ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2006 р. | Справа № 02/45-2А. |
Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,
при секретарі судового засідання Сур’як О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача :Іванчук І.П., довіреність № 9/09-42 від 31.03.06, Ковальчук С.Г., довіреність №5.10/45 від 10.01.06
від відповідача :Новосад Ю.М., довіреність № 61/10 від 11.01.06
Розглянув справу
за позовом Державного підприємства «Волиньвугілля»
до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002431530/1, № 0002441530/1, від 20.07.2005р.
Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.
В судовому засіданні 30.05.06 за згодою представників сторін відповідно до ст. 150 КАС України оголошено перерву до 05.06.06.
Сторонам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України; заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.
Суть спору: Позивач –ДП „Волиньвугілля” звернувся до господарського суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Нововолинської ОДПІ№ 0002431530/1, №0002441530/1від 20.07.2005р., згідно яких на підставі підп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ до позивача застосовані штрафні санкції за затримку граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів 20% на суму 537,05 грн., 10% - 52,98 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Іваничівським відділенням Нововолинської ОДПІ нараховані штрафні санкції за результатами перевірки по акту від 12.05.2005 р. №29/15-3 в той же час коли згідно актів звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.01.2005 р. рахується переплата по даному податку на суму 47,98 грн. Відповідачем при застосуванні штрафних санкцій не враховано положень ст.250 ГК України стосовно строків застосування адміністративно-господарських санкцій. Штрафні санкції застосовані після спливу зазначених вище строків.
Відповідач –Нововолинська ОДПІ подав заперечення проти адміністративного позову, в якому посилається на те, що позивачем порушені граничні строки сплати по земельному податку з юридичних осіб, за що Іваничівським відділенням Нововолинської ОДПІ правомірно застосовані штрафні санкції за наслідками перевірки (акт від 12.05.2005 р. №29/15-3 та додатки до акту перевірки з розшифровкою сум штрафних санкцій).
Згідно поданого заперечення від 26.05.2006р. 4004/10 відповідач просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що штраф по оспорюваних рішеннях застосовано правомірно.
Із пояснень представників сторін, матеріалів справи, господарський суд встановив:
Іваничівським відділенням Нововолинської ОДПІ проведена перевірка щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань платником податку ВСП «Шахта 9 Нововолинська» ін. код 00176236 за період з 01.04.2001 р. по 12.05.2005 р., про що складений акт перевірки від 12.05.2005 р. №29/15-3 (а.с.8).
Перевіркою встановлено , що ВСП «Шахта 9 Нововолинська» допустило порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначених платником самостійно у поданих розрахунках та деклараціях, зокрема:
По податку з власників транспортних засобів – у 1 випадку, із затримкою сплати узгоджених податкових зобов’язань до 30 днів, в сумі 529,80 грн., та у 4 випадках, із затримкою сплати узгоджених податкових зобов’язань від 31 до 90 днів, в сумі 2685,25 грн.
За результатами перевірки Нововолинська ОДПІ (Іваничівське відділення) приймає наступні податкові повідомлення-рішення
- від 27.05.2005 р. 0002431530/0 на суму 537,05 грн.
- від 27.05.2005 р. №0002441530/0 на суму 52,98 грн.
За скаргою платника в порядку адміністративного оскарження Нововолинська ОДПІ залишила дані повідомлення-рішення в силі, прийнявши податкові повідомлення-рішення із значком 1 від 20.07.2005 р. з зазначенням нових граничних строків сплати.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, керуючись Конституцією та законами України, господарський дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При цьому суд виходив з такого:
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у редакції наказу ДПА від 3 вересня 2001 р. №342 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) на податкові органи накладено ведення особових рахунків платників податку, в яких відображаються, зокрема терміни подання розрахунків та терміни сплати, інформація про податкові зобов’язання, нараховані за результатами документальних перевірок; стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, штрафних санкцій, суми податкового боргу та надміру сплачені) та інше. Дані карток особових рахунків повинні правильно відображати фактичний стан платежів до бюджету.
Відповідно до ч.2 ст.37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Порядок дій суб’єкта господарювання та податкових органів у випадку реорганізації платника податку визначений ст.13 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.
Як вбачається з матеріалів справи , зокрема акту перевірки від 12.05.2005 р., податковим органом встановлено, що порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань допустив платник податку ВСП «Шахта 9 Нововолинська» інд. код 00176236. Між тим, згідно п.2 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.12.2002 р. №722 Виробниче об’єднання ВО „Волиньвугілля” та державні підприємства „Шахта №5 „Нововолинська”, „Шахта №1 „Нововолинська”, „Шахта №9 „”Нововолинська”, „Шахта „Бужанська”, „Волиньвуглезбутпостач” були реорганізовані шляхом злиття. На їх базі було створено Державне підприємство „Волиньвугілля”.
У зв’язку з реорганізацією платників податків ВО „Волиньвугілля” та державних підприємств, що входять до його складу Нововолинською ОДПІ прийняте рішення №1 від 30.05.2003 р., де на підставі п.13.2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі –Закон України №2181-ІІІ) поширено зобов’язання щодо сплати податкового боргу цих підприємств , в тому числі Шахти №9 на ДП „Волиньвугілля” згідно додатку №1. Як вбачається з додатку №1 по платежу – транспортний податок по ДП „Шахта №9” недоїмка відсутня. З чого слідує, що сума штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкового боргу за період до реорганізації по шахті №9 податковим органом не нараховувалась і обов’язок сплати на ДП „Волиньвугілля” не поширено.
Відповідно до підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України 2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
А згідно підп.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України 2181-ІІІ у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Згідно підп.1.3 ст.1 Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, тобто строки давності встановлені ст.15 Закону України №2181-ІІІ поширюються і на нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф –це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення, чим спростовуються твердження Нововолинської ОДПІ, що строки встановлені ст.15 Закону України №2181-ІІІ не поширюються на штрафні санкції.
Виходячи з зазначеного, суд вважає безпідставним нарахування штрафу на суму узгодженого податкового зобов’язання по транспортному податку поза межами 1095 днів, а тому визнає нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.07.2005р. № 0002431530/1 на суму 344,75 грн. (238,74+106,01) та № 0002441530/1 на суму 52,98 грн., в решті заявлених вимог відмовляє.
Керуючись Конституцією України, Законами України „Про систему оподаткування”, „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.69,71,79,86,158-160 КАС України, господарський суд
п о с т а н о в и в :
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ (Іваничівське відділення) від 20.07.2005 № 0002431530/1 на суму 344,75грн. та №0002441530/1 на суму 52,98 грн.
3. В решті позову відмовити.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.
Суддя С.В.Костюк
Дата виготовлення повного тексту
постанови 08.06.2006р.