УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2006 року.             Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

            Головуючого Козака І.О.

Суддів Ходоровського М.В.Демковича Ю.Й. при секретарі Стець І.В. з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду від 12 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Стінківської сільської ради Бучацького району про визнання неправомірним рішення Стінківської сільської ради від 16 червня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_2 пред"явив позов до Стінківської сільської ради Бучацького району про визнання неправомірним рішення цієї ради НОМЕР_1.

Позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням Стінківська сільська рада встановила межу його земельної ділянки за фактичним її використанням.

Посилаючись на те, що зазначене рішення суперечить генеральному плану забудови його земельної ділянки та акту винесення в натурі червоних ліній та контурів фундаментів під будівництво від 20 травня 1992 року, відповідно до встановленої межі частина його земельної ділянки відійшла до сусіда, через що він не буде мати змоги збудувати господарський будинок, позивач просив його вимоги задовольнити.

Постановою Бучацького районного суду від 12 вересня 2006 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його вимоги, посилаючись на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги його доводи щодо незаконності оскарженого ним рішення.

У судовому засіданні апелянт пославшись на доводи апеляційної скарги просив її задовольнити, а представник відповідача її відхилити, оскільки рішення суду є законне.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Справа № 22ас-624                                                          Головуючий 1 інстанції -Шваюк Г.В.

Категорія земельний спір                                                 Доповідач - Ходоровський М.В.

2

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що внаслідок порушення ОСОБА_2 генерального плану забудови його земельної ділянки та акту винесення в натурі червоних ліній та контурів фундаментів під будівництво від 20 травня 1992 року такі плани забудови й порушили суміжні землекористувачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв"язку з чим перемістилась межа земельної ділянки позивача. При прийнятті Стінківською сільською радою оскаржуваного рішення було враховано зазначену обставину.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до положень ст.91,96,12,ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватись правил добросусідства. Встановлення меж земельних ділянок здійснюється сільськими радами.

Судом встановлено, що рішенням Стінківської сільської ради від 15 жовтня 1991 року ОСОБА_2 в с.Стінка під будівництво виділено 0.12 га земельної ділянки.

На підставі рішення Бучацької районної ради від 30 квітня 1992 року та акту винесення в натурі червоних ліній та контурів фундаментів під будівництво від 20 травня 1992 року ОСОБА_2 в цей день видано генеральний план забудови його земельної ділянки.

При споруджені житлового будинку ОСОБА_2 порушив план забудови, що потягло порушення планів забудов суміжними землекористувачами, у зв"язку з чим у зазначену документацію позивача у липні 2002 року було внесено зміни, де встановлено межу за фактичним землекористуванням, без зміни розміру земельної ділянки.

З такими змінами й погодилась Стінківська сільська рада, прийнявши оскаржуване позивачем рішення, оскільки у випадку встановлення межі відповідно до генплану 1992 року житлові будинки суміжних землекористувачів частково знаходилися б на земельній ділянці позивача.

Таким чином, колегія вважає, що суд обгрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними.

Доводи в апеляції про відсутність доказів порушення позивачем плану забудови є безпідставні, оскільки вони спростовуються як показами представника відповідача так і показами самого позивача, який визнав факт вчиненого ним зазначеного порушення.

За таких обставин, колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення а постанову Бучацького районного суду від 12 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.