Номер провадження: 11-кп/785/715/14

Номер справи місцевого суду: 511/3300/13-к 

Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1 

Доповідач ОСОБА_2 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 

суддів -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 

при секретарі -  ОСОБА_5 

за участю прокурорів -  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 

обвинувачених -  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 

захисників обвинувачених -  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 

законного представника -  ОСОБА_12 

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами: адвоката ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_10 в інтересах засудженої ОСОБА_8 , засудженого ОСОБА_9 та засудженої ОСОБА_8 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 березня 2014 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Градениці, Біляївського району Одеської області, громадянка України, з не повною середньою освітою, не працююча, раніше не судима, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , 

засуджена за ст. 115, ч.2, п.2,12 КК України до 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з поміщенням в кримінально-виконавчу установу, 

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Гаївка Роздільнянського району Одеської області, громадянин України, з не повною середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , 

засуджений за ст. 115, ч.2, п.2,12 КК України до 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з поміщенням в кримінально-виконавчу установу, 

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_8 та ОСОБА_9  визнані винними в скоєні наступного правопорушення.

Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , після домовленості, зустрілись о 21 год. 00 хв. 30.07.2013 року у лісосмузі, яка проходить вздовж вул. Миру с.Новокостянтинівка Роздільнянського району Одеської області, де вступили в статевий акт. В цей час повз лісосмуги проходила неповнолітня ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка стала очевидцем зазначених подій. Побоюючись, що ОСОБА_14 про побачене розповість своєму брату ОСОБА_15 , який співмешкав з ОСОБА_8 і мав намір одружитися з нею, а саме, що дівчинка розповість про інтимний зв`язок ОСОБА_8 з ОСОБА_9 , у останніх виник умисел на вбивство ОСОБА_13 . Для цього ОСОБА_8 вступила в злочинну змову з ОСОБА_9 , який навмисно, з метою позбавлення життя став утримувати ОСОБА_14 , а ОСОБА_8 знайденим поблизу дротом стала здавлювати шию останньої з метою настання її смерті.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 неповнолітній ОСОБА_14 згідно висновку судово-медичної експертизи №167-2689/13 від 12.09.2013 року спричинено тілесні ушкодження у вигляді фрагмента косоперечної странгуляційної борозди в середній третині шиї на передній та лівій боковій поверхнях, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя. Смерть ОСОБА_14 знаходиться в прямому причинному зв`язку з завданими їй тілесними ушкодженнями і настала ІНФОРМАЦІЯ_4 від постгіпоксичної енецефалопатії внаслідок механічної асфіксії в результаті удушення петлею.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , просить скасувати ворок та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_9 за недоведеністю його вини, з тих підстав, що судом не об`єктивно розглянута дана кримінальна справа без відповідного аналізу матеріалів справи. Крім того, вказує, що ОСОБА_9 даний злочин не скоював, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів причетності його в скоєні даного злочину. 

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 в інтересах засудженої ОСОБА_8 , просить скасувати ворок та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_8 за недоведеністю її вини, з тих підстав, що судом не об`єктивно розглянута дана кримінальна справа без відповідного аналізу матеріалів справи. Крім того, вказує, що ОСОБА_8 даний злочин не скоювала, а докази які знаходяться в матеріалах справи, являються припущенням, оскільки мотиву у ОСОБА_8 на скоєння даного злочину не було, так як у неї з покійною ОСОБА_16 були хороші відносини, крім того з ОСОБА_9 їх зв`язували лише телефонне знайомство, а якщо б були якісь відносини, тоді вона могла б піти від ОСОБА_17 , оскільки вона не мала перед ним жодних обов`язків прожив з ним лише 10 днів, а рішитися на скоєння такого злочину за декілька хвилин вона не могла. 

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду та виправдати її, посилаючись на те, що суд постановив вирок на її показах, які вона даваха в ході досудового розслідування під фізичним і психологічним тиском з боку робітників міліції. 

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить скасувати вирок суду та виправдати його, посилаючись на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази яки б свідчили про скоєння ним навмистного вбивства потерпілої ОСОБА_16 . 

Заслухавши доповідача, вислухавши адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, законного представника ОСОБА_12 , який підтримав апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника  адвоката ОСОБА_10 , прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених та адвокатів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинувачених та адвокатів підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При розгляді даного кримінального провадження, суд допустив суттєві порушення вимог кримінального процесуального Закону, а саме ст. 412 ч.2 п.2 КПК України, постановив судове рішення незаконним складом суду, яке виразилось в порушенні ст. 75 ч.1 п.4 КПК України, згідно якої встановлені обставини, які викликають сумнів у неупередженості суду.

Вказане порушення виразилось в тому, що відповідно до ст. 291 ч.4 КПК України, прокурор направляє в суд обвинувальний акт, до нього додається реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, розписка, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Як вбачається з судових матеріалів (Т.2 а.с. 25), ухвала підготовчого судового засідання від 28.10.2013 року  суд вказав, що до Роздільнянського районного суду Одеської області з прокуратури надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст. 115 КК України.

Аналогічні відомості про надходження обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження містяться в ухвалі суду від 25.12.2013 року( а.с. 40) про продовження строку утримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , те саме вказано в ухвалі суду від 24.02.2014 року, про продовження строку тримання під вартою обвинувачених.( а.с. 62)

Разом з тим, з журналу судового засідання (а.с. 104 т.2) вбачається, що головуючий суддя під час розгляду кримінального провадження по суті поставив на обговорювання питання про долучення до обвинувального акту матеріалів кримінального провадження за №12013170390001208 в повному обсязі та після з`ясування думки учасників судового розгляду долучив їх до обвинувального акту.

Наведенні суперечності про час долучення матеріалів кримінального провадження до обвинувального акту дають підстави судовій колегії сумніватися в неупередженості суддів при розгляді даного кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження містять протоколи допитів обвинуваченої ОСОБА_8 , в яких вбачається, що вона визнавала себе винною у скоєні пред`явленого обвинувачення та вказувала, що цей злочин вона скоїла спільно з ОСОБА_9 .

Однак в судовому засіданні ОСОБА_8 змінила свої покази і стала заперечувати факт скоєння вбивства спільно з ОСОБА_9 .

Покази ОСОБА_8 під час досудового розслідування в яких вона визнавала себе винною в скоєні навмистного вбивства спільно з ОСОБА_9 , на думку судової колегії вплинули на рішення прийняте судом першої інстанції про їх винність у скоєні навмисного вбивства ОСОБА_18 .

Суд першої інстанції не вправі був обґрунтовувати судове рішення показами, які були дані слідчому, прокурору та посилатися на них у вироку, відповідно до ст. 75 ч.4 КПК України, при цьому суд в порушення вказаної статті послався як на доказ на покази ОСОБА_9 , які вона давала в ході досудового розслідування (Т.2, а.с. 125).

Вказане порушення КПК України викликане тим, що суд долучив до обвинувального акту матеріали кримінального провадження, де були покази обвинувачених, які ними були дані в ході досудового розслідування, які вплинули на прийняте судом рішення по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при розгляді кримінального провадження був порушений принцип неупередженості суддів, а порушення цього принципу тягне скасування вироку.

При новому розгляді кримінального провадження необхідно вищевикладене та встановити, чи правильно було встановлено місце скоєння злочину, оскільки на думку адвоката ОСОБА_10 , в показах ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_19 є розбіжності про місце скоєння злочину.

Крім того, суду необхідно звернути увагу на матеріали слідчого експерименту з ОСОБА_8 , де в якості статиста була залучена доросла жінка, а злочин був скоєний у відношенні дівчини 11-ти років, які відрізняються одна від одної ростом. Чи могли ці дані вплинути на висновок судово-медичного експерта.

Судова колегія звертає увагу на те, що журнал судового засідання містить не повні відомості про судове засідання, а саме в ньому відсутні записи показів обвинувачених, потерпілого, свідків, що є порушенням вимог ст. 108 КПК України.

Доводи адвокатів про недоведеність вини їх підзахисних та доводи обвинувачених про їх невинність судовою колегією не розглядаються, оскільки вирок підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням суд першої інстанції процесуальних вимог КПК України.

Доводи адвокатів та їх підзахисних будуть перевірені судом першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Враховуючи вищевказане, судова колегія приходить до висновку, що вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 березня 2014 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. 

Керуючись: ст. 75, 405, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів - 

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_10 в інтересах засудженої ОСОБА_8 , засудженого ОСОБА_9 та засудженої ОСОБА_8  задовольнити частково.

Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 березня 2014 р. у відношенні  ОСОБА_8  та  ОСОБА_9  обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.2 п.2, 12 КК України - скасувати.

Матеріали кримінального провадження (Том № 2)  направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Матеріали кримінального провадження № 12013170390001208 (Том № 1 на 361 аркуші)  повернути прокурору Роздільнянського району Одеської області.

Головуючий ОСОБА_2 

Судді ОСОБА_4 

 ОСОБА_3 

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2