апеляційний суд тернопільської області
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Тернопільської області в складі:
• Головуючого Фащевської Н.Є.
Суддів Ходоровського М.В., Кузьми P.M.
при секретарі Гачинській М.В.
з участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Мишковецької сільської ради про поділ будинковолодіння та земельної ділянки,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2004 року ОСОБА_2 пред"явила позов до ОСОБА_4, ОСОБА_6, Тернопільської районної ради, третіх осіб Тернопільської райдержадміністрації, Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації про скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської районної ради №146 від 25 липня 1990 року про визнання права власності на ціле будинковолодіння по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_4., визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказане будинковолодіння на ім"я ОСОБА_2. та реальний поділ будинковолодіння і земельної ділянки.
Позивачка зазначила, що відповідно до договору дарування від 10 серпня
1962 року, посвідченого головою Мишковецької сільської ради за реєстром НОМЕР_1 вона є власником 1/2 частини спірного будинковолодіння, а друга половина будинковолодіння згідно договору купівлі-продажу належить відповідачу ОСОБА_1. Посилаючись на те, що Тернопільською районною радою помилково власником цілого будинковолодіння зроблено ОСОБА_2. позивачка просила її вимоги задовольнити.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13 квітня 2006 року
Справа №22а-1143 Головуючий у 1 -й інстанції Костів О.З.-
Категорія поділ буд.і зем.діл.- Доповідач - Ходоровський М.В.
позов t в частині скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської /районної ради №146 від 25 липня 1990 року про визнання права власності на ціле будинковолодіння по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_4., визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказане будинковолодіння на ім"я ОСОБА_2. від 25 липня 1990 року виділено в окреме провадження.
У зв"язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_1 до участі в справі залучено ОСОБА_3, ОСОБА_1 та Мишковецьку сільську раду.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року позов задоволено.
Проведено реальний поділ будинковолодіння НОМЕР_2 по ОСОБА_6 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3, які є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6, згідно із варіантом №2 висновку будівельно-технічної експертизи НОМЕР_3.
Постановлено виділити:
ОСОБА_2, із житлового будинку кімнату 2-1 заг. площею 12.4 м.кв. варт.8836 грн., кімнату 2-2 заг. площею 18.2 м.кв. варт. 12969 грн., коридор 2 заг. площею 4.1 м.кв. варт.2922 грн., кімнату 1-3 заг. площею 5.05 м.кв. варт.З598 грн., літню кухню з хлівом (літБ) варт.5971 грн., прибудову (літ.б) варт. 1018 грн., хлів дерев"яний (літб) варт. 1381 грн, всього на суму 3 6695 грн.
ОСОБА_1. і ОСОБА_3. кімнату 1-1 заг. площею 12.5 м.кв. варт.8907 грн., кімнату 1-2 заг. площею 17.6 м.кв. варт. 12542 грн., коридор 2 заг. площею 4.1 м.кв. варт.2922 грн., кімнату 1-3 заг. площею 5.05 м.кв. варт.3598 грн., підвал заг. площею 12.3 м.кв. варт.4347 грн., літню кухню (літВ) варт. 9482 грн., прибудову (літ.в) варт.919 грн., хлів (літ.в) варт.2363 грн, всього на суму 45080 грн.
Зобов'язано ОСОБА_2 провести заходи по переобладнанню житлового будинку, а саме:
· виконати цегляну перегородку для поділу коридору 2 та кімнати 1-3;
· пробити в стіні належної частини коридору 2 дверний проріз та влаштувати вхід в свою частину будинку;
· пробити дверний проріз та влаштувати прохід із кімнати 2-2 в свою частину кімнати 1-Я.
Зобов"язано ОСОБА_1. провести заходи по переобладнанню житлового будинку, а саме:
· пробити в стіні належної частини коридору 2 дверний проріз та влаштувати вхід в свою частину будинку;
· пробити дверний проріз та влаштувати прохід із кімнати 1-2 в свою частину кімнати 1-3.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 між співвласниками розділених будинковолодінь ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 згідно варіанту №3, який відображений на додатку №3 до висновку НОМЕР_4 судової земельно-технічної експертизи від 22.08.2005 року, виділивши сторонам земельні ділянки площею по 1020 м.кв. кожному.
8 апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду і
справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неповне
з "ясування судом обставин справи.
У судовому засіданні апелянт пославшись на доводи апеляційної скарги просила її задовольнити, а позивачка її відхилити, оскільки рішення суду є законне.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що частки сторін у спірному будинковолодінні є рівними.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Відповідно до положень ст. ст.357, 358 ЦК України частки у праві
спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за
домовленістю співвласників або законом. Кожен із співвласників має право на
надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в
натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 13.01.1958 року ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_6 купив половину будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_3.
Згідно договору дарування від 10.08.1962 року ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_9 прийняла в дар половину будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_4.
9 листопада 1969 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 і після одруження їй присвоєно прізвище ОСОБА_2.
Дані обставини стверджуються договором купівлі-продажу та договором дарування вказаного будинковолодіння, показами позивачки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд правильно дійшов висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1., що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, являлися співвласниками спірного будинковолодіння і їх частка у спільній власності становить по Уг частині.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 купив більш ніж 1/2 частину будинку є безпідставними, оскільки вони спростовуються договором купівлі-продажу від 13 січня 1958 року, що посвідчений Тернопільською держнотконторою 14 січня 1958 року, відповідно до якого ОСОБА_1. купив у ОСОБА_7 половину будинковолодіння.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта щодо неправильного розподілу земельної ділянки, оскільки на думку апелянта у користуванні ОСОБА_1 знаходилась більша площа земельної ділянки ніж у ОСОБА_2, поскільки вони спростовуються довідками Мишковецької сільської ради ІНФОРМАЦІЯ_2, висновком НОМЕР_4 судової земельно-технічної експертизи від 22.08.2005 року.
Інші доводи також не дають підстав для висновку, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Рішення суду є законне, обгрунтоване, підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. .
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.