1
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Декайла П.В.
суддів: Максимовича Ю.А. , Стадника О.Б.
з участю прокурора - Маслюка О. Б.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2., засудженого ОСОБА_3. та захисника ОСОБА_4 на вирок Теребовлянського районного суду від 4 вересня 2006 року, -
встановила: Цим вироком,
ОСОБА_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр.. України, з неповною середньою освітою, неодружений, судимий 17 березня 2004 року Тернопільським міським судом за ч.З ст.296 КК України до З років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, житель АДРЕСА_1, засуджений за ч.2 ст. 122 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.І ст.71 КК України до призначеного покарання частково
приєднано покарання за вироком Тернопільського міського суду від 17 березня
2004 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено до відбуття 4
роки 6 місяців позбавлення волі.
Зач.2 ст. 127 КК України ОСОБА_3. виправдано.
Справа № 11-370 2006 року Головуючий у 1 інстанції Малярчук В.В.
Категорія: ч.2 ст. 122 Доповідач Максимович Ю.А.
Запобіжний захід ОСОБА_3. залишено без змін тримання під вартою.
ОСОБА_5, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, несудимий, засуджений за ч.2 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та згідно ст. 76 КК України покладено на нього обов'язки повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з"являтися для реєстрації у ці органи.
За 4.2 ст. 127 КК України ОСОБА_5 виправдано. Запобіжний захід ОСОБА_5 змінено із тримання під вартою на підписку про невиїзд та звільнено його з-під варти із зали суду.
ОСОБА_6, уродженеь та житель ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не одружений, непрацюючий, не судимий згідно ст.89 КК України, засуджений за ч.2 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та згідно ст.76 КК України покладено на нього обов"язки повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з"являтись для реєстрації у ці органи.
За ч.2 ст. 127 КК України ОСОБА_6 виправдано. Запобіжний захід ОСОБА_6. залишено без змін, підписку про невиїзд. Згідно вироку суду ОСОБА_7,ОСОБА_6 та ОСОБА_5. визнані винними і засуджені за те, що 19 травня 2004 року, в темну пору доби, в господарстві де проживав ОСОБА_8 в ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння, діючи умисно, вступивши між собою та з іншою особою в попередню змову, з метою примусу потерпілого ОСОБА_8 до певних дій, вирішили заподіяти останньому тілесні ушкодження, щоб змусити потерпілого ОСОБА_8 повернути начебто викрадені ним гроші, які належали іншій особі. Після цього, засуджені та інша особа, реалізуючи свій злочинний намір, умисно нанесли удари ногами і руками як по тілу потерпілого, так і безпосередньо в ліву частину грудей останнього, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Засуджений ОСОБА_3., захисник ОСОБА_1. та потерпілий ОСОБА_2. у змінених апеляціях просять вирок суду змінити та пом"якшити призначене ОСОБА_3. покарання, посилаючись на ряд пом"якшуючих обставин, які не врахував суд першої інстанції, зокрема незадовільний стан його здоров"я у /зв"язку з чим вважають призначене покарання надто суворим і / несправедливим.
Крім того,потерпілий ОСОБА_2. просить перекваліфікувати дії усіх засуджених на ч.І ст. 122 КК України, посилаючись на те, що будь-якого примусу по відношенню до ОСОБА_8 під час вчинення злочину не було.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_3., який розкаявся та просить пом"якшити покарання, захисника ОСОБА_1., який підтримав змінену апеляцію, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, апеляції засудженого ОСОБА_3. та захисника ОСОБА_1. підлягають до задоволення, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2. слід задовольнити частково таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_3.,ОСОБА_5 і ОСОБА_6. у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 122 КК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та підтверджується сукупністю зібраних і досліджених судом першої інстанції доказів.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженими злочину і вірно кваліфікував їх дії за ч. 2 ст. 122 КК України, як нанесення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, з метою примусу до певних дій.
При цьому судом враховано, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 засуджені наносили спільно і саме з метою примусити його повернути ніби то викрадені ним гроші.
З огляду на це, безпідставними є посилання потерпілого ОСОБА_2. в апеляції на невірну кваліфікацію дій засуджених.
Покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6. призначене у відповідності до вимог ст. 65 КПК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про їх особи, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.
Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_3. суд в повній мірі не врахував, що засуджені спільно нанесли потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження і їх роль у вчиненні злочину є однаковою. Крім того, по справі встановлено, що ОСОБА_3. страждає на легку розумову відсталість у формі олігофренії, має інші захворювання, та розкаявся у вчиненому, що також не врахував суд першої інстанції.
З огляду на це, колегія суддів прийшла до висновку про можливість пом"якшення ОСОБА_3. покарання .
Крім того, суд безпідставно зазначив у фабулі обвинувачення, визнаного доведеним, про вчинення злочину ОСОБА_9, хоча вказана особа не була по справі підсудним і його вина не була підтверджена у встановленому законом порядку.
У зв"язку з цим, із мотивувальної частини вироку слід виключити в порядку ст.366 КПК України посилання суду на вчинення злочину ОСОБА_9
Керуючись ст. 362, 366, 367, 373 КПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_3. та захисника ОСОБА_1. задовільнити.
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2. задовільнити частково.
Вирок Теребовлянського районного суду від 4 вересня 2006 року в частині засудження ОСОБА_3. змінити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2. ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.І ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міського суду від 17 березня 2004 року у вигляді 6 місяців та остаточно призначити до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
В порядку ст.365 КПК України з мотивувальної частини вироку виключити посилання суду на вчинення злочину ОСОБА_9
В решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий : підпис Судді: два підписи З оригіналом згідно: Суддя апеляційного су, Тернопільської області
Максимович Ю.А.