АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року             Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Фащевської Н.Є.

Суддів Ходоровський М.В., Кузьми P.M.   при секретарі Гачинській М.В.

з участю представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1769 про скасування наказу про звільнення з військової служби, поновлення на військовій службі за контрактом та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року ОСОБА_1 пред"явив позов до військової частини А1769 про скасування наказу про звільнення з військової служби, поновлення на військовій службі за контрактом та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

Позивач зазначив, що відповідно до контракту від 22 березня 2004 року проходив службу у військовій частині А1769 у м.Тернополі на посаді рядового контрактної служби гаубичного артилерійського дивізіону. 15 липня 2005 року наказом командира військової частини його звільнено із Збройних сил України за систематичне невиконання умов контракту.

Посилаючись на те, що умов контракту він не порушував, його звільнено в період знаходження у відпустці, позивач просив його вимоги задовольнити.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою його вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки показам представника позивача, відповідач звільнив його зі служби по підставі, яка не передбачена у контракті.

Справа № 22ас- 647                                                   Головуючий 1 інстанції -Костів О.З..

Категорія поновлення на службі.                             Доповідач - Ходоровський М.В.

2

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 неодноразово порушував умови контракту, а тому його звільнено з військової служби законно.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до п"є"ч.6-ст.26 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється(розривається), а військовслужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв"язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Судом встановлено, що 22 березня 2004 року між ОСОБА_1 та військовою частиною А1769 було укладено контракт, відповідно до якого він прийнятий для проходження строкової війської служби у військову частину А1769 та взяв на себе зобов'язання додержуватись Конституції і законів України, сумлінно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів і начальників, службові обов'язки.

1 червня 2005 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом про надання чергової відпустки за 2005 рік терміном ЗО днів-з 02.06 по 02.07 2006 року.

Командиром військової частини ОСОБА_1 дозволено відпустку після занять з бойової підготовки та наказом НОМЕР_1 йому надана чергова відпустка за 2005 рік терміном на 30 діб - з 13.06. по 12.07.2006 року на підставі його рапорту від 01.06.2005 року.

В порушення вимог п.65 Положення про проходження військової служби.

солдатами(матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України

ОСОБА_1 перед відбуттям у чергову відпустку не отримав відпускний

квиток та всупереч п.1 додатку №2 до Статуту гарнізонної та вартової служб

Зройних Сил України по прибуттю до місця проведення відпустки на військовий облікнестав.                                                               

13 липня 2005 року ОСОБА_1 з відпустки в розпорядження військової частини не повернувся.

За результатами службового розслідування за вказаним фактом було запропоновано звільнити ОСОБА_1 із лав Збройних Сил України за невиконання умов контракту.

Наказом командира військової частини А1769 від 15.07.2005 року ОСОБА_1, звільнено із військової служби в запас за систематичне невиконання умов контракту.

Дані обставини стверджуються як показами представника відповідача так і матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд правильно дійшов висновку про неодноразове порушення відповідачем зобов'язання щодо додержання Конституції і законів України, вимог військових статутів, а тому правильно визнав, що його звільнено без порушення вимог законодавства.

Доводи апелянта про те, що на час видачі наказу про надання йому чергової

з

відпустки терміном ЗО діб він мав право на відпустку терміном на 45 діб, як учасник, бойових дій, його звільнення відбулось в період знаходження у відпустці, колегія до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи.              .

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи посвідчення НОМЕР_2 на їм"я ОСОБА_1, де зазначено його право на пільги як учасника бойових дій, воно видане останньому 27 квітня 2006 року - після видачі наказу від 13 червня 2005 року про надання відпустки.

Згідно постанови KM України від 12.05.1994 року "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є посвідчення, на основі котрого видаються відповідні пільги і компенсації.  

Отже, колегія вважає, що станом на 13 червня 2005 року ОСОБА_1 не користувався правом на додаткову відпустку як учасник бойових дій.

Посилання апелянта на те, що до нього перед звільненням не застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, а тому відповідач не вправі був звільнити його за систематичне невиконання умов контракту і таке звільнення суперечить п.З ст.40 КзпПУ колегія до уваги не приймає, оскільки вимоги згаданої норми права не поширюються на дані правовідносини.

Колегія не погоджується також з доводами апелянта про відсутність його вини в неотриманні відпускного квитка, оскільки на підтвердження .зазначеної обставини ним не представлено жодного доказу та окрім цього вони спростовуються показами предстаника відповідача, пояснившого, що для проходження інстуктажа перед відпусткою та для отримання відпускного квитка ОСОБА_1 до відповідальної особи не з"явився, чим порушив вимоги Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України."

Інші доводи також не дають підстав для висновку, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Рішення суду є законне, обгрунтоване, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 200,206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.

Головуючий

Судді