Справа №22Ц-1133/2008 Головуючий у І інстанції Малород А.В.
Категорія 5 ; Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.
УХВАЛА
Іменем України
20 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді: Данілова О.М. ,
суддів Поліщука М. А., Суханової Є.М.
при секретарі Сторожук І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва:
встановила:
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять зобов»язати відповідачку знести самочинно збудовану господарську споруду (гараж, літню кухню, сауну), що належить відповідачці ОСОБА_1 та знаходяться в АДРЕСА_1.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2008 року було задоволено позов позивачів. Зобов»язано ОСОБА_1 знести побудовану самочинно господарську споруду (гараж, літню кухню, сауну) розміром 6, 34 м х 14, 8 м. , яка розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарга, вважає, що вона частково обгрунтована та підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача порушені самовільним будівництвом гаража, літньої кухні та інших господарських споруд відповідачкою за позовом. Крім того, суд послався на те, що частина цих споруд знаходиться на частині земельної ділянки, право власності на яку, має позивачка. Ця обставина підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням Обухівського районного суду від 21 березня 2006 року.
Разом з тим, як вбачається з рішення Обухівського районного суду від 21 березня 2006 року частина господарської споруди, яка знаходиться під одним дахом, що була розміщена на ділянці позивачки та частково на землях сільської ради (громади) знесено та рішення суду в цій частині виконано.
Судом, при розгляді даної справи, було встановлено, що на даний час розмір самочинного будівництва становить 93, 8 кв.м. , що підтверджується довідкою начальника інспекції ДАБК.
Начальник інспекції ДАБК на запит суду повідомив, що споруда є єдиним комплексом під одним дахом, розмежувати обсяги самочинного будівництва неможливо, на час перевірки не виявлено гаража площею 18 кв.м. , та літньої кухні 32 кв.м. Господарська споруда має розміри 6, 34 м X 14, 80 м. Площа гаража становить 33, 2 кв.м. Самочинно побудована споруда не може бути приведена до будівельних норм шляхом перебудови та не може бути узаконена, оскільки суттєво
2
порушені вимога ДБН.
Також, суд в рішенні послався на лист начальника інспекції ДАБК, з якого вбачається, що будівництво ведеться самочинно, не відповідає рішенню виконавчого комітету про узаконення, не відповідає нормам ДБН, не може бути перебудоване та відповідно узаконене.
Суд також визнав, що рішенням виконавчого комітету від 28 січня 1999 року не узаконювалась споруда, яка є в наявності на даний час.
З такими висновками суду першої шстанції не може погодитись колегія суддів, бо вони зроблені без достатньої мотивації, без усунення протирічь та без врахування доказів, які були представлені сторонами.
Як вбачається з рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2006 року позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої ділянки та приведення її у придатний до використання стан, задоволено.
Зобов»язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 038 га, що належить до земель Козинської селищної рада та розташована вздовж водойми в районі АДРЕСА_1 та примикає до земельної ділянки ОСОБА_1 шляхом знесення самовільно побудованих на ній споруд та частини господарського блоку площею З кв.м побудованого на самовільно зайнятій ділянці селищної ради та повернути самовільно зайняту ділянку Козинській селищній раді у придатному стані.
Також зобов»язано ОСОБА_1 звільнити самовільну зайняту земельну ділянку площею 0, 003 га, що належить до земель ОСОБА_2, що розташована по АДРЕСА_1.
З постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.09.2007 року (а.с. 130-131) вбачається, що рішення суду виконано та провадження по ньому закінчено відділом виконавчої Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції.
За наявності наданих документів, суд, при розгляді даного позову, повинен був з»ясувати, коли саме з»явились самовільно побудовані споруди (які на даний час були предметом спору сторін) та чи були вони предметом розгляду попереднього суду. Крім того, з названих доказів також не вбачається, чи були повернені частини самовільно зайнятих відповідачкою земель Козинській селищній раді, виконкому Козинської селищної ради та позивачці ОСОБА_2
Представник відповідачки, на підставі зазначених обставин, звернувся до суду з проханням закрити провадження по справі, суд, своєю ухвалою відмовив в задоволенні клопотання, але достатньої мотивації не зазначив.
Розглядаючи справу по суті позовних вимог, суд повинен був усунути не тільки наявне протиріччя, а також з»ясувати питання про межи ділянок сторін, а саме, як вбачається з матеріалів справи, частина земельної ділянки відповідачки, що межує з земельною ділянкою позивачки знаходиться в прибережній захисній смузі уздовж водної поверхні ( озеро, затока, штучне водосховище).
На підставі вимог ст. 60 ч.3 ЗК України розмір та межи прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток та лиманів встановлюється за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації. З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи у суді містобудівна документація смт. Козин виготовлена не була, що підтверджується листом Обухівської районної Державної адміністрації - Інспекції Державного Архітекгурно-будівельного контролю (ах. 152) від 25 травня 2007 року.
Тобто, суд повинен був з»ясувати межи земельних ділянок сторін та встановити, яка їх частина відноситься до земель селищної громади, а яка належить сторонам по справі, так як згідно з вимогами ч. п.»г» ст. 61 ЗК Украши будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач,
3
гаражів та стоянок автомобілів у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється.
Суд повинен був встановити на якій частині земельної ділянки знаходиться гараж відповідачки та відповідно до встановлених обставин залучити до справи належну сторону по справі, інтереси якої були порушені самовільним будівництвом гаража.
Не встановивши зазначені обставини, суд передчасно ухвалив рішення суду, крім того, розглянув справу у відсутності Козинської селищної ради, виконкому Козинської селищної ради або іншої інстанції, яка може мати право на частину земельної ділянки відповідачки та інтереси якої можуть бути порушені ухваленим рішенням суду.
Крім того, викликає сумнів необхідність залучення до розгляду справи другого позивача-Олійник А.П., відносно якої суд повинен з»ясувати правові підстави її звернення до суду.
Суд не звернув уваги на ту обставину, що обґрунтовуючи свій позов вимогами ст. 376 ЦК України, позивачка в даному випадку, повинна була довести не сам факт самовільного будівництва відповідачкою господарських споруд, а порушення цим будівництвом її* прав та охоронюваних законодавством правових інтересів, в протилежному випадку ОСОБА_2 не може бути належним позивачем, з усіма процесуальними наслідками.
Згідно з вимогами ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм та правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов»язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Розглядаючи справу у відсутності всіх сторін, які мають право на земельні ділянки, суд порушив норми ст. 311 ЦПК України, зокрема, суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участі у справі, у зв»язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з направленням до того ж суду для нового розгляду в іншому складі суду.
На підставі наведенного, керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва скасувати та справу направити на новий судовий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.