсуд. В цьому позивач вбачає порушення свого права, встановленого ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦК, тому звернувся до суду з цим позовом.
Згідно зі ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Оскільки ані іпотечним договором, ані законом (ЦК, ЗУ «Про іпотеку») не встановлені підстави, за наявності яких іпотечний договір можна визнати припиненим, а ч. 2 ст. 16 ЦК не містить такого способу захисту цивільного права як визнання договору припиненим, суд не вбачає підстав для задоволення першої позовної вимоги.
Згідно зі ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч наведеним вимогам закону позивач не надав суду належних доказів, які підтверджують існування запису на заборону відчуження належного йому нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на дату звернення до господарського суду. Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36233689, який позивач додав до позовної заяви в якості такого доказу, підтверджено існування запису станом на 29.05.2012, тобто за 2 роки до дати складання позовної заяви.
За такого суд приходить до висновку, що позивач не довів належними і допустимими доказами факту порушення свого права, за захистом якого звернувся до суду. Ця обставина також є підставою для відмови позивачу у задоволенні його першої позовної вимоги.
Щодо другої позовної вимоги - про скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотечного договору, - суд не може її задовольнити через те, що відповідач у справі - ПАТ «Кредитропмбанк» не є органом державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а згідно з ч. 4 ст. 9 цього закону втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За таких обставин в позові слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.
Повне рішення складено та підписано 16 вересня 2014 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька