Копія
Справа №11-608 2008 року Головуючий в 1-й інстанції Андрощук Є.М.
Категорія ч.1 ст. 121 КК України Доповідач Шершун В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого - судді - Шершуна В.В.
суддів - Дуфнік Л.М., Бойко Л.В.
з участю прокурора - Сарело В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 серпня 2008 року.
Цим вироком -
ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 26.01.2007 року Старокостянтинівським районним судом за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 26.02.2008 року умовно-достроково на 10 місяців 12 днів,
засуджено за ч.1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 25 березня 2008 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Стягнуто зОСОБА_1на користь ОСОБА_3. 4000 грн. Моральної шкоди.
Стягнуто зОСОБА_1на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 1095,25 грн., 1095,25 грн., а всього - 2190,5 грн. Судових витрат за проведення експертизи.
Доля речових доказів по справі вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
Згідно вироку суду 25 березня 2008 року близько 3 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 під час сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_2, ОСОБА_1мисно, наніс удар кухонним ножем в ліву половину грудної клітки потерпілого, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді ножового проникаючого поранення лівої половини грудної клітки, пошкодження лівої легені, згорнутого гемотораксу зліва, підшкірної емфіземи, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції просить вирок Старокостянтинівського районного суду від 18 серпня 2008 року скасувати, постановити новий вирок, яким визнатиОСОБА_1винним у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі, вважає призначене покарання занадто м'яким та вказує, що суд в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону призначив покарання яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
При цьому апелянт зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував тяжкості злочину, а також того, що на його думку ОСОБА_1наносячи удар ножем в район серця потерпілого, розумів можливі наслідки таких дій і свідомо прагнув смерті потерпілого, однак не довів свого замислу до кінця з причин, які від нього не залежали.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримку апеляції, засудженогоОСОБА_1про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду першої інстанції про винністьОСОБА_1в заподіянні навмисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, при зазначених у вироку обставинах, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, сам ОСОБА_1як на досудовому слідстві так і в суді пояснив, що не мав наміру убивати потерпілого. В ході розпиття спиртних напоїв з потерпілим і ОСОБА_4. в будинку останнього, у нього виник спір з ОСОБА_2 В ході сварки потерпілий направив на нього ніж, який він відібрав і вдарив ним потерпілого в груди.ОСОБА_3 втратив свідомість і він покликавОСОБА_4., який на той момент пішов спати, та разом з останнім віднесли потерпілого до будинку ОСОБА_5 якого попросили викликати швидку допомогу.
Ці покази повністю підтвердили свідки ОСОБА_4 таОСОБА_5
Потерпілий ОСОБА_3. підтвердив, що після розпиття спиртних напоїв, між ним і засудженим виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 вдарив його ножем в груди, він втратив свідомість і прийшов до тями в лікарні.
Покази потерпілого об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_3. виявлено тяжкі тілесні пошкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення у вигляді ножового проникаючого поранення лівої половини грудної клітки, пошкодження лівої легені, закритого гемоторакса зліва, підшкірної емфіземи.
Як видно з протоколу огляду місця події в АДРЕСА_2 виявлено сліди крові, які згідно висновків судово-імунологічної експертизи належить ОСОБА_3, а також ніж, на якому виявлено слід пальця руки, які згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи належать ОСОБА_1 і шкіряну куртку з паспортом на ім'я ОСОБА_3. Поблизу будинку АДРЕСА_3було виявлено місце куди засуджений зОСОБА_4 доставили потерпілого і де той лежав до прибуття швидкої допомоги.
Як видно з висновків судово-цитологічної експертизу на ножі, вилученому з місця події виявлено сліди крові, які походять від потерпілого ОСОБА_3.
Всім зібраним по справі доказам суд першої інстанції дав правильну оцінку з точки зору їх достатності, допустимості, достовірності та відносності і правильно кваліфікував діїОСОБА_1за ст. 121 ч.1 КК України, як навмисні тяжкі тілесні пошкодження. При цьому суд виходив з того, що у ОСОБА_1 не було умислу на вбивство потерпілого, оскільки при наявності такого ніщо не заважало йому довести свій умисел до кінця. Однак він не тільки не зробив цього, а і активно сприяв збереженню життя потерпілого, забезпечивши виклик швидкої допомоги до нього. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що наносячи удар в груди потерпілого, засуджений розумів суспільну небезпеку таких дій і байдуже ставився до наслідків, які могли наступити, а тому повинен відповідати за наслідки які фактично наступили, тобто за навмисні тяжкі тілесні пошкодження.
Доказів, які б свідчили про умисел ОСОБА_1 на вбивство ОСОБА_3. ні слідством ні судом не добуто, а тому апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
Міра покарання призначена ОСОБА_1 відповідності з вимогами ст. 65 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а тому колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення або посилення покарання ОСОБА_1.
Цивільні позови по справі вирішені з дотримання вимог закону - ст. ст. 23, 1167 ЦК України. Розмір відшкодування збитків відповідає ступеню тяжкості злочину, моральних страждань від негативних обставин, яких зазнав потерпілий, даних про матеріальний стан засудженого ґрунтуються на засадах розумності та справедливості.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Вирок Старокостянтинівського районного суду від 18 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду
Хмельницької області Шершун В.В.