1

Справа №11а-544-2006 року                    Головуюча у 1 інстанції Драновська С.З.

Категорія: ч.2 ст. 365; ч.2 ст. 397,           Доповідач: Сачук В.І.

ч. 2 ст.398 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                                          УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року.                                                     м. Рівне

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючої  Міщенко  О.А.

Суддів : Сачука В.І, Збитковської Т.І..

з участю прокурора   Дейнеки Р.М.

виправданих ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Дейнеки P.M., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня   2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, уродженець м. Орду баї Нахічеванської АР, вірмен, громадянин України, одружений, освіта вища, працює ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий , житель АДРЕСА_1, - виправданий за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 210 КК України.

ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, вірмен, громадянин України, розлучений, освіта середня, приватний підприємець, раніше не судимий , жительАДРЕСА_2, виправданий   за   відсутністю   в   його   діях    складу   злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 366 КК України .

Судові витрати за проведення експертиз фірмою «Експерт-Рівне» на суму 50 грн. та Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз на сумку 3616 грн. віднесено на рахунок держави.

Прийнято рішення по речових доказах.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою заволодіння бюджетними коштами для власного збагачення у 2002 і 2003 роках вступив у злочинну змову з приватним підприємцем ОСОБА_2., з яким скоїли розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Так, в 2002 та 2003 роках ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище, порушив встановлений порядок проведення робіт по ремонту доріг у м. Радивилові та без складання актів виявлених дефектів на дорогах, без  проектно-кошторисної документації 1 липня 2002 року і 14 березня 2003 року заключив угоди з ОСОБА_2. на проведення ремонту доріг.

Після виконання робіт по ремонту доріг ОСОБА_2. склав акти виконаних робіт, в яких зазначив, що у 2002 році для ремонту доріг було використано асфальтобетону вагою 264,8 т. вартістю 237 грн. за тону на загальну суму 62758 грн. а у 2003 році - 573 т. вартістю 178 грн. за тону на загальну суму 101994 грн.

Комісійною судово-будівельною експертизою виявлено, що у 2002 році було використано асфальтобетону 17,34 т. на суму 4109 грн. 58 коп., а в 2003 році 178,84 т. на суму 3183 грн. 52 коп., що менше, ніж зазначено в актах виконаних робіт.

Крім того, ОСОБА_1 у серпні 2003 року отримав для потреб міської Ради з заводу, що належить ШБУ-24 м. Тернополя, в якості спонсорської допомоги 45,9 т. асфальтобетону на суму 8170 грн.20 коп., який ОСОБА_2. використав для ремонту доріг на вулицях ІНФОРМАЦІЯ_4 та включив до витрат в акт виконаних робіт.

Закупивши в ШБУ-24 асфальтобетону вартістю 143 грн. 50 коп. ОСОБА_2., за домовленістю з ОСОБА_1, в акті виконаних робіт вартість цього асфальтобетону вказав по ціні 178 грн. за тону, завищивши його вартість на 862 грн. 50 коп.

В подальшому ОСОБА_1., як ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняв акти виконаних робіт і відповідно в 2002 та 2003 роках провів їх оплату з міського бюджету на рахунок ОСОБА_2 в «Приватбанку».

Всього ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в 2002 та 2003 роках вчинили розкрадання державних коштів на загальну суму 44975 грн. 80 коп.

Внесення в акти виконаних робіт у 2002 та 2003 роках неправдивих відомостей щодо фактичних витрат асфальтобетону на ремонт доріг потягло за собою розкрадання державних коштів на суму 44975 грн.80 коп.

ОСОБА_1., як ІНФОРМАЦІЯ_1, перевищив свої службові повноваження і одноособово, без створення комісії, прийняв виконані приватним підприємцем ОСОБА_2 роботи по ремонту доріг у м. Радивилові, які не могли бути прийняти в експлуатацію та провів їх оплату на суму 170865 грн. 20 коп.

Він же порушив законодавство про бюджетну систему України, незаконно використав бюджетні кошти в обсягах, що перевищували затверджені межі видатків у 2002 році в сумі 60938 грн., а у 2003 році в сумі 34034 грн. та незаконно використав не за цільовим призначенням у 2002 році 120438 грн. та у 2003 році 40794 грн.

ОСОБА_2 , будучи суб'єктом підприємницької діяльності , здійснював свою діяльність без відповідної на те ліцензії і отримав за це доход в 2002 році 78300 грн. та у 2003 році -100781 грн. 54 коп..

В поданій   на вирок суду апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду незаконним. При цьому доводить, що в порушення ст.ст. 323,334 КПК України при постановлянні вироку судом не взято до уваги показання свідків та акти перевірки. Вважає що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доведена матеріалами справи. Просить скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просить вирок скасувати, а справу направити на досудове слідство з тих же підстав, пояснення виправданих , які просять вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції ретельно перевірив зібрані в справі докази і дійшов обґрунтованого висновку про не винуватість ОСОБА_1. та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм органами досудового слідства злочинів

Доводи в апеляції про те, що досудове та судове слідство по справі проведено неповно, необ'єктивно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, позбавлені підстав.

Як встановлено матеріалами справи,     судом       дотримані    вимоги кримінально-процесуального закону, спрямовані на встановлення у справі об 'єктивної істини.

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_1  винним себе не визнав та показав, що головою Радивилівської міської ради працює з 12 квітня 2002 року. На засіданні міськвиконкому 30 травня 2002 року право на проведення ремонту та асфальтування доріг міста було надано приватному підприємцю ОСОБА_2., оскільки він за 1 кв. м. укладки асфальту запропонував ціну 29 грн., тоді як інші пропонували 40 грн. З ним 1 липня 2002 року уклався договір підряду на виконання робіт по ремонту та асфальтування вулиць м.Радивилова. Аналогічний договір підряду уклали 14 березня 2003 року, тільки з оплатою за 1 кв. м. укладки асфальту вже по 30 грн. Відповідно до цих договорів ОСОБА_2 здійснювалась оплата за виконані роботи. Заміри виконаних робіт ОСОБА_2 здійснювали за його дорученням заступник та спеціалісти міської ради. Складені ОСОБА_2 акти виконаних робіт до уваги не брались і оплата по них не здійснювалась. Отриманий, як спонсорська допомога, асфальтобетон в кількості більше 100 тон укладався не ОСОБА_2, а працівниками міської ради і цим питанням займався ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3. Будь-якого зговору з ОСОБА_2 на розкрадання державних коштів не було і такого розкрадання вони не вчинили. За результатами документальної ревізії 24 листопада 2003 року будь-яких порушень у використанні коштів міської ради та їх нецільового використання встановлено не було і тому сесіями міської ради використання бюджету за 2002 і 2003 роки було затверджено ( т.3 а.с.395-398 ).

Підсудний ОСОБА_2., який своєї вини у інкримінованих йому злочинах не визнав, показав, що 1 липня 2002 року уклав договір підряду з Радивилівською міською радою на виконання робіт по ремонту та укладці асфальту у м.Радивилів, згідно якого вартість 1 кв. м укладки асфальту становила 29 грн. Такий договір укладено 14 березня 2003 року, але вартістю 1 кв.м. укладки асфальту була вже 30 грн. Відповідно до цих договорів за виконані ним роботи і здійснювалась оплата. Акти виконаних робіт за 2002 і 2003 рік він склав сам і передав у міську раду, як звіт про виконані роботи. Оплата робіт за цими актами не здійснювалась. Будь-якої домовленості з ОСОБА_1 про крадіжку державних грошей не було і він цього не вчиняв. Як підприємець, працював за єдиним податком і ліцензії на виконання робіт по ремонту доріг і укладці асфальту було не потрібно і її податкова інспекція не вимагала (т .3 А.С. 399-400).

Із показань свідка ОСОБА_3. вбачається , що на початку 2002 року виконкомом міської ради обговорювались пропозиції ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5. по ремонту доріг у м.Радивилові. Виконком погодився з пропозицією ОСОБА_2., з яким 1 липня 2002 року був укладений договір підряду. Обмір фактично виконаних робіт здійснював він, ОСОБА_6. і ОСОБА_7. Комісія не створювалась, бо проводився звичайний ремонт. Асфальтобетон, отриманий як спонсорська допомога в кількості більше 100 тон укладався не ОСОБА_2, а працівниками міської ради і цим питанням займався він, як ІНФОРМАЦІЯ_5 виконкому( т.3 а.с. 400-401).

Свідки ОСОБА_6. і ОСОБА_7 підтвердили, що вони проводили обміри виконаних ОСОБА_2. робіт і перевіряли їх якість( т.3 а.с. 402,403 ).

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 1 липня 2002 року і 14 березня   2003   року   між   Радивилівською   міською   радою   і   приватним підприємцем ОСОБА_2. укладені договори на проведення ремонту доріг у м. Ради вилові. В них зазначена вартість укладки 1 кв. м асфальту 29 і 30 грн. (т.1 а.с.136,142,147).

Відповідно до платіжних доручень, що є в справі, оплата ОСОБА_2 проводилась за виконані роботи згідно угод від 1 липня 2002 року і 14 березня 2003 року (т.1 а.с.126-141 ).       . .

Згідно висновку повторної комісійної експертизи стану доріг та дорожніх умов від 31 липня 2006 року НОМЕР_1 при виконанні робіт дорожнього покриття вулиць в м. Радивилові у 2002-2003 роках були, в цілому, додержані державні будівельні норми при виконанні робіт, а обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт, вказаних підприємцем ОСОБА_2. в актах прийняття виконаних робіт за 2002 та 2003 роки відповідають фактично виконаним роботам (т. а.с. т.3 а.с.363-382 ).

Даний висновок відповідає вимогам закону і є науково обґрунтованим, підтриманий під час судового слідства експертом Сила Н.В. і повністю спростовує висновок спеціалістів фірми "Експерт Рівне"'', що проведено з грубим порушенням КПК України та співпадає із висновками повторної судово дорожньо-технічної експертизи Львівського науково дослідного інституту судових експертиз ( т.3 а.с. 432- 437, 264-279 ).

Відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Радивилівської міської ради від 24 листопада 2003 року та проміжних актів перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності від 21 червня і 30 грудня 2004 року, проведених Контрольно-ревізійним управлінням Рівненської області, нецільового використання бюджетних коштів та будь-яких інших суттєвих порушень фінансової дисципліни не встановлено ( т.2 а.с.70-77, 85-95.).

 Як ствердила свідок ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, бюджетні кошти використовувались строго за призначенням і їх нецільового використання не було ( т.3 а .с. 401-402 ).

Аналогічне ствердила спеціаліст ОСОБА_9.( т.3 а.с.409  ).

Достовірних доказів, які б стверджували, що ОСОБА_1 використав бюджетні кошти всупереч їх нецільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків у справі немає.

Згідно листів Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28 квітня 2004 року і Управління містобудування та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації від 14 квітня 2005 року виконання робіт з поточного ремонту вулично - дорожньої мережі ліцензування не потребує  (т.3 ах. 242,244 ).

Рішеннями Радивилівської міської ради від 30 травня 2002 року №60 та від 26 березня 2003 року №16 планувалось проведення ямкового ремонту шляхів та частини міста (т.3 а.с.233,235-237 ).

Твердження в апеляціях, що суд невірно встановив фактичні обставини справи, а також про невірну оцінку судом зібраних у справі доказів, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.

Висновок повторної комісійної експертизи стану доріг та дорожніх умов від 31 липня 2006 року НОМЕР_1 складений з додержанням вимог чинного законодавства, а тому доводи прокурора в цій частині не відповідають дійсності.

Таким   чином,   колегія   суддів   не   вбачає   підстав   для   скасування виправдального вироку.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.365, 366 КПК    України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2. залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Головуюча підпис

Судді: підписи