_УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Гірського Б.О., Храпак Н.М.

при секретарі - Жовняревич Т.М.

з участю апелянта ОСОБА_1., позивачів

ОСОБА_3., ОСОБА_4. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.09.2006 року позов задоволено частково.

"Стягнуто солідарно з ОСОБА_2., ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4., ОСОБА_3. - 3602 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 364 грн. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким зменшити їм розмір відшкодування матеріальної шкоди з 3602 грн. до 1583 грн., а в задоволенні вимог позивачів про стягнення моральної шкоди відмовити взагалі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, апелянт ОСОБА_1. в суді апеляційної інстанції вказав, що при визначенні розміру заподіяної з їх вини, в результаті затоплення квартири, матеріальної шкоди позивачам, суд першої інстанції неправильно взяв до уваги висновок будівельно-технічної експертизи, а не представлений ним звіт про оцінку відшкодування матеріального збитку, виконаний ТОВ фірма "Гудвіл", в зв'язку з чим невірно визначив розмір завданих ним з

справа №22а-1181/200бр.                                             головуючий у 1 інстанції - Підлісна ІМ.

категорія - відшкодування шкоди                                доповідач - Гірський Б.О.

дружиною матеріальних збитків. Також зазначив про безпідставність стягнення нього та дружини моральної шкоди, оскільки, на його думку, позивачі не довели заподіяння такої шкоди.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечили та вказали, що 05.05.2006 року відповідачі затопили належну їм квартиру по АДРЕСА_1, в результаті чого їм була завдана матеріальна та моральна шкода, що виразилась в необхідності проведення ремонту квартири, заміні дверних полотен. Тому, суд першої інстанції вірно визначив та стягнув розмір такого відшкодування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведеш в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2. до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2006 року ОСОБА_1. ОСОБА_2, як власники квартири АДРЕСА_2 затопили належну позивачам ОСОБА_3., ОСОБА_4. квартиру АДРЕСА_1.

Вказана обставина, відповідно до ст. 61 ЦПК України, сторонами не заперечується і доказуванню не підлягає.

Відповідачами ОСОБА_1., ОСОБА_2 заперечується визначений судом розмір матеріальної шкоди та наявність моральної шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Визначаючи розмір завданої відповідачами ОСОБА_1., ОСОБА_2 матеріальної шкоди, суд першої інстанції вірно взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи про вартість заподіяної майнової шкоди позивачам ОСОБА_3 та пояснення експерта Афанасьєвої В.О. в судовому засіданні щодо підстав врахування нею у висновку вартості пошкодження дверних полотен в квартирі, оскільки визначена експертом м. Тернополі, оскільки визначена експертом шкода є дійсною і перебуває у причинному зв'язку із затопленням квартири АДРЕСА_1 відповідачами.

Що стосується моральної шкоди, завданої позивачам ОСОБА_3, то суд першої інстанції прийшов до правильного переконання про наявність підстав для відшкодування такої шкоди, у зв'язку із душевними стражданнями, які останні зазнали в результаті затоплення їх квартири і вірно визначив розмір відшкодування, в межах пред'явлених вимог і з врахуванням ступеня моральних страждань.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2. відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21.09.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.