АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №22-ц/790/3970/14 Головуючий 1-ої інст.: Остропілець Є.Р.

Справа № 2010/2593/12 Доповідач: Крилова Т.Г.

Категорія: житлові

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Крилової Т.Г.

Суддів - Пилипчук Н.П.

- Карімової Л.В.

при секретарі - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, треті особи: Дергачівський РВ ГУ ДМС України в Харківській області, Служба у справах дітей Дергачівської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення до житлового приміщення, визначення порядку користування житловим приміщенням, виселення з житлового приміщення, скасування реєстрації осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, треті особи: Дергачівський РВ ГУ ДМС України в Харківській області, Служба у справах дітей Дергачівської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення до житлового приміщення, визначення порядку користування житловим приміщенням, виселення з житлового приміщення, скасування реєстрації осіб.

В обґрунтування позову посилався на те, що в 1982 році йому, як основному наймачеві, та його родині, яка складалася на той момент з чотирьох осіб: дружини ОСОБА_6, її доньки від першого шлюбу ОСОБА_2 та їхнього спільного з ОСОБА_6 сина - ОСОБА_5, виконавчим комітетом Дергачівської Ради депутатів трудящих було виділено двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Спільне життя з ОСОБА_6 не склалося, тому шлюб між ними було розірвано за рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2002 року.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 31.10.2008 року його визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

ОСОБА_5, який на той момент був зареєстрований у спірній квартирі один, 12.06.2009 року приватизував всю квартиру на своє ім'я.

Ухвалою суду від 11.03.2010 року заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 31.10.2008 року було скасовано. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 28.07.2011 року в задоволенні позовних вимогах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - відмовлено, а його зустрічні позовні вимоги в частині визнання свідоцтва про право власності на ім*я ОСОБА_5 на квартиру в 1/2 її частині недійсним - задоволено. На підставі зазначеного рішення суду він зареєструвався у спірній квартирі та здійснив приватизацію належної йому 1/2 частини квартири, отримав свідоцтво про право власності на житло № 3375 від 14.01.2012 року, яке зареєстроване в КП «БТІ Дергачівської районної ради» за № 36159392 від 06.03.2012 року.

07.05.2009 року у спірній квартирі зареєстровано ОСОБА_2, а 03.12.2009 року - ОСОБА_3, 07.05.2009 року - неповнолітню доньку ОСОБА_2 - ОСОБА_9, 04.03.2010 року - ОСОБА_7 та її неповнолітню доньку - ОСОБА_8, 07.07.2011 року - ОСОБА_6 Реєстрація вказаних осіб відбулася без його на те згоди. Відповідачі перешкоджають йому у користуванні і володінні житлом.

Просив зобов'язати ОСОБА_5 не перешкоджати йому в користуванні належної йому на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; вселити його до належної йому на праві власності 1/2 частини квартири; визначити наступний порядок користування спірною квартирою. Виділити ОСОБА_4 в користування житлову кімнату площею 11,5 м2, ОСОБА_5 виділити в користування кімнату площею 16,3 м2; кухню площею 8,0 м2, коридор площею 5,9 + 1,9 м2, туалет площею 1,10 м2, вбудовану шафу площею 0,6 + 0,6 м2, ванну кімнату площею 2,50 м2 залишити в їхньому спільному користуванні.; виселити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла; скасувати реєстрацію ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3 в зазначеній квартирі.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 в користуванні належної йому на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Вселено ОСОБА_4 до належної йому на праві власності 1/2 частини квартири. Визначено наступний порядок користування квартирою: виділено ОСОБА_4 в користування житлову кімнату площею 11,5 м2, ОСОБА_5 виділено в користування житлову кімнату площею 16,3 м2; кухню площею 8,0 м2, коридор площею 5,9 + 1,9 м2, туалет площею 1,10 м2, вбудовану шафу площею 0,6 + 0,6 м2, ванну кімнату площею 2,50 м2 залишено в спільному користуванні сторін. Виселено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, Харківської області без надання іншого житла. Скасовано реєстрацію ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3 в цій квартирі. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на кожного судові витрати в розмірі 109,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

Апелянти посилаються на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки не прийнято до уваги їхні доводи і пояснення по справі. Не враховано, що вони тривалий час зареєстровані і мешкають у спірній квартирі, іншого житла не мають. ОСОБА_3 з дитинства мешкала у цій квартирі, а у шістнадцять років отримала паспорт, де значиться місце її реєстрації - адреса спірної квартири з 03.12.09 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду зміні, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира в 1982 році була надана у користування ОСОБА_4 на склад сім*ї з чотирьох осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2002 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було розірвано.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 31.10.2008 року ОСОБА_4 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Ухвалою суду від 11.03.2010 року вказане заочне рішення було скасовано та ухвалене рішення від 28.07.2011 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4 в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності від 12.06.09 року на ім*я ОСОБА_5 на квартиру в 1/2 її частині - задоволено. 16.02.12 року ОСОБА_4 отримано свідоцтво про право власності на ? частину спірної квартири.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками спірної квартири по ? частині кожний.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08.01.13 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання приватизації та свідоцтва про право власності незаконними - відмовлено. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційної інстанції від 28.03.13 року.

З довідки ПП «Затишний будинок - 2006» від 11.07.13 року за № 80 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована у спірній квартирі з 17.01.89 року по 1997 рік та з 07.05.09 року по теперішній час. А її донька ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 07.05.09 року по теперішній час. Друга донька ОСОБА_2. - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована в спірній квартирі з 03.12.09 року.

Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

В даному випадку, ОСОБА_2 з 1997 року в спірній квартирі не була зареєстрована. Тому, місцем проживання дитини - ОСОБА_3 є місце проживання її батьків і вважати, що місцем проживання з дитинства по теперішній час ОСОБА_3. є спірна квартира, немає підстав.

ОСОБА_6 зареєстрована в квартирі з 22.04.83 року по 22.11.08 року та з 07.07.11 року по теперішній час, про що свідчить довідка ПП «Затишний будинок - 2006» від 23.07.12 року № 53.

04.03.10 року в спірній квартирі була зареєстрована дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та їхня неповнолітня дочка - ОСОБА_8.

Відповідно до вимог ст. 65 ЖК України, на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди інших членів сім*ї не потрібно. Оскільки ОСОБА_8 є неповнолітньою донькою ОСОБА_5, то згоди на її вселення в квартиру від ОСОБА_4 не потрібно.

Таким чином, право ОСОБА_4 на спірну квартиру порушене у 2008 році, коли його за рішенням суду незаконно було визнано таким, що втратив право на користування жилим приміщенням. Відповідачі вселилися та зареєструвалися в спірній квартирі в той період часу, коли ОСОБА_4 мав право на користування цим житлом. Але його згоди на реєстрацію та проживання відповідачів в квартирі немає.

Між сторонами склалися неприязні стосунки, відповідач перешкоджає позивачеві користуватися своєю власністю, вселивши в квартиру інших осіб. Тому, порядок користування квартиро між співвласниками, який визначив суд, відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує права ОСОБА_5

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині виселення та скасування реєстрації ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 підлягає скасуванню. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про виселення з житлового приміщення та скасування її реєстрації в спірній квартирі слід відмовити.

В іншій частині, рішення суду вірне, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційних скарг в іншій частині рішення суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2014 року в частині виселення та скасування реєстрації ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 та стягнення судових витрат скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про виселення з житлового приміщення та скасування її реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по 21 гр. 88 коп. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий -

Судді: