ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2006                                                                                   Справа № 11/24  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.

суддів: Чус О.В- доповідач. , Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання : Гарбузенко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Чирва А.М. представник, довіреність №25  від 29.12.05;

         від відповідача:  Пахомовська Д.С. представник, довіреність №б/н  від 01.10.04;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона №4", м. Нікополь  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  07.02.06р.  у справі № 11/24

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства комерційно-збутового підприємства "Олександріявуглезбут", м. Нікополь

до  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона №4", м. Нікополь

про  стягнення заборгованості 8892,96 грн. вартість товару   

В С Т А Н О В И В :

В січні 2006р. позивач звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до Відповідача з позовом про стягнення заборгованості 7920, 00грн. вартості товару безпідставно відпущеного по залізничній накладній № 40381387 та 972, 00грн.-вартість залізничного тарифу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2006р. ( суддя –Мельниченко І.Ф.) позов задоволено частково: стягнено з відповідача на користь позивача 5 834грн48коп. основного боргу, 66грн.30коп. держмита, 76грн.70коп. на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням, Відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду від 07.02.2006р.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити рішення першої інстанції без змін.

Розпорядженням заступника голови суду-голови судової палати справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя –П.П.Павловський, судді- О.В.Чус ( доповідач), А.О.Логвиненко.

Заслухавши пояснення  представників  позивача та відповідача, обговоривши доводи  апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та прийняте рішення господарського суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.10.02 р. позивач по залізничній накладній № 40381387 відвантажив на адресу відповідача буро-вугільний брикет на суму 7 920 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.04 р. у справі 21/220-04 та від 20.10.05 р. у справі 6/399 встановлено факт здійснення сторонами угоди купівлі-продажу товару відповідно до якої позивач відвантажив на адресу відповідача по залізничній накладній № 40381387 товар вартість якого була частково сплачена, встановлено також факт наявної заборгованості за товар в сумі 5 834 грн.48 коп.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські справи) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані докази, які свідчать про те, що 07.12.05р. на адресу відповідача була направлена вимога № 1734 від 04.10.02р. про сплату вартості спірного товару та рахунок № 163 від 31.10.02р. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на суму 5 834 грн. 48 коп., в строки встановлені ст. 530 ЦК України відповідач не надав.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі основного боргу у сумі 5834 грн. 48 коп., та відмови у задоволенні решти позовних вимог.

Крім того, господарський суд вірно визначився з доводами відповідача стосовно пропуску строку позовної давності.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального  кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, господарський  суд  дійшов вірного висновку  про недоведеність відповідачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Державного відкритого акціонерного товариства  комерційно-збутового підприємства “Олександріявуглезбут” м.Олександрія   відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, а доводи апеляційної  скарги їх не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Нікопольська  пересувна колона № 4”м.Нікополь Дніпропетровської області   слід залишити без задоволення, а рішення  господарського суду Кіровоградської області  від 07.02.2006 р.  у справі № 11/24 –без змін.

Керуючись ст. 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

          П О С Т А Н О В  И В:

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Нікопольська  пересувна колона № 4”, м.Нікополь Дніпропетровської області, залишити без задоволення. Рішення  господарського суду Кіровоградської області  від 07.02.2006 р.  у справі № 11/24  залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.